Оцінка надійності інформації

Дана стадія особливо важлива при проведенні аналізу фінансового стану зовнішніми користувачами бухгалтерської інформації, зокрема банком, вирішальним питання про доцільність кредитування, постачальниками, підрядниками, інвесторами. У цьому випадку обгрунтованість прийнятих рішень в чималому ступені буде визначатися достовірністю інформації, що міститься в бухгалтерській звітності, в тому числі пояснювальній.

Достовірність інформації, використовуваної в процесі аналізу бухгалтерської звітності, безпосередньо залежить від повноти розкриття всіх істотних даних, що характеризують фінансовий стан організації.

Надійність інформації визначається якістю облікової роботи в організації та системою внутрішнього контролю.

Обов'язкові умови, що забезпечують реальність балансу: узгодженість балансу з бухгалтерськими книгами та документами; відповідність результатами інвентаризації, тобто Інвентарний балансу; коректність оцінок статей активів і пасивів, що забезпечують відповідність інформації балансу реальному майновому і фінансовому стану організації.

Читання інформації

На даній стадії аналізу формується початкове уявлення про діяльність організації, виявляються зміни в складі її майна і джерелах фінансування, встановлюються взаємозв'язки показників балансу.

Оскільки однією з основних прийомів при аналізі балансу є порівняння показників за різні періоди, перш ніж приступити до розрахунків, необхідно переконатися в однорідності принципів оцінки статей і правил складання звітності. Всі зміни в обліковій політиці або принципах обліку за кілька суміжних періодів, а також наслідки впливу таких змін на показники, що характеризують активи, власний капітал організації і фінансові результати, згідно з вимогами Положення з бухгалтерського обліку "Облікова політика організації" (ПБУ 1-2008) повинні бути розкриті у пояснювальній записці.

На стадії читання інформації визначають співвідношення окремих статей активу і пасиву балансу і їх питома вага в загальному підсумку (валюті) балансу; розраховують суми відхилень у структурі основних статей балансу в порівнянні з попереднім періодом; встановлюють взаємозв'язку показників основних звітних форм, наприклад відповідність фінансового результату звітного періоду у звіті про прибутки і збитки та бухгалтерському балансі; зміна коштів згідно балансу і звіту про рух грошових коштів і т.д.

У процесі аналізу загальна сума зміни валюти балансу розчленовується на складові, що дозволяє зробити попередні висновки про характер зрушень у складі активів, джерелах їх формування і їх взаємної обумовленості. Зміни у складі довгострокових (необоротних) і оборотних коштів розглядаються у зв'язку зі змінами в зобов'язаннях організації.

При читанні балансу слід:

  • o з'ясувати, за який період складається баланс з тим, щоб забезпечити порівнянність аналізованих показників;
  • o вивчити пояснювальну записку до річного звіту, звертаючи увагу на розкриття принципів облікової політики та відзначаючи всі факти її зміни;
  • o звернути увагу на те, чи є баланс зведеним (консолідованим), тобто характеризує групу компаній, або ставиться до окремої організації;
  • o визначити галузеву приналежність аналізованої організації і оцінити вплив галузевої специфіки на будову балансу;
  • o оцінити зміну валюти балансу і основних груп статей в активі і пасиві;
  • o послідовно прочитати кожну статтю активу і пасиву балансу, звертаючи увагу на найважливіші статті і відзначаючи тенденції їх зміни. Слід мати на увазі, що статті активу, в першу чергу оборотні активи, розглядаються з точки зору їх ліквідності, а статті зобов'язань - з погляду терміновості їх погашення;
  • o оцінити відповідність змін статей капіталу зі звітом про прибутки і збитки та звітом про рух капіталу, зробити висновок про здатність до збереження і нарощування капіталу.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >