Навігація
Головна
 
Головна arrow Фінанси arrow Ринок цінних паперів
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Особливості визначення податкової бази при поступку або переуступку прав вимоги

При виконанні операцій з борговими ланцюговими паперами, наприклад векселі, виникають ситуації, учасники яких змушені вдаватися до відступлення прав вимоги третій особі до настання терміну платежу. При поступку платником податків - продавцем товару (робіт, послуг), що здійснює обчислення доходів (витрат) за методом нарахування, права вимоги боргу третій особі до настання передбаченого договором про реалізацію товарів (робіт, послуг) строку платежу від'ємна різниця між доходом від реалізації права вимоги боргу і вартістю реалізованого товару (робіт, послуг) визнається його збитком. При цьому розмір збитку для цілей оподаткування не може перевищувати суми відсотків, яку платник податків сплатив би за борговим зобов'язанням, рівному доходу від поступки права вимоги, за період від дати поступки до дати платежу, передбаченого договором на реалізацію товарів (робіт, послуг). У рівній мірі дані положення також застосовуються до платника податків-кредитору за борговим зобов'язанням. При цьому істотним відхиленням розміру нарахованих відсотків по борговому зобов'язанню вважається відхилення більш ніж на 20% у бік підвищення або в бік зниження від середнього рівня відсотків, нарахованих за аналогічними борговими зобов'язаннями, виданими в тому ж кварталі на порівнянних умовах.

При поступку платником податків - продавцем товару (робіт, послуг), що здійснює обчислення доходів (витрат) за методом нарахування, права вимоги боргу третій особі після настання передбаченого договором про реалізацію товарів (робіт, послуг) строку платежу від'ємна різниця між доходом від реалізації права вимоги боргу і вартістю реалізованого товару (робіт, послуг) визнається збитком але угоді поступки права вимоги, що включається до складу позареалізаційних витрат платника податків. При цьому збиток приймається з метою оподаткування в наступному порядку:

  • • 50% від суми збитку підлягають включенню до складу позареалізаційних витрат на дату поступки права вимоги;
  • • 50% від суми збитку підлягають включенню до складу позареалізаційних витрат після закінчення 45 календарних днів з дати поступки права вимоги.

До платника податків-кредитору за борговим зобов'язанням також застосовно дане прищепило.

При подальшій реалізації права вимоги боргу платником податків, що купили це право вимоги, зазначена операція розглядається як реалізація фінансових послуг. Доход (виручка) від реалізації фінансових послуг визначається як вартість майна, яке належить цьому платнику податків при подальшій відступлення права вимоги або припинення відповідного зобов'язання. При цьому при визначенні податкової бази платник податків має право зменшити дохід, отриманий від реалізації права вимоги, на суму витрат з придбання зазначеного права вимоги боргу.

Особливості визначення податкової бази по доходах, отриманих від пайової участі в інших організаціях

Існують особливості оподаткування доходів і від пайової участі організацій і фізичних осіб як резидентів, так і не резидентів.

Доходи від пайової участі в діяльності організацій для цілей оподаткування визначаються з урахуванням таких правил. Наприклад, якщо джерелом їх доходу є іноземна організація, то сума податку відношенні отриманих дивідендів визначається платником податку самостійно, виходячи із суми одержаних дивідендів та відповідної податкової ставки рівний 15%.

При цьому платники податків, які отримують дивіденди від іноземної організації, у тому числі через її постійне представництво, не вправі зменшити суму податку, обчислену та сплачену за місцем знаходження джерела доходу, якщо інше не передбачено міжнародним договором.

За доходами у вигляді дивідендів, податкова база за доходами, отриманими від пайової участі в інших організаціях, визначається податковим агентом.

Якщо джерелом доходу є російська організація, вона в свою чергу визнається податковим агентом і визначає суму податку. Сума податку, що підлягає утриманню з доходів організації - одержувача дивідендів, обчислюється податковим агентом за наступною формулою

Н = К × Сп × (д - Д),

де Н - сума податку, що підлягає утриманню; К - відношення суми дивідендів, що підлягають розподілу на користь платника податку - отримувача дивідендів, до загальної суми дивідендів, що підлягають розподілу податковим агентом; Сп - відповідна податкова ставка; д - загальна сума дивідендів, що підлягає розподілу податковим агентом на користь всіх одержувачів; Д - загальна сума дивідендів, отриманих самим податковим агентом.

При отриманні доходів у вигляді дивідендів щодо майна, переданого в довірче управління, то одержувачем таких доходів зізнається сам засновник довірчого управління (вигодонабувач). У разі якщо російська організація - податковий агент виплачує дивіденди іноземної організації і фізичній особі, нс є резидентом Російської Федерації, податкова база платника податку - отримувача дивідендів по кожній такій виплаті визначається як сума виплачуваних дивідендів і до неї застосовується ставка 15%.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук