Навігація
Головна
 
Головна arrow Етика та Естетика arrow Етика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Розділ III. СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ І СТРУКТУРА МОРАЛІ

Досить часто у філософській літературі можна зустріти визначення, яке вказує, що етика є наука про мораль. Чи можна з цього зробити висновок, що мораль тотожна добру? Безсумнівно, як цілі практичного життя людини вони тісно взаємопов'язані, але все-таки являють собою різні феномени. У попередньому розділі добро розкривалося як сукупність взаємопов'язаних категорій, що представляють головні цінності нашого життя. Під мораллю ж ми будемо розуміти уявлення і практики, за допомогою яких ці цінності можуть здійснитися в реальному поведінці людей.

ПОНЯТТЯ МОРАЛІ

Як уже вказувалося у вступі, поняття моралі з'являється досить пізно - у римській філософії. Коли Цицерону знадобилося знайти латинський аналог грецькому слову "етос", він перевів його як "мос", що означало "вдача", "звичай", "образ дій", "правило", "встановлення". Множина звучало як "Морес", а прикметник - "мораліс". Далі в творах латинської патристики зустрічається поняття "моралітас", яке й усталене у європейській філософії як "мораль".

Зміст поняття моралі

Мораль - надзвичайно складний для сприйняття феномен. У різні історичні епохи і в різних філософських течіях йому придавались нові, оригінальні відтінки сенсу, а також сучасні інтерпретації вихідних значень. Якщо підсумувати все сказане, то за поняттям моралі стає видно наступна багатоступенева реальність.

  • 1. Сфера практичного життя людини, що включає в себе вчинки і відносини з іншими людьми. Причому мораль розглядає головним чином міжособистісні відносини, а не соціальні, де люди взаємодіють один з одним не як індивідуальності, а як члени певних соціальних груп.
  • 2. З іншого боку, мораль безпосередньо стосується внутрішнього життя людини, наповненою бажаннями, емоціями, внутрішніми конфліктами. При цьому її цікавить навіть не внутрішній світ особистості як такої, а, по-перше, її переконання щодо добра і зла і, по-друге, яким чином її рішення стають практичними вчинками.
  • 3. Область громадської думки, в якому устоялися оцінки і цінності, що представляють собою склався на даний момент моральний досвід народів, соціальних груп, поколінь. Цей пласт нерідко називають "суспільною мораллю".
  • 4. Величезний масив моральної культури людей, виражений в характерах, правилах обходження і етикету, ціннісних перевагах, різних практиках оцінювання, традиціях. Дану сферу у вітчизняній літературі прийнято позначати словом "звичаї". Їх, як стрімко мінливу стихію, прийнято протиставляти моралі, якої надавався сенс ідеального еталона для поведінки.
  • 5. Поле нормативності, існуюче в конкретному суспільстві. У цьому сенсі вузьке, соціологічне розуміння моралі було схильне бачити в ній виключно сукупність норм, що існують в даному суспільстві, але при цьому не відносяться до права. Таким чином малося на увазі, що вона має відношення не до реально сформованим на даний момент відносинам, а переважно до сфери належного.
  • 6. Нарешті під мораллю розумілася сфера вищих цінностей, ідеалів, кінцевих цілей життя людини. В значній мірі це зміст збігається з поняттям добра, про яке нам вже доводилося говорити. Але тут важливо зазначити, що за допомогою звернення до цій сфері мораль знаходить своє абсолютне зміст і починає говорити про вчинки і відносинах між людьми з точки зору їх відповідності ідеалу.

Якщо підсумувати все сказане, то у нас виходить таке визначення. Мораль - це виражене у цінностях і нормах уявлення про ідеальні стосунки між людьми. Причому нормативність (належне) - це форма існування моралі, а цінність (добро) - це її позитивний зміст. Якщо ж ставити запитання про саму сутність даного явища, то можна сказати, що мораль є вираз заходи людяності, прийняте в конкретному суспільстві, а також у всьому універсумі людей. Узята в якості практики, вона є сама людяність, відступ від якої руйнує відкриті, довірчі відносини між людьми. Дану трактування моралі ми будемо використовувати в подальшому викладі.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук