Навігація
Головна
 
Головна arrow БЖД arrow Безпека життєдіяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Попередження та ліквідація надзвичайних ситуацій

Розгляд всього спектру надзвичайних ситуацій дозволяє виділити деякі властиві їм загальні особливості, до числа яких відносяться:

  • • принципова неможливість повного виключення ймовірності виникнення НС;
  • • непередбачуваність точного часу і місця появи НС, а також їх конкретного виду;
  • • необхідність достатнього фінансування профілактичних робіт і обов'язковість заміни застарілих або виробили гарантійний термін видів устаткування, електропроводки, захисних пристроїв до виникнення техногенних НС;
  • • необхідність підготовки населення і територій небезпечних районів до виникнення найбільш ймовірних і важких НС;
  • • обов'язковість практичного навчання людей діям і навичкам використання ЗІЗ при загрозі та виникненні НС;
  • • необхідність підтримання в готовності всіх елементів системи зв'язку і управління ГОЧС, а також періодичного проведення навчань з відпрацювання спільних дій всіх ланок МНС;
  • • максимальна інформованість людей про загрозу виникнення НС, етапах і параметрах її розвитку;
  • • гранична швидкість висування сил і засобів ГОЧС для порятунку людей, постраждалих при виникненні НС, а також наданню їм екстреної медичної допомоги та евакуації;
  • • концентрація всіх необхідних сил і засобів ГОЧС для цілодобового проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт (АС і ДНР) з ліквідації наслідків НС.

Перераховані принципи організації заходів попередження і ліквідації НС, включаючи в себе і базові принципи функціонування РСЧС, дозволяють виділити аспект завчасних, превентивних дії всіх експлуатаційних служб як основний у їх повсякденній роботі, що дозволяє з найменшими витратами мінімізувати збиток від виникнення взагалі будь-яких НС.

Виконання всіх необхідних дій по забезпеченню високої ефективності системи захисних заходів в умовах загрози та виникнення НС покладається на керівників підприємств і об'єктових служб ГОЧС, голів місцевих адміністрацій і муніципальних утворень, керівників суб'єктів Російської Федерації, керівників міністерств, агентств і служб на чолі з Головою Уряду Російської Федерації.

За своєю суттю вся система заходів щодо попередження НС і захисту від них населення і територій включає в себе кілька основних блоків дій, до числа яких відносяться:

  • • формування структури і деталізованого алгоритму дії системи попередження і ліквідації наслідків НС;
  • • профілактика та попередження максимального числа причин виникнення найбільш ймовірних НС;
  • • завчасна підготовка і підтримання готовності системи захисних заходів від виникнення найбільш ймовірних НС;
  • • навчання населення, службового персоналу об'єктів основних дій при загрозі та виникненні найбільш ймовірних НС;
  • • відпрацювання дій аварійних бригад об'єктів, рятувальних команд і воєнізованих підрозділів ГОЧС з ліквідації наслідків можливих НС на конкретних об'єктах інфраструктури.

Кожен із зазначених програмних блоків дій, у свою чергу, містить у собі цілий комплекс необхідних заходів, які повинні бути заздалегідь сформовані, деталізовані, доведені до автоматизму виконання і підтримуватися в стані постійної готовності до реалізації при настанні НС. Основний упор у всіх перерахованих блоках дій повинен бути зроблений на завчасне, попереджувальному характері всіх заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Остання обставина виявляється надзвичайно важливим, оскільки, лише відійшовши від стратегії "латання дір" вже виниклих НС та перейшовши до стратегії їх профілактичного попередження при підтримці постійної високої готовності захисних заходів, можна реально підвищити рівень безпеки населення і територій в Російській Федерації.

В цілому абсолютно зрозуміло, що до тих пір, поки в Російській Федерації не буде кардинально переглянута загальна стратегія співвідношення витрат на попередження та ліквідацію НС на користь превентивних витрат на профілактичне оновлення технічних систем, країна буде і далі продовжувати нести непомірний тягар витрат на ліквідацію наслідків техногенних катастроф.

Розглядаючи різні аспекти попередження НС, необхідно торкнутися ще одне питання, пов'язане з існуючою в РСЧС градацією станів готовності до виникнення НС. Прийнята зараз трирівнева система режимів функціонування РСЧС (без урахування НС - всього два режими) включає режим повсякденної діяльності, режим підвищеної готовності, режим надзвичайної ситуації (вже при її настанні).

Практика показує, що наявності лише одного рівня підвищеної небезпеки і, відповідно, готовності системи захисних заходів в даний час вже недостатньо, оскільки ступінь загроз НС у техногенної, природної та соціальній сферах життєдіяльності повинна адекватно відображатися в станах РСЧС, а можливостей для цього просто не передбачено .

У зв'язку з появою цілого ряду порівняно нових видів загроз, у тому числі терористичного характеру, знаходження суспільства і РСЧС в станах або повсякденній діяльності (тобто повної заспокоєності), або підвищеної готовності (тобто повної мобілізації) без всяких проміжних станів вже не забезпечує в достатній мірі безпеку життєдіяльності людини.

В якості модернізованої сучасної системи ступенів готовності РСЧС до відбиття загроз виникнення НС доцільно використовувати чотирьохрівневу колірну систему градацій рівнів небезпеки, прийняту в даний час в США і в багатьох країнах Європи після подій 11 вересня 2001 року, аналогічну існуючим у нас рівням готовності сил і засобів ГО:

  • "зелений" рівень, що відповідає режиму повсякденної діяльності населення і підприємств (повсякденна готовність сил і засобів ГО);
  • "жовтий" рівень, відповідний станом щоденної небезпеки і настороженості, не виходить за рамки звичайної поведінки населення, звичайної роботи підприємств та передбачає повсякденні високі заходи захисту та безпеки (першочергові заходи 1-ї групи готовності ГО);
  • "помаранчевий" рівень, відповідний станом підвищеної небезпеки через посилення ступеня загрози виникнення НС і потребуючий активізації додаткових заходів захисту та безпеки (першочергові заходи 2-ї групи готовності ГО);
  • "червоний" рівень, відповідний дуже високого ступеня загрози, пов'язаної з реальною небезпекою виникнення (але ще не настала) НС та необхідністю активізації надзвичайних заходів захисту та безпеки (загальна ступінь готовності ГО).

При наявності подібної диференційованої системи градації рівнів небезпек саме виникнення НС виявляється набагато більш очікуваним для населення подією, а його негативні наслідки характеризуються меншим числом жертв і збитком.

Додаткові "жовтий" і "помаранчевий" рівні небезпеки роблять систему захисних заходів і поведінка населення більш адекватними реально зростаючій мірі загроз і готовими до відповідного відгуку на них, дозволяючи реалізувати тим самим суспільству і державі стратегію "попередження причин НС".

Для порівняння: діюча досі в Російській Федерації система захисних заходів протидії НС заснована на використанні лише традиційних "зеленого" і "червоного" рівнів функціонування РСЧС і по суті реалізує загальноприйняту у нас стратегію "ліквідації наслідків НС", що й продемонструвала енергетична катастрофа, трапилася в Москві і прилеглих до неї областях наприкінці травня 2005

До числа заходів, здійснюваних силами і засобами ГОЧС при ліквідації наслідків практично будь-яких НС, відносяться наступні основні дії, що лежать в основі АС і ДНР:

  • • розвідка осередку ураження, що дає інформацію про характер і масштаби НС;
  • • локалізація осередку ураження, порятунок людей з палаючих будівель і споруд;
  • • розтин завалених захисних споруд, розшук і витяг людей з-під завалів;
  • • надання постраждалим першої медичної допомоги, їх евакуація із зони ураження;
  • • санітарна обробка людей, знезаражування техніки і територій в зоні ураження;
  • • розчищення в завалах шляхів руху транспорту та будівельної техніки, облаштування таких шляхів на заражених територіях;
  • • зміцнення або обвалення будівельних конструкцій, що перешкоджають безпечному проведенню аварійно-рятувальних робіт;
  • • локалізація аварій комунальних та енергетичних систем, їх відновлення і підключення.

В цілому ліквідація наслідків НС вважається завершеною після закінчення всіх АС і ДНР, в ході яких врятовані всі постраждалі люди, знайдені жертви НС та відновлена працездатність основних комунікацій.

Надалі проводять остаточну розчистку завалів і вивіз зруйнованих фрагментів будівельних конструкцій, намічають загальний план необхідних будівельно-відновлювальних робіт та здійснюють його реалізацію в задані терміни із залученням до цих робіт спеціалізованих проектних і будівельно-монтажних організацій.

Висновки

Надзвичайна ситуація (НС) - це стан або обстановка на певній території, що склалися в результаті катастрофи чи стихійного лиха та спричинили людські жертви, значні шкоду здоров'ю людей або навколишньому природному середовищу.

За сферою виникнення розрізняють техногенні, природні (фізичні, біологічні), соціальні та комбіновані НС. За масштабами наслідку їх ділять на локальні, місцеві, територіальні, регіональні, федеральні і транскордонні. За структурою розвитку НС мають такі основні фази: накопичення відхилень, ініціюючого події , активного розвитку, дії залишкових і вторинних вражаючих факторів, активної ліквідації наслідків.

Державна система запобігання та ліквідації НС (РСЧС) має такі структурні рівні: федеральний, міжрегіональний, регіональний, муніципальний і об'єктовий.

Основними напрямками діяльності РСЧС є профілактика та попередження виникнення НС (як основне і здатне знизити збиток від НС), аварійно-рятувальні роботи та ліквідація наслідків НС.

Система градації станів загрози НС, прийнята в РСЧС, вимагає більшої диференціації і введення додаткових рівнів загроз.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук