Навігація
Головна
 
Головна arrow Інформатика arrow Бази даних
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Процедура проектування баз даних

У реалізації БД, як зазначалося раніше, виділяють "комп'ютерне" створення власне БД, інтерфейсу користувача і алгоритму програми (алгоритму перетворення).

Створення власне БД припускає використання мови програмування SQL або QBE для:

  • • побудови структури таблиць (завдання імені таблиці і переліку полів з відповідними типами даних, вказівка ключів, індексів та обмежень на окремі поля або групу полів);
  • • встановлення зв'язків між таблицями з урахуванням посилальної цілісності;
  • • заповнення таблиць даними.

У заповненні таблиць виділяють: початкове заповнення - для тестової перевірки роботи БД; робоче заповнення. Заповнення можливо здійснювати вручну (найзручніше для невеликих за обсягом таблиць і при початковому заповненні) або програмно (при запозиченні даних з інших електронних джерел).

Ручне заповнення можливо двома способами:

  • • безпосередньо самої таблиці (у тому числі і через відповідні утиліти);
  • • через спеціально створювані форми, що відносяться до інтерфейсу користувача і є в якійсь мірі аналогом рядка "паперової" таблиці уздовж лінійки, покладеної на цей рядок таблиці.

Інтерфейс користувача

Під інтерфейсом користувача [45] розуміється сукупність інформаційної моделі (ІМ) проблемної області, засобів і способів взаємодії користувача з цією моделлю, а також компонентів, що забезпечують формування ІМ в процесі роботи програмної системи. Інтерфейс відіграє найважливішу роль в "приживлюваності" розроблених програмних продуктів.

Відзначимо, що завдання проектування інтерфейсу користувача многовариантна, при цьому процедура вибору в значній мірі неформальна. У силу цієї неформальності слід упорядкувати процедуру проектування введенням набору правил-принципів. Перелічимо основні з них.

  • 1. Орієнтація на вимоги користувача (а не на вміння розробника) - User_centred Design.
  • 2. Узгодженість (використання однозначних команд в робочому середовищі).
  • 3. Наявність зворотного зв'язку від комп'ютера (сигнал про сприйняття команди).
  • 4. Простота інтерфейсу - надання тільки тих його елементів управління, які потрібні на даному кроці сеансу роботи з програмним продуктом. Під сеансом (сесією) розуміється інтервал часу від запуску продукту до виходу з нього.
  • 5. Гнучкість інтерфейсу - здатність враховувати рівень підготовки користувача.
  • 6. Облік естетичних вимог, до яких включаються час освоєння інтерфейсу, час рішення задачі, суб'єктивна задоволеність зручністю інтерфейсу.
  • 7. Облік традицій предметної області.
  • 8. Ітераційний характер розробки інтерфейсу з урахуванням уподобань користувача.
  • 9. Облік можливостей програмних і апаратних засобів.
  • 10. Можливість обліку психологічних характеристик користувача: ліва півкуля мозку краще сприймає текст, праве - образи, зображення.
  • 11. Облік можливостей спрощення програмування.
  • 12. Малий час відгуку комп'ютера: якщо інтервал від запиту до відповіді комп'ютера перевищує 20 с, систему не вважають інтерактивною.

Перераховані вимоги часом суперечливі, проте їх слід враховувати.

Основою інтерфейсу користувача є система елементів управління спільно з формами і звітами.

В якості синхронізуючого об'єкта в інтерфейсі користувача використовують або (головне) меню, або кнопкову форму.

Алгоритм додатки

У традиційному підході формується алгоритм прямого перетворення даних вихідних таблиць у вихідні документи. В якості вихідних документів (таблиць) виступають запити і звіти. Запити формуються за допомогою мови програмування SQL або QBE. Звіти є фактично запитами, забезпеченими додатковими поясненнями. Звіти можуть реалізуватися за допомогою різних конструкторів (при фактично ручному створенні) або за допомогою майстрів (в напівавтоматичному режимі).

Алгоритми додатки в сучасному підході відрізняються від алгоритмів програми більш складними обчисленнями з можливим формуванням проміжних об'єктів. Алгоритм програми може бути написаний на різних мовах програмування - наприклад, Visual Basic for Applications (VBA), Object Pascal, SQL. В останньому випадку він виконується у вигляді збережених процедур, генераторів, тригерів.

На закінчення слід зазначити, що процес проектування ітератівен: можуть постійно змінюватися вимоги в ТЗ, складові проектування та реалізації БД.

Процеси проектування і реалізації розглянемо на двох прикладах - "Навчальний процес" і "Прийом на роботу", стисле опис яких наведено в прикладах 2.1 і 2.2.

Реалізація описаних в прикладах баз даних проводиться на СУБД Access і InterBase (в рамках програмного продукту Delphi).

Численним можливостям зазначених СУБД присвячені спеціальні окремі публікації [27-36, 41]. Освоєння можливостей, як показав досвід, доцільно проводити в два етапи:

  • 1) розгляд основної гілки технології реалізації на конкретному прикладі (БД) з використанням обмеженого кола можливостей СУБД;
  • 2) детальний освоєння - по докладним описам [27-36, 41] - названих СУБД при обліку їх численних приватних можливостей.

Роботи на другому етапі після ретельного вивчення технології на першому етапі, як показує практика, не викликає особливих труднощів. У той же час опис численних приватних процедур другого етапу, як виявляється з робіт [17-36], займає обсяг, що перевищує справжню публікацію. У зв'язку з цим в даній роботі висвітлимо тільки перший етап.

Процедура створення сховищ даних тільки почала формуватися. В даний час виділилися два варіанти:

  • • повний, описаний в гл. 2;
  • • "усічений", що полягає в періодичній передачі в архівні таблиці даних з оперативних таблиць. Зв'язки між архівними таблицями найчастіше відсутні.

Другий варіант наведено в роботі [32] і розглянутий у § 15.4 даної роботи.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук