Навігація
Головна
 
Головна arrow Історія arrow Історія Росії

Брестський мир

На пропозиції Декрету про мир, проголошеного II з'їздом Рад, країни Антанти не відповіла. 14 листопада 1917 Німеччина дала офіційну згоду на переговори. 2 грудня було підписано перемир'я. Після цього у Брест-Литовську почалися переговори про мир.

Радянський уряд запропонував вести переговори на основі Декрету про мир, тобто про укладення демократичного миру без анексій і контрибуцій. Німеччина відповіла згодою, але за умови, що до цього приєднаються всі воюючі країни.

Раднарком прийняв рішення затягувати переговори, прагнучи привернути до них Антанту і сподіваючись на революцію в Німеччині, де до цього часу склалася революційна ситуація. Було прийнято рішення про десятиденний перерві.

При поновленні переговорів німці відхилили радянську формулювання світу, так як вона не зустріла підтримки країн Антанти. На мирній конференції з'явилася також делегація українського національного уряду - Центральної ради, яка пішла на підписання сепаратного договору з німецьким блоком. У той же день Німеччина пред'явила ультиматум, вимагаючи собі територію приблизно в 150 тис. Кв. км (Польщу, частину Прибалтики й Білорусії). Радянську делегацію очолював нарком закордонних справ Л. Д. Троцький, що покладав надії на німецьку революцію і висував гасло: "Ні миру, ні війни, а армію розпустити". Він відмовився підписувати мир на німецьких умовах, заявив, що вважає стан війни припиненим, і оголосив про розпуск російської армії.

До цього часу в партії більшовиків склалася сильна група "лівих комуністів" на чолі з М. І. Бухаріним, активно виступали за продовження війни. За війну з Німеччиною виступали і ліві есери. В. І. Ленін і його прихильники вважали за необхідне укладення миру на німецьких умовах. Однак у ЦК партії вони опинилися в меншості.

18 лютого 1918 почалося австро-німецький наступ по всьому фронту. Деморалізована російська армія не змогла чинити опору. У цих умовах 21 лютого РНК прийняв написаний В. І. Леніним декрет "Соціалістична вітчизна в небезпеці!", В якому містився конкретний план відсічі агресору. Була проведена перша масова мобілізація в Червону Армію.

У важкі дні німецького наступу в партії перемогла ленінська точка зору про негайне укладення миру на німецьких умовах.

Однак Німеччина пред'явила більш важкі умови: відторгнення території в 750 тис. Кв. км з населенням більше 50 млн чоловік; на цій території перебувала третина залізничної мережі країни, вироблялося більше 70% заліза і видобувалося близько 90% вугілля. Росія повинна була виплатити велику контрибуцію.

3 березня 1918 нова радянська делегація без обговорення підписала договір на німецьких умовах. Мирний договір був схвалений VII з'їздом РСДРП (б) і ратифікований IV з'їздом Рад. Країна отримала мирний перепочинок. У листопаді 1918 після звершення революції в Німеччині Брестський мир був анульований.

Перші соціально-економічні заходи радянської влади

Одним із перших заходів по створенню нової економіки стало встановлення робітничого контролю над виробництвом і розподілом. Його ввів декрет ВЦВК і СНКот 14 листопада 1917 Органи робітничого контролю діяли на 2/3 підприємств з числом робітників понад 200 чоловік. Їх рішення були обов'язкові для підприємців. Цей захід увергнула промисловість в хаос і анархію, що прискорило націоналізацію підприємств. До літа 1918 р більш 1500 з них, а також торговий флот перейшли у власність Радянської держави. 28 червня 1918 був виданий декрет "Про націоналізацію ряду галузей промисловості". По ньому націоналізувати майже вся велика промисловість і залізничний транспорт. Менш ніж через місяць більшовики скасували приватну власність на нерухомість у містах. 14 грудня 1917 була проведена націоналізація банків і злиття їх в один загальнодержавний банк. На початку 1918 р декрет ВЦВК анулював усі державні позики царського і Тимчасового урядів, в тому числі іноземні. Пізніше встановилася державна монополія на зовнішню торгівлю. Для управління економікою 2 грудня 1917 був створений Вища рада народного господарства (ВРНГ). Усі проведені заходи і вкрай низька ефективність державно-бюрократичного управління завдали сильного удару по російській економіці.

Весною 1918 р почалися перетворення на селі в світлі прийнятого Декрету про землю. Це викликало посилення соціальної напруженості, оскільки кожна соціальна група селян прагнула провести розділ поміщицької землі на свою користь. Радянська держава виступило на боці бідноти. У відповідь на це заможні селяни - "куркулі", головні утримувачі товарного хліба, відмовилися здавати його державі. Становище з продовольством різко загострилося. Ситуація погіршувалася втратою багатьох зернових районів за умовами Брестського миру. Радянський уряд оголосив продовольчу диктатуру. У заможного селянства стали активно вилучати хлібні запаси. При цьому використовувалися спеціально створені продовольчі загони з робітників і солдатів, що спиралися на утворені в селах комітети бідноти. У "куркулів" було конфісковано близько 50 млн десятин землі. Їх позиції виявилися сильно підірвані. Тим самим було завдано удару по сільськогосподарським продуктивним силам.

Продовольча диктатура викликала різку критику з боку лівих есерів. Вони продовжували виступати проти Брестського договору. У лавах лівих есерів виник задум використання терористичних актів у політичній боротьбі. У липні 1918 р есери вбили німецького посла В. Мірбаха в цілях зриву миру з Німеччиною, заарештували Ф. Е. Дзержинського, привели в бойову готовність кілька озброєних загонів. Ці події отримали в радянській історичній літературі назву "Лівоесерівський заколот". Його наслідком була ліквідація партії лівих есерів і освіту однопартійної системи.

У липні 1918 р відбувся V з'їзд Рад, який підвів підсумки перших перетворень і прийняв першу Конституцію РРФСР.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук