Навігація
Головна
 
Головна arrow Політологія arrow Політологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Основні тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин

Одним з ключових питань міжнародних відносин з самого першого дня їхнього існування було питання про міжнародної безпеки. Міжнародна безпека являє собою стабільне, закріплене нормами міжнародного права стан системи міжнародних відносин, яке забезпечує національну і колективну безпеку держав від різних загроз, забезпечує основні потреби і сприяє сталому розвитку як держав, так і міжнародної системи відносин в цілому за допомогою досягнення угод, створення інститутів і процедур збереження миру і запобігання міжнародних збройних конфліктів.

В умовах глобалізації та регіоналізації міжнародних відносин грані між внутрішньою та зовнішньою безпекою розмиваються, а багато загрози - міжнародний тероризм, мережеві злочинні співтовариства, екологічні та природні катастрофи - давно вийшли на транскордонний рівень. Прозорість кордонів для інформаційних і соціальних технологій подвійного призначення, залежність від зовнішніх економічних і політичних чинників змушує держави брати до уваги діяльність інших держав, міжнародних організацій та інститутів як фактори ризику і можливостей для внутрішньої і зовнішньої політики, глобальної, регіональної та національної безпеки. Якщо раніше головним важелем впливу на міжнародній арені і основним фактором зовнішньополітичної безпеки вважалася військова та економічна міць, то тепер поряд з ними величезне значення надається інформаційному потенціалу держави, ціннісним основам національної політичної культури й можливостям за просування своїх політичних, культурних цінностей в глобальне і регіональне простір . Не можна забувати і про погрози з боку недержавних акторів міжнародних відносин.

Регіональне простір сучасного світу перебуває в процесі трансформації, що веде до загострення глобальних суперечностей і проблем розвитку на регіональному рівні. Трансформаційні політичні процеси на Великому Близькому Сході, зростання напруженості в рамках Азіатсько-Тихоокеанського регіону, конфлікти на цивілізаційної "кордоні" на африканському континенті, процеси на пострадянському просторі і криза ЄС свідчать про істотні проблеми міжнародної безпеки.

Глобалізація з точки зору міжнародних відносин являє собою зростаючу політичну, економічну, культурну, екологічну, інформаційну, демографічну взаємозалежність держав, регіонів сучасного світу, гомогенізація і універсалізація світу. Феномен глобалізації був би неможливий без участі в ньому міжнародних організацій, міждержавних союзів і створення глобального економічного, інформаційного та політичного простору взаємовідносин між державами і глобальним громадянським співтовариством. Не можна забувати і про глобальний характер екологічних, демографічних, продовольчих проблем, з якими зіткнулося людство на початку XXI ст.

Глобалізація є провідною тенденцією сучасного світового розвитку, цьому сприяє наступне.

  • 1. Розширення масштабу діяльності політичних інститутів міжнародного співтовариства (G20), становлення глобальних інститутів політичного управління.
  • 2. Поглиблення світових політичних процесів по найважливіших регіональним і глобальним проектам (боротьба з бідністю).
  • 3. Стирання кордонів між внутрішньою і зовнішньою політикою, безпекою, економікою, активна роль мережевих спільнот різного типу.
  • 4. Інтернаціоналізація політичної культури і політичної соціалізації людей, глобалізація інформаційних потоків.
  • 5. Підвищення активності транскордонних зв'язків і збільшення доступності національних кордонів, регіоналізація міжнародних відносин.
  • 6. Створення великих єдиних економічних просторів з швидким і вільним переміщенням праці, ресурсів, капіталів. Становлення глобальних інститутів економічного управління.
  • 7. Посилення політичної, економічної, соціальної та культурної взаємозалежності держав і регіонів світу.
  • 8. Збільшення ролі наднаціональних і транснаціональних організацій, інститутів, технологій.
  • 9. Трансформація системи міжнародних відносин.
  • 10. Відсутність загальних форм глобалізації, економічної, політичної та соціальної модернізації окремої країни та регіону.

Витоки глобалізації та її протиріч не слід вважати явищами і проблемами поточного періоду часу. Починаючи з тонкою глобалізації Античності між локальними цивілізаціями, через епоху Великих географічних відкриттів і колоніальну експансію європейських держав йшов глобалізаційний процес, що охопив до кінця XX ст. все людство. Економічні, ідеологічні та культурні зв'язки проникали через державні кордони, охоплювали всі нові групи інтересів всередині держав, прискорювали соціальну мобільність і міграційні процеси по всьому світу, ставали частиною міжнародних відносин і світової політики.

При цьому, представляючи собою об'єктивний і всесвітній процес, глобалізація в чому є конфліктогенним чинником міжнародних відносин. Науково-технічний прогрес, різниця в рівні і потенційних можливостях для розвитку, модернізація економік і культур, глобальні економічні ризики і взаємозалежність зовнішньої і внутрішньої політик породжують активні антиглобалізаційних руху. Різниця між Глобальним Північчю і Півднем, політичною культурою Заходу і Сходу, роль ТНК, криза інститутів ООН і негативна реакція традиційних суспільств на загрозу вестернізації несуть в собі ризики для міжнародної безпеки. Від світової спільноти потрібно на сучасному етапі, щоб користь від глобалізації отримували всі країни і народи, а не тільки ті, які здатні впливати на даний процес.

Для того щоб об'єктивно оцінити відбуваються в рамках сучасних міжнародних відносин зміни глобального і регіонального характеру, необхідно виявити ключові тренди світової політики.

Сучасні міжнародні відносини є результатом дедалі більшого взаємодії як державних, так і недержавних акторів. Питання про майбутнє системи міжнародних відносин відкритий для створення системи колективного лідерства розвинених країн США, Західної Європи, Японії або домінування США, можливого відтворення біполярної моделі США та Китаю або створення системи балансу сил між провідними розвиненими країнами та країнами. Ключовим феноменом сучасної епохи міжнародних відносин поряд з багатоваріантністю і непередбачуваністю є той факт, що на даний момент не можна говорити про абсолютне лідерство тих чи інших держав. Глобальна нестабільність - це не тільки загроза міжнародної безпеки, а й можливість для створення стійкої системи міждержавних відносин, що сприяють поліпшенню якості життя всього людства.

Регіональні структури і глобальне співробітництво потрібні і для успішного вирішення поставлених перед усім людством проблем. Політичні, економічні, екологічні, соціальні проблеми людства неможливо вирішити без спільних зусиль. Безпека нерозповсюдження зброї масового ураження, міжнародний тероризм і транснаціональна злочинна мережа, проблеми збереження природного біорізноманіття та ресурсів для майбутніх поколінь, проблема бідності і пандемій - ось тільки мала частина завдань, що стоять перед світовою політикою. Завдяки демократизації та гуманізації міжнародних відносин, а також інформаційних мереж, оповитий всю планету, в розвиненого громадянського суспільства з'явилося більше можливостей впливати па міжнародні відносини і контролювати зовнішню політику еліт. При цьому не можна забувати, що збільшилися і маніпуляційні можливості для забезпечення інформаційної переваги в міжнародних конфліктах у провідних акторів СМО.

У Російській Федерації в новій системі міжнародних відносин є ряд першочергових цілей і завдань як регіонального, так і глобального рівня. Ключовим фактором є здатність сформувати нове уявлення про національну безпеку країни в умовах, коли воно стає невід'ємною і взаємозалежної частиною глобального простору. Геополітичний потенціал дозволяє Російської Федерації стати помітним і важливим гравцем міжнародних відносин, підтримати зростання якості життя населення країни і сприяти вирішенню глобальних проблем, що стоять перед міжнародними відносинами регіонального та глобального рівня.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук