Позначення на кресленнях допусків і посадок

У результаті всіх похибок, що виникають як у процесі виготовлення, так і при вимірюванні, дійсний розмір деталі (дійсним називається розмір, встановлений вимірюванням з допустимою похибкою) завжди буде відрізнятися від номінального розміру. Але для забезпечення взаємозамінності всяка неточність виготовлення повинна обмежуватися певними межами, за які не слід переходити. Тому на кресленнях деталей поряд з номінальним розміром повинні бути вказані два паралельні значення розміру, між якими повинен знаходитися дійсний (рис. 6.43).

Позначення допусків

Рис. 6.43. Позначення допусків

Різниця між найбільшим і найменшим граничними розмірами називається допуском розміру. На схемах прийнято умовно поле допуску розташовувати однобічно.

Поле допуску визначається величиною допуску та його положенням щодо номінального розміру.

Положення поля допуску щодо номінального розміру (нульової лінії) позначається буквами латинського алфавіту (Л, В, С, ...) або в деяких випадках двома (FG, ZB) (рис. 6.44) [1].[1]

Система допусків

Рис. 6.44. Система допусків

Нульова лінія - лінія, відповідна номінальним розміром, від якої відкладаються відхилення розмірів при графічному зображенні полів допусків.

Для кожного номінального розміру по ГОСТ 25346-89 і ГОСТ 25347-82 встановлено ряд допусків і основних відхилень, що характеризують положення цих допусків щодо нульової лінії. За основне відхилення приймають одне з двох відхилень (верхнє ES або нижнє ЕГ).

Величина допуску залежить від номінального розміру і безрозмірного коефіцієнта, визначеного для різних ступенів точності.

У ГОСТ 25346-89 і ГОСТ 25347-82 встановлено 19 ступенів точності, званих квалітет і позначаються порядковими номерами: 0,1; 0; 1 ... 17.

Квалітет- сукупність допусків, що відповідають однаковою мірою точності для всіх номінальних розмірів.

Отже, розмір, для якого вказується поле допуску, позначається числом, за яким слідує умовне позначення, що складається з букви (або двох) і цифри (або двох цифр).

Приклади: 50К5, 70Р6, 500CD11, 30JV6, 8k6, 12е8. Розберемо запис, наприклад, ЗОМЗ: номінальний розмір отвору в деталі дорівнює 30 мм; положення поля допуску щодо номінального розміру позначено літерою N, величина верхнього відхилення ES = -11 мкм; величина нижнього відхилення EI = -24 мкм, а величина допуску (13 мкм) визначається квалітетом (цифрою 6).

Запис 30N6 відповідає запису за ГОСТ 2.307-68. Аналогічно, запис 8 k 6 відповідає запису запис 12е8 - записи

На складальних кресленнях в позначення посадки входить номінальний розмір, загальний для з'єднуються отворів і валу, за яким слідують позначення полів допусків - прописною буквою для отвори, малої - для вала.

Наприклад, розмір потрібно розуміти так: номінальний розмір сполучення 100 мм, посадка (характер сполучення)

Розрізняють посадки в системі отвору і в системі вала. Записи і - посадки в системі отвору, а запис - посадка в системі вала.

Для невідповідальних неспряжуваних розмірів стандарт рекомендує обмежитися граничними відхиленнями по 12-му, 14-му, рідше 16-му квалітетами. На полі креслення в таких випадках роблять запис, наприклад: незазначені граничні відхилення розмірів або. Відхилення # 14 відносяться до розмірів всіх отворів (охоплюють) елементів, а відхилення h14 - до розмірів всіх валів (охоплюються) елементів. Запис або відноситься до решти розмірами.

  • [1] Позначення полів допусків і основних відхилень прописними буквами призводять для отвору; для вала позначення виконують малими літерами (а, b, з, ..., z з), верхнє відхилення es, нижнє - ei.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >