Умови безпеки при розробці об'ємно-планувальних і конструктивних рішень будівельного об'єкта

Завдання інженерів і архітекторів - проектувати і створювати будівельну інфраструктуру так, щоб звести до мінімуму всі очікувані втрати. Спроектовані будівлі і споруди повинні бути побудовані досить міцно, щоб протистояти найсильнішим впливів і не руйнуватися. Однак повний захист від пошкоджень коштує дорого і замовник не може фінансувати всі заходи, стовідсотково забезпечують збереження об'єкта. Тому фахівці йдуть на певний ризик при будівництві будівель і споруд, так само як це роблять люди, коли йдуть на певний ризик і в інших життєвих ситуаціях, наприклад при користуванні транспортом.

Щоб оцінити рівень втрат при майбутньому природному або техногенному впливі, необхідно зрозуміти, що втрати є результат комбінації ризику і небезпеки. Ризик - це все, що можемо втратити, включаючи життя і майно; ризик великий в областях з високою щільністю населення; він малий на голому місці серед рівнин, де мало що може бути пошкоджено. Небезпека - це природні сили, які загрожують життю та майну, скажімо землетруси, зсуви, торнадо, пожежі і повені. Коротше кажучи, небезпека - це джерело впливу, а ризик - можливі втрати, які цей джерело може викликати.

Відповідно до прийнятих у всьому світі вимогами до проектування і будівництва має дотримуватися певний збалансований ризик з урахуванням витрат та очікуваного збитку. Виконання такого прийнятного ризику для кожного типу будівель і споруд регламентується будівельними нормами, правилами і стандартами.

Оцінка збитків і втрат у проектному рішенні

Збиток і втрати, викликані різними техногенними причинами і природними явищами, з урахуванням конкретних виробничих потреб визначають для наступних основних випадків:

  • 1. Визначення розрахункового (очікуваного) шкоди, тобто прогнозованого з урахуванням ймовірності подій, який залежно від інженерного (проектного) рішення, фактичного виконання при будівництві та рівня експлуатаційного обслуговування об'єкта або його елемента (частини).
  • 2. Оптимізаційний аналіз і оцінка варіантів технічних рішень щодо забезпечення надійності об'єкта та відповідних цим рішенням певних (що задаються) рівнів можливих аварійних ситуацій, що викликаються різними очікуваними імовірнісними подіями, у тому числі техно- і антропогенними, які розглядаються в поєднанні з фактичним і прогнозованим станом об'єкта . Такий аналіз доцільно виконувати при розробці ТЕО інвестицій, ТЕО проектування, а також ТЕО будівництва.
  • 3. Оперативна оцінка збитку в разі аварії, що відбулася, відмови працездатності або стихійного лиха. Для вирішення таких завдань, у тому числі для визначення параметрів ризику, використовуються шкали аварійних ситуацій по п'яти- і десятибальною оцінками, які ідентифікують з кількісними параметрами стану конструкцій на даному об'єкті або з величинами можливих втрат виробничих потужностей цього об'єкта. Наприклад, в табл. 4.1 наведена п'ятибальна шкала оцінки аварійних ситуацій з урахуванням вартості об'єкта в цілому або окремих його частин, а в табл. 4.2 дана десятибальна шкала для обліку втрат і збитків на об'єктах видобутку, транспортування і переробки нафти або газу.

Організацію та управління процесами попередження і ліквідації наслідків аварій та стихійних лих здійснюють на основі відомостей про рівень надійності об'єкта та оцінці економічних наслідків при збоях в технологічних процесах, можливих аваріях і стихійних лихах.

Порядок, оцінки надійності та безпеки об'єкта на основі фізико-механічного стану об'єкта і прогноз його поведінки в умовах конкретних експлуатаційних навантажень містить наступні основні розрахункові етапи:

  • - Аналіз стану об'єкта і пошук небезпечних зон і дільниць;
  • - Діагностика стану елементів конструкцій та обладнання;
  • - Визначення параметрів фактичних і прогнозованих навантажень і впливів;
  • - Визначення напружено-деформованого стану об'єкта дослідження;
  • - Визначення залишкового ресурсу найуразливіших елементів досліджуваного об'єкта з уточненими та конкретизованими значеннями коефіцієнтів умов роботи і надійності;
  • - Оцінка стану об'єкта з урахуванням заданих критеріїв надійності та безпеки;
  • - Розробка оптимальних схем і способів виведення об'єкта або якого-небудь його ділянки з екстремальних ситуацій в умовах можливого ремонту або режиму безаварійної роботи.

Таблиця 4.1. П'ятибальна шкала осереднених значень збитку у складі основних засобів виробництва на даному об'єкті

Шкала оцінки ступеня аварійної ситуації

Середні значення коефіцієнта збитку До i

Величина шкоди з урахуванням оціночної вартості об'єкта З i

1

0,05

Y i <0,1 Сi

2

0,25

Y i = 0,1-0,4 З i

3

0,50

Y i = 0,41-0,6 З i

4

0,75

Y i = 0,61-0,9 Сi

5

> 0,90

Y i> 0,91 Сi

Примітки: 1. Значення З i приймають за даними оціночної вартості на момент аварії або очікуваної події. 2. Шкала бальності аварійної ситуації може бути дана в узагальненому (універсальному) вигляді або складена для розглянутого об'єкта в конкретних умовах його експлуатації.

Прийняття рішень про ступінь небезпеки розглянутого об'єкта, його частини або елемента здійснюється на основі вивчення будівельно-монтажної та експлуатаційної документації, даних обстежень і матеріалів інструментальної діагностики, а також інформації про проведення ремонтних робіт за весь період функціонування об'єкта.

Таблиця 4.2. Десятибальна шкала значень збитку в основних фондах об'єкта і втрат у функції вартості виробленої товарної продукції

Шкала оцінки і аварійної ситуації

Збиток в основних фондах Фni і супутні витрати, пов'язані з аварійно-відновлювальними роботами,% i)

Втрати в виробленої за участю аварійного об'єкта продукції П i, вимірювані у відносній добової вартості

1

0,5

0,0000-0,025 Пi

2

0,51-2,5

0,0251-0,050 Пi

3

0,26-5,0

0,0510-0,200 Пi

4

0,51-10,0

0,2100-5,000 Пi

5

10,1-15,0

5,100-10,000 Пi

6

15,1-25,0

10,100-25,000 Пi

7

25,1-40,0

25,100-50,000 Пi

8

40,1-60,0

50,100-75,000 Пi

9

60,1-85,0

75,100-90,000 Пi

10

85,1-100 і більше

90,100-100,000 Пi

Примітки: 1. Значення Д приймають за даними середнього об'єму нафти, що транспортується і за аналізований період. 2. Бальність аварійної ситуації приймають з умов очікуваних втрат товарної продукції при виході з ладу одного з елементів конструкцій або технологічного обладнання у складі трубопровідної системи.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >