Форми кредиту і методи кредитування

Класифікація кредитів

Кредит може надаватися клієнту в різних формах. За тривалу історію кредитування банки з метою більш ефективного управління кредитними операціями розробили різноманітні системи угруповань позичок на основі якого-небудь критерію.

У загальному вигляді класифікація кредитів може бути представлена наступним чином (рис. 7.3) [1].[1]

За видами кредитів насамперед виділяють банківський і комерційний кредит. Банківський кредит надається банками, у тому числі кредит держави. Комерційний кредит - підприємницький, наданий одним підприємцем іншому, найчастіше під вексель [2]. Крім того, доцільно виділити міжнародні кредити.[2]

За видами позичальників всі кредити можна розділити на два види: кредити юридичним особам (ділові) і кредити фізичним особам (персональні). При аналізі кредитів, що надаються юридичним особам, використовується нова єдина класифікація клієнтів, заснована на виділенні резидентів, форм власності та виду діяльності (фінансова, комерційна, некомерційна).

За характером фінансування переважають кредити, надані на комерційній основі, тобто за ринковими ставками позичкового відсотка. Кредити сприяння широко використовуються міжнародними кредитними організаціями, наприклад такими, як Світовий банк. Вони виділяються окремим країнам, що розвиваються на пільгових умовах (під відсоток нижче ставки міжнародного міжбанківського ринку і на тривалий термін). У вітчизняній банківській практиці такі кредити надавалися, як правило, соціально чи економічно значущим галузям або окремим державним підприємствам. Найчастіше під цю категорію підпадали кредити сільськогосподарським позичальникам.

За строками погашення позики можуть бути безстроковими (онкольні) - до запитання, що на практиці зустрічається рідко, і терміновими, які в свою чергу поділяються на:

  • • короткострокові - до одного року;
  • • середньострокові - від року до п'яти років (у Росії в даний час - до двох-трьох років);
  • • довгострокові - понад трьох-п'яти років.

Класифікація кредитів

Рис. 7.3. Класифікація кредитів

У загальній сумі кредитних операцій банків в Росії переважають короткострокові кредити.

За розмірами банки диференціюють позички самостійно залежно від величини власних кредитних ресурсів і клієнтської бази. Проте максимальні розміри позичок регулюються нормативами Центрального банку.

За цілями використання виділяються об'єкти кредитування.

Споживчий кредит надається головним чином фізичним особам на купівлю товарів тривалого користування, освітні цілі, відпочинок і т.п. У сучасних умовах з його допомогою може задовольнятися і поточний споживчий попит клієнта при купівлі товарів за допомогою кредитних карток.

Споживчі позики найчастіше погашаються в розстрочку. Одноразово, тобто в кінці терміну, погашаються короткострокові дрібні позики, кредити за відкритим рахунком і деякі інші. Всі інші форми кредитів можна об'єднати в групу позик виробничого призначення.

Позики виробничого призначення пов'язані з накопиченням товарно-матеріальних цінностей та здійсненням виробничих витрат.

Позики під товарні запаси можуть бути видані:

  • • під товарні документи, що свідчать про витрати позичальника на їх придбання. Позичка як би компенсує витрату власних коштів (компенсаційний характер);
  • • на оплату розрахункових документів (платіжні вимоги постачальників) за відвантажену позичальникові продукцію (платіжний характер позики).

Позики на покриття витрат, сезонні і на тимчасові потреби (до 30 днів) часто називають позиками на поповнення оборотного капіталу позичальника при наявності дефіциту власних оборотних коштів. Витрати виникають при проведенні будь-яких робіт (наприклад, земляних - при будівництві об'єктів або сезонних - при закупівлях великих партій сільськогосподарської сировини або продукції підприємствами переробної та харчової промисловості). Позики на тимчасові потреби надаються за відсутності коштів у позичальника на видачу заробітної плати або розрахунки з бюджетом.

Позики на надзвичайні потреби видаються для задоволення потреби клієнта в оборотних коштах, яка виникає несподівано в зв'язку з якою-небудь надзвичайно вигідною операцією.

Позики на збільшення основного капіталу (капіталовкладення) можуть бути іпотечними (під заставну), будівельними (видаються на період будівельного циклу), лізинговими (фінансування оренди дорогого устаткування), строковими (більше одного року) і видаються для придбання машин, устаткування, ремонту будинків.

За видами забезпечення, як видно з рис. 7.3, кредити поділяються на незабезпечені та забезпечені. Незабезпечені (бланкові) оформляються тільки договором без додаткових гарантій і застави, тобто це кредити, що надаються добре відомого банку, першокласному позичальникові, як правило, на короткий термін.

У вітчизняній банківській практиці забезпечення кредиту обов'язково. Якщо банк надає незабезпечений або слабо забезпечений кредит, він повинен формувати під нього великий резерв [3], що зменшує розмір кредитних ресурсів і невигідно банку.

В окрему категорію виділяються міжбанківські кредити.

  • [1] Критерії класифікації кредитів даною схемою не вичерпуються. Розвиток банківської справи народжує нові форми кредитування позичальників. Кожен учень може продовжити класифікацію, виділивши власний критерій, наприклад технології електронного банкінгу.
  • [2] Не плутати з короткостроковими кредитами банків комерційним структурам в торгово-посередницьких цілях, на умовах платності (на комерційній основі).
  • [3] Особливості забезпечення банківських позичок будуть розглянуті в розділі "Умови кредитної угоди".
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >