Вступ

Основним інструментом реалізації механізму управління будь-якої економічної системи є інформація. В даний час Інтернет - найбільш досконалий і динамічний її провідник. У представленому навчальному посібнику розглядається інтернет-реклама як одне з найбільш перспективних напрямків у рекламній діяльності. Оскільки відставання розвитку інформаційної підсистеми економіки невідворотно позначається на ефективності функціонування системи в цілому, задоволення потреб в інформації, зокрема, розвиток Інтернету та інтернет-реклами, стає однією з визначальних характеристик національної економіки. Досягнення суб'єктами ринку (зокрема, ринку інтернет-реклами) максимальної ефективності роботи немислимо без використання системи маркетингу як особливої філософії бізнесу. Тому в представленому навчальному посібнику показані стан ринку інтернет-реклами, його структурні зміни і тенденції розвитку.

Слід підкреслити, що ринковий механізм генерує колосальні потреби в інформації - її створенні, перетворенні, зберіганні, захисті. Динамічність розвитку інформаційного ринку в Росії визначає необхідність проведення класифікації і постійної систематизації збираної і накопичуваної маркетингової інформації, а також структуризації суб'єктів ринку, які мають інформаційними ресурсами. Інтернет як найбільш потужна на сьогоднішній день глобальна інформаційна система з кожним роком залучає все більшу кількість користувачів. Її принципи відкритості і глобальності дозволяють вже майже мільярду користувачів по всьому світу оцінити можливості Інтернету в їх діяльності.

Саме тому інтернет-реклама як найбільш динамічно розвивається галузь сучасної реклами послужила темою даного навчального посібника.

Інтернет у Росії - активно розвивається середу. До початку 2009 року в нашій країні налічувалося понад 34 млн дорослих користувачів мережі Інтернет, які складають 30% дорослого населення країни.

Поява Інтернету пов'язано з багатьма причинами, одна з яких - та, що в 60-і рр. XX століття перед міністерством оборони США було поставлено завдання - розробити надійну комп'ютерну мережу, яка служила б стратегічним інтересам країни. В основу концепції надійної мережі була покладена ідея децентралізації. У розподіленої децентралізованій системі часткова відмова в роботі мережі не приводив до повної втрати працездатності. Була в розпалі холодна війна, і всі чекали ядерної катастрофи. Саме в цих умовах створювалася мережу, здатна вціліти хоч якимось фрагментом при ядерному вибуху, на відміну від ієрархічних мереж з найпотужнішою машиною, зосередженої в одному місці. Інший вагомою причиною з'явився запуск першого штучного супутника Землі СРСР в 1957 р - тут зіграли свою роль і нові космічні технології, і уражене самолюбство американців.

У 1969 р більшість установ, пов'язаних з міністерством оборони, об'єднали власні мережі в так звану ARPANet (Advanced Research Projects Agency Network). Університети та інші навчальні заклади виявили великий інтерес до цієї мережі. Мережа ARPANet можна вважати прабатьком сучасної мережі Інтернет.

У 1969 р з'явилося нове засіб отримання і поширення інформації - ARPANet - Advanced Research Projects Agency Network, мережа, яку фінансував Пентагон з метою збереження інформації в гіпотетичному випадку поразки США в ядерній війні. Ця мережа лягла в основу мережі Інтернет.

У 1973 р були створені перші інтернаціональні зв'язки США через Інтернет з Англією, а потім - з Норвегією. В19 77 р почалися процеси злиття ARPANet з іншими мережами. У 1970-і рр. в США Інтернет базувався на мережі National Science Foundation Network (NSFNet), яка була призначена в першу чергу для дослідників і забороняла комерційний графік. Глобальний характер, обширні інформаційні ресурси, широка доступність, масовість і дешевизна послуг, а також багатоаспектність можливостей використання Мережі та її постійний розвиток зробили її привабливою для вчених багатьох країн світу, а потім і бізнесменів.

Після того як право підключення до мережі ARPANet отримали комерційні підприємства і приватні особи, ARPANet перетворилася в Інтернет. Проте довелося чекати 1993 року, коли число підключених серверів перевищила 1 млн, перш ніж мережу Інтернет набула обрисів, близькі до сьогоднішніх, і проголосила в якості мети свого розвитку загальну інформатизацію людства. Багато приватні підприємства та державні установи істотно поліпшили свої можливості завдяки глобальній системі зв'язку. Одночасно академічні інститути та навчальні заклади форсували подальший розвиток Інтернету.

У 1987 р в Інтернеті було вже 28 тис. Хостів. В кінці 1980-х рр. середній і великий бізнес, до того часу вже позбавився від великих комп'ютерів (mainframe) і купив ПК (персональні комп'ютери), усвідомив, що йому потрібна можливість розподіленої обробки даних та спільного використання обладнання користувачами. З'явилися локальні мережі (LAN - Local Area Networks), і головне, що вони принесли, - вміння і готовність користувача працювати в мережевому режимі. За LAN послідували територіальні мережі (WAN - Wide Area Networks), які пов'язували комп'ютери, встановлені в різних, іноді зарубіжних офісах фірми.

Сьогодні Інтернет являє собою не тільки мережа мереж, а й глобальну павутину, об'єднуючу в загальнодоступний ресурс близько 100 тис. Комп'ютерних мереж різних типів і розмірів, починаючи з мереж найбільших науково-дослідних установ, провідних світових корпорацій і компаній і кінчаючи скромними персональними комп'ютерами.

У 1983 р, для того щоб стандартизувати обмін даними між серверами і клієнтами, вчені Каліфорнійського університету розробили протокол передачі даних, який завдяки своїй простоті, надійності та апаратної незалежності було прийнято і в Інтернеті. Так народився протокол ТСР / IP (Transmission Control Protocol / Internet Protocol - протокол контролю передачі, інтернет-протокол).

TCP / IP - це безліч комунікаційних протоколів, що визначають, як комп'ютери різних типів можуть спілкуватися між собою. Можна уявити собі картину, коли люди в усьому світі заговорили на одному і тому ж мовою. Це стирає кордони між країнами, материками, національностями.

Процес розвитку Інтернету супроводжувався бурхливим зростанням кількості серверів (комп'ютерів, що забезпечують обслуговування запитуваних процесів). Протягом першого десятиліття це число збільшувалося за рік на кілька тисяч. На початку наступного десятиліття їх було вже близько 100 тис.

Мережа Інтернет створювалася і розвивалася як безкоштовна, і це одне з найбільш істотних її переваг. Фактично при підключенні оплачується допомога локального постачальника послуг, а сама пересилка інформації, її пошук та інші послуги безкоштовні. Це приваблює до мережі Інтернет користувачів персональних комп'ютерів.

Ніяких обмежень для типів підключаються до Інтернету комп'ютерів не існує, незважаючи на те що технологічно більшість серверів Інтернету базується на UNIX-системах. У 1994 р налічувалося вже 4 млн комп'ютерів, що працюють в Мережі. Станом на початок 2009 р, у світі послугами Інтернету користувалися понад 1 млрд осіб.

Найважливішою подією в своїй біографії мережу Інтернет зобов'язана швейцарським вченим з Європейської лабораторії ядерної фізики CERN. Зі створенням мови опису документів html (Hyper Text Makeup Language) народилася можливість побудови служби World Wide Web (WWW), що дозволила об'єднувати в одному структурованому документі текстові та графічні дані (а пізніше й інші мультимедіа елементи), а також включати в будь-який документ посилання на інші документи, розташовані в довільних місцях Мережі.

Слід особливо підкреслити, що інтернет-сторінки для роботи з гіпертекстом потенційно є універсальним засобом пошуку. Гіпертекст з'єднує різні документи на основі заздалегідь заданого набору слів. Наприклад, коли в тексті зустрічається нове слово або поняття, система, що з гіпертекстом, дає можливість перейти до іншого документу, у якому це слово або поняття розглядається більш докладно, це одна - без вказівки точної адреси (його треба знати, та ще й правильно набрати в командному рядку). Користувач за системою гіперпосилань подорожує по величезних масивів інформації, тільки підводячи курсор до виділених словами і клацаючи мишкою. І інша чудова можливість - якщо користувач "заблукав" і гіперпосилання привели його зовсім не туди - за допомогою спеціального значка на панелі управління можна повернутися назад, у вихідну точку.

Інтернет, який служив колись винятково дослідницьким і навчальним групам, чиї інтереси тягнулися аж до доступу до суперкомп'ютерів, стає все більш популярним в діловому світі. Компанії залучають швидкість, дешевий глобальний зв'язок, зручність проведення спільних робіт, доступні програми, унікальна база даних Мережі. Вони розглядають глобальну мережу як доповнення до своїх власних локальних мереж. При відносно низькій вартості послуг (часто це тільки фіксована щомісячна плата за використовувані лінії або телефон) користувачі можуть одержати доступ до комерційних і некомерційних інформаційних служб країн з розвиненою ринковою економікою. Більше того, ця ж тенденція простежується і в країнах з ринковою економікою. В архівах вільного доступу мережі Інтернет можна знайти інформацію практично по всіх сферах людської діяльності, починаючи з останніх наукових відкриттів до прогнозу погоди на завтра.

Крім того, Інтернет надає унікальні можливості дешевого, надійного глобального зв'язку по всьому світу, а при дотриманні деяких правил роботи в мережі (використання криптографічного захисту інформації і т.д.) - ще й достатню ступінь конфіденційності. Це виявляється дуже зручним для фірм, що мають свої філії в різних країнах, транснаціональних корпорацій і структур управління.

Ринок інтернет-реклами в Росії почав формуватися в 1997 р Особливої гостроти проблема вдосконалення інтернет-реклами отримала в Росії, коли у підприємців з'явилася необхідність в точних розрахунках грошових витрат на рекламну кампанію. Починаючи з моменту появи інтернет-реклами на ринку Росії її частка постійно зростає. У 2008 р вона склала вже майже 5% в порівнянні з 2% в 2006 р

Використання інтернет-реклами обумовлено наступними причинами: відносно низькою вартістю; можливістю швидкої заміни змісту рекламного звернення; орієнтацією на чітко визначену цільову групу; можливістю поєднання оптичної та акустичної форм представлення інформації; можливістю двостороннього зв'язку між рекламодавцем і споживачем; високою економічною ефективністю.

В даний час існують роботи, розглядають засоби інтернет-реклами, проте в них не приділяється уваги її управлінському аспекту в системі маркетингових комунікацій підприємства.

У навчальному посібнику наведено окремі математичні моделі, що дозволяють проводити дослідження різних аспектів маркетингової діяльності підприємств, що працюють у сфері інформаційного бізнесу.

Аналіз літературних джерел показує, що відсутні методичні підходи до вибору механізмів управління інтернет-рекламою, недостатньо обгрунтовані можливості інтернет-реклами, немає повної класифікації засобів інтернет-реклами, відсутні економічні підходи до вдосконалення інтернет-реклами, не визначене місце інтернет-реклами в системі маркетингових комунікацій.

У процесі роботи над навчальним посібником автори зверталися до праць психологів і соціологів: К. Левіна, X. Хекхаузена, С. Гінгер, П. Гудмана, що дозволило застосувати теорію сполучених потреб при сегментації користувачів Інтернету.

Мета даного навчального посібника полягає в розширенні знань студентів економічних вузів в області інтернет-реклами.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >