Вивчення ситуації

Як вже зазначалося раніше, необхідно ретельно вивчити ситуацію всередині структури, в оточуючому її середовищі, в частині взаємодії структури з її середовищем.

Таке вивчення тотожне науковому дослідженню та розробці прикладного порядку. Тут застосуємо широкий спектр методів, включаючи системний підхід (аналіз), ситуаційний аналіз, статистичний аналіз, моделювання та ін. При цьому необхідно використання якісних і кількісних показників.

При всьому розмаїтті методів вивчення ситуацій різного роду, потрібно звернути увагу на ряд загальних правил.

Правило 1: З усього різноманіття факторів, що враховуються в аналізі, потрібно виділити найбільш головні, істотні.

Правило 2: Між головними, суттєвими факторами необхідно встановити:

  • а) причинно-наслідкові зв'язки;
  • б) зворотні зв'язки;
  • в) мережі зв'язків;

На цій основі потрібно виявити механізми взаємодії факторів, що дозволяє як визначати тенденції в розвитку ситуації, так і прогнозувати певні результати в майбутньому.

Правило 3: Серед виділених головних, істотних факторів слід виявити такі, в яких можуть відбутися кардинальні зміни.

Правило 4: Потрібно визначити кола можливостей переструктурування взаємодії головних, істотних факторів, що позначається на механізмах їх взаємодії і одержуваних результатах.

Правило 5: Слід вивчити можливі зміни в діях механізмів і одержуваних результатах під впливом переструктурування досліджених факторів.

Вивчення ситуації відповідно до вищезгаданим правилам впритул підводить до прогнозування.

Прогнозування

У процесі прогнозування слід уникати типової помилки, коли тенденція розвитку з минулого механічно переноситься на майбутнє, без проведення належного аналізу оцінюваних тенденцій, при ігноруванні кардинальних змін хоча б в одному істотному факторі розвитку, що призводить до переструктурування всіх головних факторів і тим самим значно змінює тенденцію розвитку.

Для складання обгрунтованого прогнозу розгортання внутрішньої і зовнішньої для структури ситуації, необхідно передусім розібратися в глибинних, прихованих від поверхневого погляду механізмах, які зумовлюють тенденції розвитку, їх кінцеві підсумки.

Перебування таких механізмів - предмет наукового дослідження.

Дія певного механізму розгортання ситуації неминуче призводить до певних результатів, закладеним у цьому механізмі. Уникнути цих результатів можна тільки або припинивши дію цього механізму, або створивши механізм протидії.

Наприклад, накопичені багатства в ринково-капіталістичному господарстві в умовах конкурентної боротьби відбувається на основі розширення виробництва, орієнтованого на ринок, в умови концентрації грошей у все більш вузького крута людей, переможців у черговому витку сужающейся спіралі конкурентної боротьби. Результатом дії цього механізму є періодичні кризи надвиробництва, що стають все більш гострими. Саме так і розвивалися процеси в ринково-капіталістичному господарстві аж до подолання Великої депресії 30-х рр. Вона була подолана за рахунок створення антикризового механізму, в який, крім іншого, було вмонтовано перерозподіл значної частини грошових доходів на користь основної маси населення і державне регулювання економіки. У теперішній час механізм розгортання кризи перемістився з рівня національних господарств на рівень світової економіки. Тепер роль бідних верств населення, доходів яких не достатньо для створення масового платіжного попиту належної величини, взяли на себе бідні країни. У результаті зростаюче світове виробництво наштовхується на вузькість платіжного попиту. У підсумку криза світової економіки стає неминучим, якщо своєчасно не створити механізм протидії.

Часто прогнози складаються у вигляді декількох можливих сценаріїв розвитку подій. При цьому так чи інакше вказується ступінь вірогідності кожного із сценаріїв, з виділенням і найбільш докладним аналізом найбільш ймовірного.

У прогнозах також даються оцінки, в тому числі і кількісні, найбільш важливих параметрів, показників, що характеризують розвиток структури і навколишнього її середовища

У прогнозуванні дуже важливо враховувати принцип зворотного зв'язку, що виражається, крім іншого, в тому, що:

  • а) прогнозується розгортання ситуації в навколишньому середовищі в залежності від того чи іншого варіанту поведінки керуючої структури (організації, системи), із складанням декількох сценаріїв;
  • б) прогнозуються наслідки різних реакцій структури на можливі варіанти змін у навколишньому середовищі, також зі складанням відповідних сценаріїв.

Складений прогноз покликаний зберігати свою значущість на весь період, що охоплюється складанням стратегічного плану та відповідних йому програм.

Щоб зберігати свою значущість в умовах непередбачено мінливих ситуацій, прогноз потрібно своєчасно коригувати, що має вести за собою і необхідну корекцію показників і заходів стратегічного плану та відповідних йому програм.

З метою своєчасної коригування прогнозів, планів і програм необхідно організувати постійний моніторинг розгортання ситуації всередині структури і навколишнього середовища.

Слід розрізняти корекцію стратегічних орієнтирів і показників від корекції поточних програмних або планових завдань.

Останній вид корекції спирається не стільки на корекцію прогнозу, скільки на моніторинг поточного розгортання ситуації.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >