МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

У результаті освоєння даної глави студент повинен:

знати

  • • сутність наукового пізнання об'єктивної реальності;
  • • понятійний апарат процесу пізнання;
  • • методологію соціально-економічного дослідження;

вміти

  • • виділяти об'єкт і предмет наукового пізнання;
  • • класифікувати (розрізняти) рівні наукового пізнання;
  • • вибирати (розробляти) методику конкретного наукового дослідження;

володіти

  • • методологією конкретного соціально-економічного дослідження;
  • • методологією теоретичного пізнання;
  • • методами проведення емпіричного дослідження.

Сутність пізнання, характеристика та класифікація пізнання

Пізнання - вища форма відображення об'єктивної дійсності. Існують наступні рівні пізнання: чуттєве пізнання; мислення, емпіричне і теоретичне пізнання. Поряд з цим виділяють наступні форми пізнання:

  • • пізнання, спрямоване на отримання знання, невіддільне від індивідуального суб'єкта (сприйняття, уявлення);
  • • пізнання, спрямоване на отримання об'єктивного знання, що існує поза окремого індивіда (у вигляді наукових текстів, у формі створених людиною речей, що несуть в собі соціальнокультурного сенс, та ін.).

Виділяють також різні типи пізнання: повсякденне, художнє і наукове, а всередині науки - природно-наукове та суспільно-наукове.

Різні сторони природи пізнання і його можливостей вивчає ряд наук, у тому числі теорія пізнання, яка розглядає пізнавальний результат як знання.

Знання - перевірений практикою і засвідчений логікою результат процесу пізнання дійсності, адекватне її відображення у свідомості людини у вигляді уявлень, понять, суджень, теорій.

Знання володіє різним ступенем достовірності, відображаючи діалектику відносної й абсолютної істини. Відносне знання - умовне, залежне від тих чи інших умов і стосовно до процесу пізнання є відображенням дійсності з деякою неповнотою збігу зразка з об'єктом. Абсолютна знання - безумовне, саме по собі суще, вичерпне відтворення узагальнених збігів зразка з об'єктом.

Основною метою пізнання є досягнення істинних знань, які реалізуються у вигляді теоретичних положень і висновків.

Наукове пізнання - сфера людської діяльності, функцією якої є отримання і теоретична систематизація об'єктивного істинного знання про дійсність. Якщо розглядати процес наукового пізнання в цілому як системне утворення, то в якості його елементів в першу чергу слід виділити суб'єкт і об'єкт пізнання.

Об'єкт пізнання - це те, що протистоїть суб'єкту, на що спрямована його практична і пізнавальна діяльність.

Об'єкт не тотожний об'єктивної реальності, матерії. Об'єктом пізнання можуть бути як матеріальні освіти (хімічні елементи, фізичні тіла, живі організми), так і соціальні явища (суспільство, взаємовідношення людей, їх поведінку і діяльність). Результати пізнання (підсумки експерименту, наукові теорії, наука в цілому) також можуть стати об'єктом пізнання. Таким чином, об'єктами стають існуючі незалежно від людини речі, явища, процеси, які освоюються або в ході практичної діяльності, або в ході пізнання. Предмет є лише одна сторона об'єкта, на яку спрямована увага будь-якої науки.

Суб'єкт пізнання - це носій предметно-практичної діяльності і пізнання, джерело пізнавальної активності, спрямованої на предмет пізнання. В якості суб'єкта пізнання може виступати як окрема людина (індивід), так і різні соціальні групи (суспільство в цілому). У випадку, коли суб'єктом пізнання є індивід, то його самосвідомість (переживання власного "Я") визначається усім світом культури, створеної на протязі людської історії. Успішна пізнавальна діяльність може бути здійснена за умови активної ролі суб'єкта в пізнавальному процесі.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >