Навігація
Головна
 
Головна arrow Філософія arrow Методологія наукових досліджень

Висновок

Підготовка фахівців широкого профілю була пріоритетним напрямком, головним вектором російського вищої професійної освіти до недавнього часу. Разом з тим слід визнати, що в навчальних планах вузів недостатньо уваги приділялося розвитку у студентів здатності використовувати фундаментальні знання на практиці.

Новий зміст освітніх стандартів передбачає розвиток особистості студента, вміння вирішувати їм непарадігмальние проблеми.

У цьому зв'язку доречно нагадати, що в новій парадигмі освіти, що стала домінуючою в західному світі, рефлексних-креативному освіті важливе місце займає навчання навичкам креативного мислення, вмінню застосовувати знання на практиці.

У нас же як і раніше в освіті панує інформаційна парадигма, що ставить перед собою завдання переважно передачі інформації навчаються. Однак відбувається навколо змушує нас переконатися: ті знання, які передаються в ході освітнього процесу сьогодні, застарівають або вимагають доповнень вже через кілька років (у високотехнологічних галузях цей термін ще менше). Тому перед підготовкою фахівців ставиться завдання розвитку в учнів креативного мислення, навичок нової грамотності. Після отримання відповідної освіти молодий спеціаліст повинен не тільки володіти, а й вміти створювати нові знання; не тільки застосовувати на практиці існуючі теорії та напрацювання, але й швидко пристосовуватися до змін зовнішнього середовища і враховувати їх у своїй діяльності.

Креативність стане більш важливою, ніж уміння слідувати традиційному мисленню. Тому в основу формування нового типу людських ресурсів повинна бути покладена здатність створення та широкому застосуванню оригінальних ідей, елементів, моделей, вміння нової компонування вже існуючих технологій тощо При такому підході на перший план виступає не володіння знаннями взагалі, а здатність до їх створення та застосування, інакше кажучи, необхідні не просто "знаючі" фахівці, а володіють певними компетенціями. Тим самим одним з найважливіших завдань будь-якої організації в плані інтенсивного внутрішнього розвитку, досягнення конкурентних переваг є формування власних інноваційно креативних ресурсів.

Таким чином, найціннішими для роботодавців будуть люди, які зможуть поєднувати креативність, гнучкість, комунікабельність та вміння швидко вирішувати проблеми. У менеджерах буде цінуватися здатність вибудовувати відносини з людьми і організаціями. Тому від них вимагається вміння ставити цілі і поступово йти до їх досягнення, вирішувати нестандартні завдання, розвивати креативне мислення в бізнесі. Згідно з даними Аналітичного бюро (див. Доповідь The Economist Intelligence Unit "Тенденції в економіці, індустрії та корпоративного життя. Прогноз на 2020 рік" [1]) психологічний портрет менеджера майбутнього включає в себе, перш за все, такі якості, як освіченість, інтелектуальна розвиненість , креативність, навички аналітичного мислення та ін.

Тим самим у ході підготовки успішних керівників і працівників особлива увага повинна приділятися розвитку у них зазначених якостей. Вже сьогодні значна кількість керівників вищої ланки надають значення проведенню відповідної інтелектуальної, освітньої, психологічної підготовки своїх підлеглих. Водночас продовження і поглиблення тенденцій сучасного економічного розвитку будуть змушувати їх прискорити роботу в даному напрямку. Сьогодні будь-яка компанія хоче не тільки розвивати наявний у неї людський потенціал, а й при наймі на роботу нових співробітників вже отримувати людей, готових до роботи в нових умовах, людей, які мають і вміють застосовувати на практиці зазначені навички.

Головним, визначальним результативність креативної діяльності, є вміння застосовувати знання на практиці, з безлічі рішень вибрати потрібне.

Поєднання наукового знання, як і самого процесу генерації ідей, з можливостями інформаційних технологій переводить проблему інтелектуально-креативних ресурсів на якісно новий рівень, коли знання, як і інші ресурси, купуються, створюються, систематизуються і використовуються для вирішення поточних і стратегічних завдань, стаючи капіталом (фактором виробництва).

Перспективи розвитку інтелектуальних ресурсів в Росії - це стратегічне завдання формування нової, наукомісткої системи господарювання, в якій головна роль відводиться інтелектуально-креативної діяльності з виробництва інноваційних продуктів.

  • [1] URL: NEWSru.com
 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук