Господарський механізм на макрорівні

На макрорівні господарський механізм покликаний виконувати ряд функцій. Відповідно створюються органи, їх виконують (міністерства, комітети і т.п.). Сукупність функцій господарського механізму і органів, що забезпечують їх виконання, утворюють його структуру.

На макрорівні під активним впливом держави господарський механізм виконує нижченаведені функції (при відмові від планово-розподільчої системи в якості економічного ладу країни ряд функцій на макрорівні зникає).

Нижче окреслимо коло господарських функцій, забезпечуваних державою на макрорівні:

  • а) державне планування (стратегічне і поточне, директивне або індикативне);
  • б) визначення державою механізму управління підприємствами, що знаходяться у державній власності (у формі володіння контрольним пакетом акцій або у формі прямого володіння);
  • в) державне програмування (розробка і здійснення державою пакета програм у економічній і соціальній сфері на державному фінансуванні, на приватному фінансуванні при поданні державою пільг і привілеїв для інвесторів, на змішаному фінансуванні;
  • г) державне регулювання економіки (вплив на ціни аж до їх визначення, встановлення правил експортно-імпортної діяльності, включаючи зовнішньоторговельні мита, визначення стандартів, рівня якості, маркування продукції, введення екологічних норм і санкцій за їх порушення, забезпечення норм праці та мінімальної заробітної плати , вплив на норму банківського відсотка або його пряме визначення, введення особливих умов купівлі-продажу або заборони на це для особливих цінностей - землі, корисних копалин тощо);
  • д) забезпечення грошового обігу в країні, включаючи здійснення емісії грошей, регулювання валютного курсу і т.п .;
  • е) створення умов для кредитування всіх сфер суспільного відтворення в інтересах процвітання країни, а не накопичення грошового капіталу як самоціль, що її розоряє;
  • ж) розробка і установа податкової системи, обов'язкової для всіх учасників господарської діяльності;
  • з) використання системи державних замовлень;

і) створення та забезпечення функціонування арбітражної системи;

  • к) задіяння системи страхування того чи іншого виду;
  • л) забезпечення централізованого розподілу матеріальних ресурсів (державне матеріально-технічне постачання в країні з планово-розподільчою системою господарювання або в рамках постачання армії та інших силових структур в країнах зі змішаною або переважно ринковою економікою);
  • м) всебічне і всемірне забезпечення державою блоку соціальних функцій, які є також найважливішими економічними функціями щодо забезпечення відтворення самого важливого елемента продуктивних сил - трудових ресурсів (соціальне забезпечення, охорона здоров'я, освіта, генерування і поширення культури);
  • н) забезпечення економічної безпеки держави;
  • о) проведення єдиної державної науково-технічної політики;
  • п) створення умов для взаємовигідного економічного співробітництва з іншими державами та міжнародними організаціями, а також для ефективної виробничої кооперації підприємств країни з підприємствами інших країн (особливий зовнішньоекономічний блок господарського механізму).

Для виконання всіх названих вище функцій необхідна наявність відповідних економічних органів, які можуть будуватися двома різними способами.

По-перше, під кожну конкретну функцію і навіть подфункцию створюється окремий орган управління. Координацію цих органів управління здійснює Уряд, у той числі і за допомогою створення органу управління, який курирує блок спеціальних органів управління.

По-друге, під блок особливо близьких один до одного функцій створюється єдиний орган управління, а конкретні функції доручаються підрозділам цього органу (департаментам, управлінням, окремим секторам і т.п.).

Незалежно від того, чи буде той чи інший центр управління певної господарської функцією входити до складу будь-якого міністерства та відомства або виступатиме самостійним державним органом (міністерством, комітетом і т.п.), в господарському механізмі на макрорівні необхідні нижченаведені центри управління:

  • а) центр стратегічного планування і стратегічного програмування;
  • б) центр поточного планування і поточного програмування;
  • в) центр загальноекономічного державного регулювання;
  • г) центр ціноутворення;
  • д) центр управління загальнодержавними фінансами;
  • е) центробанк (емісійний центр і центр, що регулює грошовий обіг і функціонування банківської системи країни);
  • ж) центр управління держпідприємствами та іншим державним майном;
  • з) центр охорони та ефективного використання природних ресурсів;

і) центр проведення єдиної науково-технічної політики;

  • к) центр управління державними запасами та постачанням;
  • л) центр економічної безпеки;
  • м) центри управління розвитком по окремих галузях господарства;
  • н) центри управління соціальним забезпеченням і розвитком (охорона праці, соціальний захист, у тому числі пенсійне забезпечення, охорона здоров'я, освіта, генерування і поширення культури).

Нами були позначені лише найбільш важливі функції господарського механізму і центри управління ними. Залежно від типу господарського механізму, його індивідуального характеру, виникають нові додаткові функції і відповідно центри управління. Можуть також зникати деякі з названих функцій і центрів управління, але це вже робить господарський механізм збитковим. Все вищевикладене підлягає конкретизації стосовно господарському механізму кожної конкретної країни.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >