Зміцнення стандартів глобального капіталу і ліквідності банків

Рада з фінансової стабільності та Базельський комітет з питань банківського нагляду в тісній співпраці з БМР і МВФ спільно оцінили макроекономічні наслідки переходу на нові стандарти дії міжнародних банків на основі угоди Базель-3. СФС розробив і прийняв основи політики, а також встановив терміни для усунення системних ризиків і морального ризику для SIFI [1]. Ця система включає дії в п'яти наступних областях:[1]

  • • удосконалення режимів вирішення спорів з тим, щоб гарантувати наступне: в будь-якому фінансовій установі вони можуть бути вирішені без порушення фінансової системи і без підтримки платника податків;
  • • вимога про те, щоб SIFIs і, зокрема, G-SIFIs (найбільші, глобальні організації, насамперед банки), мали додаткові можливості усунення збитків на базі Базельських стандартів для запобігання надмірних ризиків, які ці гігантські інститути представляють для світової фінансової системи ;
  • • забезпечення більш інтенсивного контролю над діяльністю фінансових установ, які можуть представляти системні ризики;
  • • розробка жорстких стандартів надійності для основної фінансової інфраструктури, щоб зменшити можливість ланцюгової реакції через дефекти окремих установ;
  • • оцінка експертною радою СФС ефективності та узгодженості національної політики щодо системно значимих банків з кінця 2012 р [2]

У листопаді 2011 р СФС завершив комплекс заходів, що охоплюють: визначення методології G-SIFIs; а також величини додаткових виплат справжніх і минулих втрат, які знадобляться G-SIFIs, включаючи інструменти, за допомогою яких ці заходи можуть бути реалізовані. Вони також передбачають покращення інструментів і системи рішень. Пропозиції по цим заходам та термінами їх введення були заплановані для публічного обговорення до кінця 2012 р

Удосконалення позабіржового ринку цінних паперів та товарного ринку деривативів

У ході глобальної кризи виявилося, що деривативи відігравали значну роль в його виникненні. Це було відзначено у дискусіях на самітах Групи-20 у 2008-2009 рр., А також у роботах фахівців і економістів-аналітиків. Відповідно була поставлена задача здійснити аналіз цих похідних інструментів і розробити необхідні рекомендації у сфері їх застосування. У Доповіді БМР наголошується, що ця важлива робота була виконана в рамках СФС, який опублікував 21 рекомендацію для реалізації (відповідно до заяви Групи-20 щодо зобов'язань щодо поліпшення до кінця 2012 р функціонування, прозорості та контролю над позабіржовим ринком цінних паперів). На основі великого фактичного матеріалу СФС провів у 2011 р серію звітів (протягом шести місяців), у тому числі з реформування позабіржового ринку похідних інструментів. Доповідь БМР (квітень 2011 року) показав, що великі проекти, спрямовані на вдосконалення позабіржових ринків (тобто похідних інструментів), в цілому реалізуються непогано і розвиток міжнародної політики в цій галузі йде відповідно до графіка. Проте СФС висловив стурбованість тим, що багато юрисдикції можуть не встигнути ввести відповідні інновації до терміну закінчення проекту в кінці 2012 р, якщо вони не зроблять значні, конкретні кроки з їх реалізації.

Рада угледів невідповідності в підходах між юрисдикціями, які виникали в деяких областях. Це невипадково, оскільки ці сфери фінансово-банківської діяльності - найбільш складна і заплутана область, яка часто знаходиться на кордоні легальної діяльності, а крім того, фінансові організації, з ними пов'язані, часом не завжди зацікавлені в упорядкуванні велетенських ринків деривативів.

На саміті в Сеулі лідери Групи-20 зажадали IOSCO надати Доповідь з питань регулювання, контролю та прозорості на товарних ринках деривативів та нафтових фінансових ринках, а СФС було рекомендовано розглянути необхідність більш активних дій з боку наглядових органів. Звіт IOSCO (квітень 2011 року) охоплює роботу в короткостроковій перспективі в цих областях: зокрема, мова йде про більш широкому мандат для включення інших товарів, включаючи сільськогосподарські і віртуальні товари. У жовтні 2011 р СФС в загальному плані розглянув подальші кроки щодо упорядкування ситуації в цих областях. При цьому слід враховувати, що незмінно приймаються до уваги інтереси великих корпорацій і фінансових установ, що діють в них, які володіють величезними можливостями впливати на регулюючі заходи, що розробляються всіма організаціями в рамках Базельського процесу.

Зміцнення нагляду та регулювання тіньових банківських операцій

БМР у звітній доповіді вказує на те, що глобальна фінансова криза показала, що "тіньова банківська система" - кредитне посередництво, що включає юридичних осіб та види діяльності за межами регульованої банківської системи, - може бути джерелом системного ризику як безпосередньо, так і через її взаємозв'язок зі звичайною банківською системою. Тіньові банки можуть також створювати можливості для арбітражу, що може підірвати суворе банківське регулювання та призвести до формування додаткових важелів і ризиків у фінансовій системі в цілому. Тому СФС розробляє рекомендації щодо зміцнення контролю й регулювання тіньової банківської системи [3]. Про небезпеку "тіньової банківської системи", яка була створена деривативами, переконливо говорилося в Доповіді міжнародних фінансових експертів ООН ("Доповідь Стігліца") [4].[3][4]

  • [1] SIFI - компанія, чия спонтанна невдача може викликати серйозний збій в глобальній фінансовій системі і загальної економічної діяльності внаслідок її розміру, складності та системному взаємозв'язку. Глобальні SIFIs (G-SIFIs) - це SIFIs, які є системоутворюючими в глобальному контексті.
  • [2] Основна інфраструктура фінансового ринку включає такі елементи як платіжні системи, системи розрахунків з цінних паперів та головних контрагентів.
  • [3] Bank for International Settlements. 81st Annual Report. P. 108.
  • [4] Доповідь Стігліца. Про реформу міжнародної валютно-фінансової системи: уроки глобальної кризи. Доповідь Комісії фінансових експертів ООН, 2010.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >