РОЗДІЛ II. Сектор малих і середніх господарств

У даному розділі навчального посібника ми починаємо розгляд конкретних секторів (частин) всього національного господарства. Як вже говорилося, сектори висвітлюються в логічній послідовності: від самих малих форм виробництва до усе більш великих.

Першим є сектор малих і середніх господарств, який найбільш поширений у високорозвинених країнах.

Другий розділ має чотири підрозділи (12 глав), що дозволяють розглянути основні ознаки сектора малих і середніх господарств: підрозділ II.1 - особливості та структура сектора малих і середніх господарств; тут аналізуються їх характерні риси, домашні господарства, малі та середні підприємства;

підрозділ II.2 - ринкова система: гроші, товарно-грошові відносини, конкуренція і конкурентне ціноутворення;

підрозділ II.3 - капітал і утворення нової вартості: бізнес, розширене відтворення на підприємстві;

підрозділ II.4 - форми нової вартості: заробітна плата, прибуток, відсоток, земельна рента.

ПІДРОЗДІЛ II.1. Особливості та структура сектора малих і середніх господарств

Характерні риси малих і середніх господарств

Коли виник і як розвивається первинний сектор економіки?

Деякі читачі навчального посібника можуть припустити: якщо поняття "економіка" (від грец. Oikos - будинок, nomos - вчення) виникло в Стародавній Греції в IV ст. до н.е., то і економіка виникла приблизно тоді ж у вигляді вчення про домашніх господарствах.

Наскільки вірно такий умовивід? Це і буде перша в даному підрозділі завдання інтелектуального характеру.

Завдання

Чи правильно вважати, що сектор малих і середніх господарств виник приблизно 8 тис. Років тому?

Відповідь дана в кінці гл. 3.

Неодмінною умовою виникнення і розвитку сучасних невеликих господарств є наявність в країні громадянських прав і свобод для всіх людей. Особливо важливо право кожного громадянина на приватну власність і вільне використання своїх здібностей і майна для підприємницької діяльності. У європейських країнах загальні права і свободи цього роду виникли в XVII-XIX ст.

У нашій країні вони чітко проголошені й закріплені в гол. 2 Конституції РФ.

За два останні сторіччя в західних країнах сектор невеликих господарств помітно змінився за складом власників речових умов виробництва, по конкретних формам господарства і їх питомою вагою в національному виробництві. Можна відзначити наступні тенденції істотних змін у структурі цього сектора економіки. Спочатку економіка західних країн складалася з самостійних господарств, що належали одноосібним власникам. Більшість з них знаходилося в сільській місцевості. Однак тут відбулися найбільші зміни, що особливо показово для США. Якщо в 1890 р 80% американців - незалежних власників - працювали на себе на своїх ділянках, то тепер таких залишилося лише 10%.

Невеликі господарства неодноразово змінювали місце свого найбільшого поширення в економіці. Так, якщо на доіндустріальної стадії виробництва дрібні господарства переважали в сільській місцевості та в ремісничому справі, то в індустріальному виробництві вони перемістилися в промисловість, а потім - у сферу послуг.

Невеликі господарства проявили незвичайну виживаність, насамперед за рахунок обслуговування індивідуальних потреб людей і невеликих груп осіб. Якщо говорити конкретніше, саме цим займається незліченну кількість невеликих ресторанів і підприємств швидкого обслуговування, сімейних крамничок, мотелів, аптек, кінотеатрів, хімчисток, ремонтних майстерень та ін.

Період господарської діяльності таких підприємств часто короткий. Багато хто з них довго не витримують суперництва з великими господарствами. Але тим не менш часто їх "народжуваність" перевищує "смертність". На кінець XX ст. у Великобританії чистий приріст дрібних господарств становив близько 500 нових підприємств на тиждень.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >