Кредитна політика банку

Кредитна політика - це визначення напрямів діяльності банку в області кредитно-інвестиційних операцій і розробка процедур кредитування, що забезпечують зниження ризиків.

Кредитна політика являє собою стратегію і тактику банку в частині організації кредитного процесу. Вироблення грамотної кредитної політики - найважливіший елемент банківського менеджменту.

Сутність кредитної політики банку полягає в забезпеченні безпеки, надійності та прибутковості кредитних операцій, тобто в умінні звести до мінімуму кредитний ризик. Таким чином, кредитна політика - це визначення рівня ризику, який може взяти на себе банк.

Кожен банк повинен чітко формулювати політику надання позичок, що дозволяє визначати напрями використання коштів акціонерів і вкладників, регулювати склад і обсяг кредитного портфеля, а також виявляти обставини, при яких доцільно надавати кредит. Відповідальність за здійснення кредитної політики лежить на Раді директорів банку, який делегує функції по практичному наданню кредитів на більш низькі рівні і формулює загальні принципи і обмеження кредитної політики.

Останнім часом все більше великих банків письмово фіксує ці принципи, складаючи "Меморандум про кредитну політику" [1]. Його структура різна для різних банків, але основні моменти містять наступну інформацію:[1]

  • • загальна мета політики, граничні суми кредитів, видачу яких адміністрація банку вважає бажаною, а також кредити, від яких рекомендується утриматися;
  • • географічні райони, де бажана кредитна експансія банку;
  • • правила про порядок видачі кредитів, контролі якості кредитів, процедурі стягнення простроченої заборгованості і т.д.

При формуванні кредитної політики банку слід ретельно проаналізувати наступні фактори:

  • • наявність власного капіталу (чим більше капітал, тим більш тривалі і ризиковані кредити може надати банк);
  • • ступінь ризикованості та прибутковості різних видів кредитів;
  • • стабільність депозитів (банк вправі надавати кредити після того, як утворені достатні первинні та вторинні резерви). Облік стабільності депозитів важливий у випадку непередбачуваних коливань попиту, якщо раптом всі вкладники захочуть ліквідувати свої депозити;
  • • стан економіки країни в цілому, так як економічні спади і підйоми сприяють більш різким коливанням загальної маси кредитних ресурсів і процентних ставок по кредитах;
  • • грошово-кредитна і фіскальна політика уряду, що скорочує або розширює кредитні можливості банків;
  • • кваліфікація і досвід банківського персоналу (від нього залежить різноманітність напрямків і ефективність кредитної політики банку).

Кредитна політика є невід'ємною частиною загальної стратегії банку. Вона завжди конкретна. У разі зміни зовнішніх і внутрішніх факторів функціонування банку в його кредитну політику вносяться корективи. У зв'язку з міжнародною фінансовою кризою банки розробляли спеціальну антикризову стратегію і тактику, особливу увагу приділяючи забезпеченню зворотності кредитів.

  • [1] Поняття "кредитний меморандум" тотожне поширеній у вітчизняній практиці поняттю "положення про кредитування". Документ "Порядок або регламент кредитування", як правило, є додатком до положення, являє собою внутрішній документ банку, детально характеризує процедуру кредитування.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >