Навігація
Головна
 
Головна arrow Політекономія arrow Економічна теорія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вивчення ситуації

Як вже зазначалося раніше, необхідно ретельно вивчити ситуацію всередині структури, в оточуючому її середовищі, в частині взаємодії структури з її середовищем.

Таке вивчення тотожне науковому дослідженню та розробці прикладного порядку. Тут застосуємо широкий спектр методів, включаючи системний підхід (аналіз), ситуаційний аналіз, статистичний аналіз, моделювання та ін. При цьому необхідно використання якісних і кількісних показників.

При всьому розмаїтті методів вивчення ситуацій різного роду, потрібно звернути увагу на ряд загальних правил.

Правило 1: З усього різноманіття факторів, що враховуються в аналізі, потрібно виділити найбільш головні, істотні.

Правило 2: Між головними, суттєвими факторами необхідно встановити:

  • а) причинно-наслідкові зв'язки;
  • б) зворотні зв'язки;
  • в) мережі зв'язків;

На цій основі потрібно виявити механізми взаємодії факторів, що дозволяє як визначати тенденції в розвитку ситуації, так і прогнозувати певні результати в майбутньому.

Правило 3: Серед виділених головних, істотних факторів слід виявити такі, в яких можуть відбутися кардинальні зміни.

Правило 4: Потрібно визначити кола можливостей переструктурування взаємодії головних, істотних факторів, що позначається на механізмах їх взаємодії і одержуваних результатах.

Правило 5: Слід вивчити можливі зміни в діях механізмів і одержуваних результатах під впливом переструктурування досліджених факторів.

Вивчення ситуації відповідно до вищезгаданим правилам впритул підводить до прогнозування.

Прогнозування

У процесі прогнозування слід уникати типової помилки, коли тенденція розвитку з минулого механічно переноситься на майбутнє, без проведення належного аналізу оцінюваних тенденцій, при ігноруванні кардинальних змін хоча б в одному істотному факторі розвитку, що призводить до переструктурування всіх головних факторів і тим самим значно змінює тенденцію розвитку.

Для складання обгрунтованого прогнозу розгортання внутрішньої і зовнішньої для структури ситуації, необхідно передусім розібратися в глибинних, прихованих від поверхневого погляду механізмах, які зумовлюють тенденції розвитку, їх кінцеві підсумки.

Перебування таких механізмів - предмет наукового дослідження.

Дія певного механізму розгортання ситуації неминуче призводить до певних результатів, закладеним у цьому механізмі. Уникнути цих результатів можна тільки або припинивши дію цього механізму, або створивши механізм протидії.

Наприклад, накопичені багатства в ринково-капіталістичному господарстві в умовах конкурентної боротьби відбувається на основі розширення виробництва, орієнтованого на ринок, в умови концентрації грошей у все більш вузького крута людей, переможців у черговому витку сужающейся спіралі конкурентної боротьби. Результатом дії цього механізму є періодичні кризи надвиробництва, що стають все більш гострими. Саме так і розвивалися процеси в ринково-капіталістичному господарстві аж до подолання Великої депресії 30-х рр. Вона була подолана за рахунок створення антикризового механізму, в який, крім іншого, було вмонтовано перерозподіл значної частини грошових доходів на користь основної маси населення і державне регулювання економіки. У теперішній час механізм розгортання кризи перемістився з рівня національних господарств на рівень світової економіки. Тепер роль бідних верств населення, доходів яких не достатньо для створення масового платіжного попиту належної величини, взяли на себе бідні країни. У результаті зростаюче світове виробництво наштовхується на вузькість платіжного попиту. У підсумку криза світової економіки стає неминучим, якщо своєчасно не створити механізм протидії.

Часто прогнози складаються у вигляді декількох можливих сценаріїв розвитку подій. При цьому так чи інакше вказується ступінь вірогідності кожного із сценаріїв, з виділенням і найбільш докладним аналізом найбільш ймовірного.

У прогнозах також даються оцінки, в тому числі і кількісні, найбільш важливих параметрів, показників, що характеризують розвиток структури і навколишнього її середовища

У прогнозуванні дуже важливо враховувати принцип зворотного зв'язку, що виражається, крім іншого, в тому, що:

  • а) прогнозується розгортання ситуації в навколишньому середовищі в залежності від того чи іншого варіанту поведінки керуючої структури (організації, системи), із складанням декількох сценаріїв;
  • б) прогнозуються наслідки різних реакцій структури на можливі варіанти змін у навколишньому середовищі, також зі складанням відповідних сценаріїв.

Складений прогноз покликаний зберігати свою значущість на весь період, що охоплюється складанням стратегічного плану та відповідних йому програм.

Щоб зберігати свою значущість в умовах непередбачено мінливих ситуацій, прогноз потрібно своєчасно коригувати, що має вести за собою і необхідну корекцію показників і заходів стратегічного плану та відповідних йому програм.

З метою своєчасної коригування прогнозів, планів і програм необхідно організувати постійний моніторинг розгортання ситуації всередині структури і навколишнього середовища.

Слід розрізняти корекцію стратегічних орієнтирів і показників від корекції поточних програмних або планових завдань.

Останній вид корекції спирається не стільки на корекцію прогнозу, скільки на моніторинг поточного розгортання ситуації.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук