Прокладання ліній водопроводу в місцях транспортних і пішохідних тунелів

При влаштуванні у вуличному проїзді транспортного тунелю водопровідні лінії можна розмістити паралельно тунелю по обидві його сторони. За однією з сторін розміщують основну магістральну лінію, а з іншого боку прокладають супровідну лінію для підключення споживачів, розташованих з цього боку.

При влаштуванні пішохідного тунелю, який перетинає вуличний проїзд перпендикулярно, як правило, доводиться перекладати раніше укладені водопровідні мережі, так як глибина закладання підошви фундаменту знаходиться нижче глибини закладення трубопроводів. Заглиблення перекриття пішохідних тунелів приймається мінімальним, тому здійснити пропуск водопровідних трубопроводів над перекриттям не представляється можливим, що за умовою замерзання трубопроводів, так і за умовою механічного пошкодження труб.

При виборі положення тунелю сходові сходи слід розташовувати паралельно вуличному проїзду так, щоб можна було прокласти водопровідні лінії по тротуару. Якщо неможливо так розташувати сходові сходи, то водопровідні лінії розташовують під сходовим сходом з прокладанням трубопроводу в сталевому футлярі та з влаштуванням камер перемикання по обидві сторони тунелю.

Якщо необхідна перекладка існуючої водопровідної лінії, доцільно розглянути варіант прокладки трубопроводу в паралельному бічному вуличному проїзді з пристроєм обхідний петлі. Якщо здійснення такої прокладки неможливо, водопровідну лінію прокладають під підставою тунелю в сталевому футлярі. Обидва кінці сталевого футляра виводять в камери переключення, що влаштовуються по обидві сторони тунелю. У камерах перемикання передбачаються заходи видалення води у разі аварії на трубопроводі.

Розрахункові схеми водопровідної мережі

За місцем розташування водонапірної башти мережі підрозділяють на два види: з водонапірною баштою на початку мережі (рис. 8.10, а) і з контррезервуаром (вежа в кінці мережі, рис. 8.10, б).

При розрахунку міської водопровідної мережі необхідно встановити розрахункові схеми мережі. Число розрахункових випадків спільної роботи насосної станції, відвідав, мережі і регулюючих ємностей слід приймати для максимального і мінімального годинної витрати на добу, максимального водоспоживання, а також максимальної годинної витрати з урахуванням подачі води в розрахункові точки пожежогасіння.

Розрахунок мережі ведуть на забезпечення необхідного вільного напору у "критичній" точці. Така точка є найбільш несприятливою щодо її геодезичної позначки і віддаленості від джерела живлення.

Режим роботи водопровідної системи в значній мірі залежить від місця розташування водонапірної башти.

Розрахункові схеми водопровідних мереж на випадок максимального водоспоживання

Рис. 8.10. Розрахункові схеми водопровідних мереж на випадок максимального водоспоживання:

а - розгалуженої з вежею на початку мережі; б - кільцевої з контррезервуаром (лінія а-а - кордон районів харчування)

При розташуванні вежі на початку мережі бажаний максимальний витрата води надходить в початкову точку магістральної мережі. У цей момент по водоводах надходить Qн води, а відсутню кількість води Qmax - Qн надходить з водонапірної башти (див. Рис. 8.10, а).

Розрахункову схему на випадок пожежі в годину максимального водоспоживання складають з необхідної подачі води в мережу в кількості, рівній Qmax + Qпож. При цьому вважається, що водонапірна башта відключена від мережі і необхідну витрату Qmax + Qпож подається насосною станцією II підйому в точку приєднання водоводів до мережі. За розрахункові точки виникнення пожежі беруть найбільш віддалені і найбільш високо розташовані точки території, що обслуговується водопровідною системою. При цьому вільний напір в розрахунковій точці пожежі не повинен бути менше 10 м, а в особливо несприятливих точках - менше 7 м.

У системах з контррезервуаром в години максимального водоспоживання вода надходить в мережу з двох протилежних сторін: від насосів Qн і від башти (λ (Qmax = Q, + (λ) •

Витрати Qн і Qб визначаються з суміщеного графіка водоспоживання та водоподачі.

Розрахункова величина необхідної висоти підйому води насосами в годину максимального транзиту зазвичай виходить більше, ніж на годину максимального водоспоживання.

Таким чином, найбільш несприятливими моментами роботи водопроводу, на які необхідно провести розрахунок магістральної мережі, є:

  • - Для системи з вежею на початку мережі - годину максимального водоспоживання; пожежа в годину максимального водоспоживання;
  • - Для системи з контррезервуаром - годину максимального водоспоживання; годину максимального транзиту; пожежа в годину максимального водоспоживання.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >