Розділ III. СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ І СТРУКТУРА МОРАЛІ

Досить часто у філософській літературі можна зустріти визначення, яке вказує, що етика є наука про мораль. Чи можна з цього зробити висновок, що мораль тотожна добру? Безсумнівно, як цілі практичного життя людини вони тісно взаємопов'язані, але все-таки являють собою різні феномени. У попередньому розділі добро розкривалося як сукупність взаємопов'язаних категорій, що представляють головні цінності нашого життя. Під мораллю ж ми будемо розуміти уявлення і практики, за допомогою яких ці цінності можуть здійснитися в реальному поведінці людей.

ПОНЯТТЯ МОРАЛІ

Як уже вказувалося у вступі, поняття моралі з'являється досить пізно - у римській філософії. Коли Цицерону знадобилося знайти латинський аналог грецькому слову "етос", він перевів його як "мос", що означало "вдача", "звичай", "образ дій", "правило", "встановлення". Множина звучало як "Морес", а прикметник - "мораліс". Далі в творах латинської патристики зустрічається поняття "моралітас", яке й усталене у європейській філософії як "мораль".

Зміст поняття моралі

Мораль - надзвичайно складний для сприйняття феномен. У різні історичні епохи і в різних філософських течіях йому придавались нові, оригінальні відтінки сенсу, а також сучасні інтерпретації вихідних значень. Якщо підсумувати все сказане, то за поняттям моралі стає видно наступна багатоступенева реальність.

  • 1. Сфера практичного життя людини, що включає в себе вчинки і відносини з іншими людьми. Причому мораль розглядає головним чином міжособистісні відносини, а не соціальні, де люди взаємодіють один з одним не як індивідуальності, а як члени певних соціальних груп.
  • 2. З іншого боку, мораль безпосередньо стосується внутрішнього життя людини, наповненою бажаннями, емоціями, внутрішніми конфліктами. При цьому її цікавить навіть не внутрішній світ особистості як такої, а, по-перше, її переконання щодо добра і зла і, по-друге, яким чином її рішення стають практичними вчинками.
  • 3. Область громадської думки, в якому устоялися оцінки і цінності, що представляють собою склався на даний момент моральний досвід народів, соціальних груп, поколінь. Цей пласт нерідко називають "суспільною мораллю".
  • 4. Величезний масив моральної культури людей, виражений в характерах, правилах обходження і етикету, ціннісних перевагах, різних практиках оцінювання, традиціях. Дану сферу у вітчизняній літературі прийнято позначати словом "звичаї". Їх, як стрімко мінливу стихію, прийнято протиставляти моралі, якої надавався сенс ідеального еталона для поведінки.
  • 5. Поле нормативності, існуюче в конкретному суспільстві. У цьому сенсі вузьке, соціологічне розуміння моралі було схильне бачити в ній виключно сукупність норм, що існують в даному суспільстві, але при цьому не відносяться до права. Таким чином малося на увазі, що вона має відношення не до реально сформованим на даний момент відносинам, а переважно до сфери належного.
  • 6. Нарешті під мораллю розумілася сфера вищих цінностей, ідеалів, кінцевих цілей життя людини. В значній мірі це зміст збігається з поняттям добра, про яке нам вже доводилося говорити. Але тут важливо зазначити, що за допомогою звернення до цій сфері мораль знаходить своє абсолютне зміст і починає говорити про вчинки і відносинах між людьми з точки зору їх відповідності ідеалу.

Якщо підсумувати все сказане, то у нас виходить таке визначення. Мораль - це виражене у цінностях і нормах уявлення про ідеальні стосунки між людьми. Причому нормативність (належне) - це форма існування моралі, а цінність (добро) - це її позитивний зміст. Якщо ж ставити запитання про саму сутність даного явища, то можна сказати, що мораль є вираз заходи людяності, прийняте в конкретному суспільстві, а також у всьому універсумі людей. Узята в якості практики, вона є сама людяність, відступ від якої руйнує відкриті, довірчі відносини між людьми. Дану трактування моралі ми будемо використовувати в подальшому викладі.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >