Навігація
Головна
 
Головна arrow Політологія arrow Геополітика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Україна

Історичний екскурс. Як і Білорусія, Україна зазнала тривале панування Литви і Польщі, а також постійні, аж до середини XVII ст. набіги кримських татар. Більш сильні позиції уніатської церкви на Україні, в порівнянні з Білорусією, особливо в західній її частині (Галичині), сприяли зростанню українського націоналістичного руху ще в Російській імперії. У роки Великої Вітчизняної війни на його базі були сформовані українські дивізії СС, найбільш відома з яких "Галичина". З її діяльністю пов'язані широко відомі імена Бандери і Мельника.

Зростанню націоналізму в західних областях України сприяла наявність великої української діаспори, особливо в США і Канаді. Націоналістичні організації, користуючись деградацією Комуністичної партії Радянського Союзу, проникли в її структури і з'явилися двигуном відділення України від Росії, тобто всіляко сприяли розчленування СРСР. Наприкінці XX - початку XXI ст. проводилася цілеспрямована державна політика витіснення російської мови, закривалися російські школи (у Києві, де в 1990 р було 155 російських шкіл, їх залишилося 10, на Західній Україні замість колишніх 300 збереглося всього сім).

Тим часом, за даними соціологічного опитування, більшість українців також вважають себе російськомовними, а більше 70% вважають, що їм необхідно знання російської мови.

Придбавши незалежність в 1991 р, Україна, так само як і інші республіки колишнього СРСР, зіткнулася з низкою практично нерозв'язних проблем. Основна геополітична проблема України пов'язана з Кримом. Українське керівництво свого часу після отримання незалежності активно підтримувало зворотне переселення кримських татар, виселених в 1944 р, на півострів. Воно сподівалося придбати в їх особі союзників у протистоянні з російським населенням, активно сопротивлявшимся політиці тотальної українізації. Але лідери кримськотатарського меджлісу відкрито проголошують своєю основною метою відділення Криму від України, використовуючи в числі інших факторів зміну демографічної ситуації на свою користь.

Деградація економіки України придбала найбільш гострий і послідовний характер. Серед європейських республік колишнього СРСР Україна займає одне з останніх місць. Так, її ВВП на душу населення на початку XXI ст. в два рази нижче, ніж у Білорусі, в 9-10 разів менше ніж в Австрії. Однобічна орієнтація на Захід в економічному відношенні нічого не дала Україні, більше того вона посилила і без того важке становище у всіх галузях народного господарства.

Як політична еліта, так і військове керівництво цієї колишньої радянської республіки орієнтовані на США і ЄС. Але на початку XXI ст. приблизно 70% української продукції експортувалося в Росію, а 70% російського експорту на Україну складають енергоносії. Україна самостійно може виробляти тільки 20% загального обсягу своєї продукції, інший обсяг - тільки за рахунок коопераційних зв'язків з Росією. Транспортна система України також зав'язана на Росію.

Підписаний в 1999 р "Великий договір" Росії з Україною про дружбу, співпрацю і партнерство фактично не виконується, більше того він дає можливість українському керівництву паразитувати на Росії.

Протиріччя сформованій ситуації полягає в тому, що Україна в економічному відношенні повністю залежить від Росії, а в геополітичній сфері вона прив'язана до Заходу. Відповідно до концепції З. Бжезинського, Росія без України не може бути в Європі, а Україна може, оскільки це питання політичної географії, Україна всіма силами намагається проникнути в європейські структури. Без України Росія, на думку Бжезинського, не зможе стати і великою державою, тобто імперією. Але спроби в односторонньому порядку налагодити відносини із Заходом, зокрема з НАТО, не досягли своєї мети, оскільки Україна обтяжена низкою соціальних, національних та економічних проблем. Політика односторонньої орієнтації на Захід не принесла українському режиму ніяких відчутних результатів і в геополітичному плані.

Різко загострили геополітичну ситуацію довкола України, по-перше, перемога "помаранчевої революції" в 2004 р, і по-друге, події в Києві в березні 2014 Основною базою опозиції стали західні регіони країни, і на її боці знаходилося громадську думку західних країн, чиї фонди та організації відкрито фінансували лідерів опозиції. За даними газети "Гардіан", до них ставилися Державний департамент США та Агентство США з Міжнародного розвитку, неурядовий Національний демократичний інститут, Міжнародний республіканський інститут, американська правозахисна організація Freedom House та Інститут Open Society Institute мільярдера Дж. Сороса.

Міркуємо самостійно. Відразу після приходу до влади В. Ющенко чітко позначив пріоритети у зовнішній і внутрішній політиці країни: орієнтація на США і ЄС, підтримка крайніх українських націоналістичних організацій, фальсифікація історії та прославляння українців, які воювали на боці Гітлера у Другій світовій війні, вступ до НАТО і ЄС. Ситуація не змінилася і при президенті В. Януковичі. Реалізація цієї програми викликала наростання протиріч в українському суспільстві, більшість якого в економічному і геополітичному плані орієнтовано на Росію.

Як ви думаєте, до яких наслідків призвела спроба західно-орієнтованою опозиції досягти зазначених цілей? Яка, на вашу думку, в даний час ймовірність розпаду України?

Політична криза 2013-2014 рр. показав крайню нестійкість політичної системи України, привів до різкого посилення протиріч в українському суспільстві, повалення і втечі президента В. Януковича з країни. Приєднання Криму до Росії за результатами референдуму в березні 2014 і масові хвилювання в східних і південно-східних регіонах України загострили відносини нової влади з Росією, протиріччя з якої вийшли на регіональний і глобальний рівень. Важка економічна ситуація в країні робить перспективи врегулювання української кризи вельми проблематичними.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук