Навігація
Головна
 
Головна arrow Інформатика arrow Бази даних
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Концепція побудови БД

Концепція передбачає виклад основних положень чогосьнебудь. Опис концепції БД неможливо виконати без урахування хронології [6].

Інженерні та економічні завдання

Спочатку (початок 60-х р XX ст.) Використовувалася файлова система зберігання. Для вирішення переважно інженерних завдань, що характеризуються невеликою кількістю даних і великим обсягом обчислень, дані зберігалися безпосередньо в програмі. Застосовувався послідовний спосіб організації даних, малася їх висока надмірність, ідентичність логічної і фізичної структур і повна залежність даних.

Інформаційно-пошукова система

Рис. 2.1. Інформаційно-пошукова система

З появою економіко-управлінських завдань (інформаційна система керівництва - MIS), що відрізняються великими обсягами даних і малою часткою обчислень, зазначена організація даних виявилася неефективною. Вимагалося впорядкування даних, яке, як з'ясувалося, можливо було проводити за двома критеріями: використання (інформаційні масиви); зберігання (бази даних).

Інформаційно-пошукові та інформаційно-порадні системи управління.

Слід зазначити [43], що економічні завдання часто пов'язані з управлінням організаційними системами. За характером застосування комп'ютерів такі системи можливо розділити на інформаційно-пошукові (рис. 2.1), що одержали також назва "традиційні", та інформаційно-порадні або сучасні (рис. 2.2) системи. Спочатку йшло побудова і вивчення традиційних систем.

Інформаційно-порадна система

Рис. 2.2. Інформаційно-порадна система

Інформаційні масиви і бази даних

Спочатку в інформаційно-пошукових системах застосовували інформаційні масиви. При цьому виникала необхідність зберігання надлишкової інформації при дефіциті комп'ютерної пам'яті. З'ясувалося також, що алгоритми завдань більш рухливі, ніж дані для них. При досить частій зміні алгоритмів в процесі вдосконалення систем управління щораз турбувалися проводити трудомістку процедуру створення нових масивів. У цих умовах стало ясно перевагу баз даних, незважаючи на їх більш складну структуру в порівнянні з системою масивів. Надалі бази даних стали забезпечуватися програмної складової, що дозволяє легко реалізувати і оперативно змінювати алгоритми програми.

Моделі даних

Використання файлів для зберігання тільки даних (рис. 2.3, а) запропоновано Макгрю в 1959 р Були розроблені методи доступу (у тому числі - довільного) до таких файлів, при цьому фізична і логічна структури вже розрізнялися, а фізичне розташування даних можна було міняти без зміни логічного представлення.

У 1963 р С. Бахман побудував першу промислову базу даних IDS з мережевою моделлю даних, яка все ще характеризувалася надмірністю даних та її використанням тільки для однієї програми. Доступ до даних здійснювався за допомогою відповідного програмного забезпечення.

Файлова система (а) і СУБД (б) для зберігання даних

Рис. 2.3. Файлова система (а) і СУБД (б) для зберігання даних

У 1969 р сформувалася група, яка створила набір стандартів CODASYL (КОДАСЙЛ) для мережевої моделі даних. Фактично почала тоді використовуватися (рис. 2.3, б) сучасна архітектура бази даних. Істотний прогрес у розвитку технології баз даних стався в 1970 р, коли М. Кодд запропонував парадигму реляційної моделі даних. Під парадигмою розуміється наукова теорія, втілена в систему понять, що відображають істотні риси дійсності. Тепер логічні структури могли бути отримані з одних і тих же фізичних даних, т. Е. Доступ до одних і тих же фізичним даним міг здійснюватися різними додатками по різних шляхах. Стало можливим забезпечення цілісності та незалежності даних.

Наприкінці 70-х років XX ст. з'явилися сучасні СУБД, що забезпечують фізичну і логічну незалежність, безпеку даних, що володіють розвиненими мовами БД.

На початку 90-х років реляційні БД отримали найбільш широке поширення, особливо при використанні персональних комп'ютерів. З'явилися різноманітні СУБД, розраховані як на користувача-професіонала (в програмуванні), так і на користувача-непрофесіонала, призначені для побудови і невеликих (за обсягом пам'яті), і надвеликих БД, що працюють як в локальному, так і в мережевому режимах. При цьому бази даних будувалися як статичні (у зарубіжній термінології - операційні, транзакційні, On Line Transactional Processing - OLTP).

До середини 90-х років в базах даних накопичилася така кількість інформації, що її стало можливим використовувати для аналітичних процедур вироблення рішень-рад. З'явилися динамічні (аналітичні) бази даних, звані за кордоном OnLine Analytical Processing - OLAP. Їх основними складовими стали електронний архів і сховище даних (Data Warehouse).

Одночасно виявилися недоліки реляційних БД, у яких з'явилися конкуренти у вигляді об'єктно-орієнтованих баз даних.

Останнє десятиліття характеризується появою розподілених і об'єктно-орієнтованих баз даних, характеристики яких визначаються додатками засобів автоматизації проектування та інтелектуалізації БД.

Перш, ніж розглядати процедури роботи з базою даних, дамо набір характеристик БД і пояснення до нього.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук