Питання 65. Звільнення Білорусі від німецько-фашистських загарбників

Перемога Червоної Армії в Курській битві у липні 1943 р дозволила розгорнути стратегічний наступ по всьому фронту, що призвело восени 1943 р до звільнення від німецько-фашистських загарбників східних районів БРСР. Першим районним центром БССР, звільненим від окупації, був р Комарин (23 вересня 1943), першими обласними центрами - Гомель, Мозирі. Вже восени 1943 р в звільнених районах Білорусі почалося відновлення народного господарства. В Гомель переїхали ЦК КП (б) Б і РНК УРСР.

У складі частин Червоної Армії у визволенні Білорусі брала участь 1-а польська дивізія імені T. Костюшко, сформована на території СРСР. Перший бій її солдати і офіцери взяли біля села Леніне (Горецький район Могильовської області) 12-13 жовтня 1943

Влітку 1944 року почався заключний етап визволення Білорусі. Наступ Червоної Армії восени 1943 р - взимку 1944 призвело до утворення в лінії радянсько-німецького фронту виступу, що отримав назву "білоруський балкон". Німецьке командування створило тут добре укріплену лінію оборони, умовно названу "Фатерланд" ("Вітчизна"), Тут були зосереджені значні сили, але німецький генеральний штаб припускав, що головний удар буде спрямований на Україну.

Білоруську наступальну операцію, відому під кодовою назвою "Багратіон", здійснювали війська чотирьох фронтів: 1-го Білоруського (командувач генерал армії К. Рокоссовський). 2-го Білоруського (командувач генерал-полковник р Захаров), 3-го Білоруського (командувач генерал-лейтенант І. Черняховський), 1-го Прибалтійського (командувач генерал армії І. Баграмян). Координували дії фронтів маршали Радянського Союзу Жуков і А. Василевський. Для звільнення Білорусі були сконцентровані величезні сили: радянські війська переважали противника вдвічі по живій силі, більш ніж в 2 рази в гармат і мінометів, в 4 - по танках і самохідних установок, майже в 3 рази - з бойових літаків. Операція "Багратіон" проводилася в два етапи: 1) 23 нюня - 4 липня 1944 були звільнені східна і центральна частини Білорусі, перший етап завершився звільненням 3 липня Мінська; 2) 4 липня - 29 серпня 1944 звільнена вся територія Білорусі і останній обласний центр - Брест (28 липня). В ході операції "Багратіон" була знищена група армій "Центр", повністю звільнена територія Білорусі, радянські війська вийшли до державного кордону СРСР і почали визволення Польщі та Прибалтики.

Наприкінці липня 1944 вся територія Білорусі була звільнена від німецько-фашистських загарбників. Територіально-адміністративний поділ, що існував до війни (області, райони, селищні та сільські ради), було відновлено. Білостоцька область 20 вересня 1944 була ліквідована у зв'язку з передачею більшої її частини до складу Польщі. Частина її районів увійшла до Гродненську область. Всього на території БССР залишилося 12 областей.

За роки війни БРСР зазнала величезних втрат: загинув кожен третій її житель, було зруйновано 209 міст і міських селищ, +9200 сіл.

Питання 66. Відбудова народного господарства БРСР (1945-1953 рр)

Наслідки Великої Вітчизняної війни для Білорусі були дуже важкими. У 1940 р населення республіки становило близько 10 мн. В 1945 р залишилося 6300000 чоловік. БССР втратила більше половини свого національного багатства. Відновлення економіки почалося вже восени 1943 р 21 серпня 1943 ЦК ВКП (б) і РНК СРСР прийняли постанову "Про невідкладні заходи по відбудові господарства в районах, звільнених від німецької окупації". в якому ставилося завдання в першу чергу відновлювати підприємства, що працювали на потреби фронту, насамперед металообробні і машинобудівні. У 1944 р в БССР було відновлено 196 машинобудівних підприємств, які займалися ремонтом військової техніки.

Після закінчення війни економіка переорієнтувалася на виробництво мирної продукції, відновлювальні роботи придбали плановий характер. У 1946 року Верховна Рада УРСР прийняв четвертий п'ятирічний план, виконання якого було розраховано на 1946-1950 рр.

Відбудова народного господарства БРСР проходило за допомогою інших республік Союзу РСР. Фінансові кошти надходили з союзного бюджету, республіка отримала частину репарацій. Специфікою відновних процесів було те, що одночасно проводилися заходи щодо радянізації Західної Білорусі, які не були завершені в довоєнний період. У республіці відновлювалися старі і будувалися нові підприємства, створювалися нові галузі промисловості. У 1949 р промислове виробництво БССР досягло довоєнного рівня, а в 1950 р перевищило його на 15%. При цьому випереджаючими темпами розвивалася важка промисловість, а традиційні для Білорусі галузі легкої промисловості відставали. Особливістю 4-ї п'ятирічки були випереджаючі темпи індустріального розвитку республіки в порівнянні з відповідними показниками по СРСР. У республіці було освоєно випуск велосипедів, автомобілів, тракторів. Високими темпами йшло відновлення та розвиток промисловості в західних областях БРСР.

Курс на післявоєнну модернізацію був закріплений в роки 5-ї п'ятирічки (1951-1955 рр.). Швидкими темпами розвивалися машинобудування, хімічна та нафтохімічна галузі, електроенергетика.

У міру звільнення території УРСР від німецько-фашистських загарбників відновлювалися колгоспи і радгоспи, налагоджувалося виробництво сільськогосподарської продукції. До війни в Західній Білорусі в колгоспи об'єднувалися тільки 7% селянських господарств. У 1949 р на XIX з'їзді КП (б) Б керівництво республіки прийняло постанову "Про стан та подальших завдання колгоспного будівництва в західних областях БРСР", в якому говорилося про проведення суцільної колективізації в західних областях в короткі терміни. Використовувалися пропагандистські, насильницькі, економічні методи її здійснення. Селянські господарства одноосібників, які не бажали вступати в колгосп, повинні були виконувати обов'язкові державні поставки в підвищеному розмірі. У вересня 1951 Рада міністрів СРСР прийняла постанову "Про виселення куркулів з Білоруської РСР". Колективізація в Західній Білорусі завершилася до кінця 1952

Сільське господарство Білорусі до 1950 р досягло певних успіхів, але планові завдання 4-ї п'ятирічки виконані не були. Причини цього в недостатньому фінансуванні з боку держави, незацікавленості колгоспників у результатах праці, низькою агротехніці, слабкою оснащеності технікою. Відбудова сільського господарства УРСР в цілому завершилося до середини 1950-х рр.

У повоєнні роки поступово поліпшувалося матеріальне становище народу. У грудні 1947 року була скасована карткова система розподілу продуктів, яка супроводжувалася грошовою реформою. Вводилися елементи вільної торгівлі, встановлювалися єдині державні ціни. Протягом 1949-1950 рр. неодноразово знижувалися ціни на більшість споживчих товарів. Важким залишалося матеріальне становище сільського населення. Основною формою оплати праці колгоспників залишалися трудодні (одиниця обліку праці та розподілу доходів колгоспника). Обмежувалася можливість отримання колгоспниками додаткового доходу від торгівлі продукцією, виробленою у власному господарстві.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >