Гідності й недоліки

Заснований на приватній власності сектор економіки має ряд важливих достоїнств:

  • • він привабливий тим, що на нього потрібно порівняно небагато коштів і його просто організувати;
  • • його власник покладається на свої здібності і зусилля. Він особисто керує господарством і приймає вигідні йому рішення;
  • • весь дохід дістається тільки одноосібного власнику;
  • • діяльність дрібних підприємств просто неоціненна в тих галузях економіки, де задовольняються індивідуальні запити людей (пошив одягу, ремонт, сфера послуг тощо).

Одноосібні господарства мають і суттєві недоліки:

  • • на власника лягає повна майнова відповідальність, що може призвести до його розорення;
  • • дрібному господарству зазвичай не вистачає грошових і матеріальних засобів для підтримки нормального існування та розширення господарської діяльності;
  • • одноосібний власник часто не в змозі розвивати господарство відповідно до сучасними досягненнями науки і техніки.

При розгляді переваг і недоліків малих і середніх підприємств виникає інтелектуальна і практична задача, яка допомагає студентам розібратися в проблемі.

Завдання

Чим можна пояснити дивовижну виживаність невеликих господарств?

Відповідь дана в кінці гл. 5.

Однією з особливостей приватного підприємництва в Росії є його дуже слабкий розвиток. Про це переконливо свідчать такі цифри: у 2000 р в США діяло понад 6 млн підприємств з чисельністю зайнятих менше 20 осіб, в Італії - понад 4 млн таких підприємств, а в Росії в 2008 р налічувалося лише 1100000 малих підприємств. Це положення абсолютно ненормально. Воно є прямим наслідком безперервного і надмірного втручання державних чиновників у поточні справи малих підприємств. Характерно, що після приватизації державні органи суворо контролювали приватну діяльність по 45 напрямам і цей контроль здійснювали близько 45 міністерств, що в підсумку негативно позначилося на малому підприємництві.

У зв'язку з таким станом малих і середніх підприємств в нашій країні виникає практичне завдання, рекомендована студентам.

Завдання

Які заходи вживаються в нашій країні для успішного розвитку сектора малих і середніх підприємств?

Відповідь дана в кінці гл. 5.

Недостатність розвитку приватного підприємництва в Росії несприятливо позначається на економічних результатах його діяльності.

Економічні показники малих підприємств

Спочатку розглянемо показники фінансового стану малих підприємств. Найбільш загальним показником такого стану служить оборот малих підприємств.

В обіг малих підприємств включається вартість відвантажених товарів власного виробництва, робіт і послуг, виконаних власними силами, а також виручка від продажу придбаних раніше на стороні товарів. У 2009 р оборот малих підприємств склав всього 18 873 100 000 000 руб., У тому числі оборот мікропідприємств - 8067200000000 руб.

Про фінансову діяльності окремого підприємства прийнято судити за таким показником бухгалтерії, як підсумкове сальдо.

Підсумкове сальдо (від лат. Saldo - розрахунок, залишок) - це різниця між грошовими надходженнями на підприємство і його витратами за певний період.

Позитивне, або активне, сальдо означає перевищення надходження грошей над витратами, а негативне, або пасивне, сальдо - навпаки. Такі показники бухгалтерського обліку дозволяють встановити, що отримало в кожному році підприємство - дохід або збиток.

Дохід підприємства - це прибуток (перевищення суми грошей за продану продукцію над витратами по її виготовленню). Перевищення витрат над доходами утворює збиток.

Про результати господарської діяльності судять також по виручці підприємства.

Виручка - грошові кошти, отримані підприємцем, підприємством від продажу товарів і послуг.

Виручка служить важливим показником, покладеним в основу визначення розмірів підприємницької діяльності. Так, у малих підприємств в нашій країні виручка не повинна перевищувати 400 млн руб. на рік, а у середніх об'єднань підприємців - 1 млрд руб.

Нарешті, фінансова діяльність підприємств припускає утворення їх заборгованості.

Заборгованість - сума боргів, яка прочитується підприємству від фізичних та юридичних осіб і виникла в результаті господарських взаємовідносин з ними.

Заборгованість підрозділяється на кредиторську і дебіторську.

Кредиторська заборгованість - грошові кошти, які тимчасово залучені підприємством і підлягають поверненню юридичним або фізичним особам, у яких вони запозичені. Така заборгованість малих підприємств в нашій країні склала в 2000 р 1507185 млн руб., А в 2008 р - 10081299 млн руб.

Дебіторська заборгованість - грошові кошти, які підприємства-боржники зобов'язані сплатити даному підприємству.

Цей вид заборгованості малих підприємств склав в 2000 р 1005325 млн руб., А в 2008 р - 896 739 млн руб.

У господарській діяльності розрізняють заборгованість нормальну (термін погашення якої ще не настав) і прострочену (не погашені в строк, встановлені договором).

Конкретний розбір зазначених тут фінансових показників діяльності підприємств (сальдо - позитивне і негативне; дохід і збитки; виручка; кредиторська і дебіторська заборгованість) дозволяє виявити достоїнства і недоліки малих підприємств, а також встановити фактори, які знижують рівень економічних показників. Ними є:

  • • відсутність і зношеність устаткування;
  • • недостатній попит покупців на внутрішньому ринку;
  • • загальна економічна і політична нестабільність;
  • • недостатність попиту на зовнішньому ринку;
  • • висока конкуренція з боку вітчизняних господарств;
  • • висока конкуренція з боку зарубіжних фірм.

Недоліки в діяльності малих підприємств, які знижують їх ефективність, часто залежать від недотримання правових норм з боку підприємців і персоналу підприємств.

Сектор малих і середніх господарств має важливу особливість: він володіє відносної внутрішньої стійкістю. У ньому утворюються такі економічні зв'язки, завдяки яким домашні господарства і підприємства працюють один на одного, підтримуючи спільну життєздатність.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >