Основні відомості про методи контролю та випробувань
Класифікація методів контролю. Існуючі в даний час методи контролю відрізняються численністю і різноманітністю використовуваних в них фізико-хімічних принципів [47]. Вони класифікуються за різними ознаками:
- • стадіями у виробничому процесі (вхідний, поточний, приймальний);
- • придатності виробу до експлуатації після проведення контролю (руйнуючий, неруйнівний);
- • ступеня участі людини в реалізації контролю ("ручний", напівавтоматичний, автоматичний);
- • ступенем охоплення виробів контролем (суцільний, вибірковий);
- • увазі воздействующей на вироби навантаження (механічні, кліматичні, електричні та радіаційні).
Для контролю якості в стандартах і технічних умовах (ТУ) на вироби встановлюють вибірковий або суцільний контроль [47].
Вибірковий контроль показано застосовувати в наступних випадках:
- • обсяг пропонованої партії дозволяє використовувати статистичні методи контролю (при цьому обсяг партії повинен перевищувати обсяг вибірки не менше ніж у два рази);
- • застосовуються руйнують методи контролю;
- • спостерігається значне витрачання ресурсів при випробуваннях;
- • випробування відрізняються високою вартістю і складністю.
При вибірковому контролі встановлюють плани одно- або
двоступеневого контролю, що визначають обсяги вибірок, вироби яких безпосередньо піддаються випробуванням, та приймальні числа.
При одноступенчатом контролі випробування проводяться на одній вибірці. При двухступенчатом контролі, крім первинної, існує ще й повторна вибірка, яка випробовується при отриманні відмови на первинній вибірці. Наприклад, випробування по групах П-2, П-3, П-6 припускають двоступінчастий контроль, по групах П-4, П-5 - одноступінчатий контроль.
Правильне визначення обсягу вибірки виробів є одним з ключових питань приймального контролю, що забезпечує достовірність одержуваних результатів. Занадто великий обсяг вибірки може призвести до неприпустимих втрат часу і коштів. Однак якщо вибірка і час випробувань занадто малі, можуть виникнути обгрунтовані сумніви щодо достовірності отриманих результатів. Оптимальними є така вибірка і такий час випробувань, які дозволяють домогтися достовірних результатів при мінімальній вартості випробувань і максимальної оперативності отримання результатів.
Альтернативою вибірковому контролю є суцільний контроль, який застосовують у всіх інших випадках.
Методи вимірювання електричних параметрів
Контроль якості виробів звичайно включає перевірку входять до його складу елементів і компонентів - резисторів, конденсаторів, діодів, транзисторів, інтегральних схем (ІС) та ін.
Випробування (вимірювання) виробів (у тому числі інтегральних схем та ін.) Поділяють на функціональні і параметричні.
Функціональний контроль зводиться до перевірки правильності виконання виробами закладених в них розробниками функцій. Контроль здійснюється по відповідності вихідних сигналів заданої послідовності вхідних зазнають впливів.
Параметричний контроль полягає у вимірюванні статичних та динамічних характеристик і порівнянні отриманих даних з параметрами і характеристиками, закладеними в ТУ на вироби.
У ході вимірювання динамічних характеристик (змінних в часі) контролюються тимчасові параметри і амплітуда вимірювального імпульсу.
Вимірювання статичних характеристик (тобто постійних в часі) виконується при постійних напругах на всіх електродах приладу.
Для вимірювання параметрів і характеристик виробів (наприклад, мікросхем) використовуються автоматизовані вимірювальні комплекси. Всі вони побудовані на основі окремих, ретельно підібраних вимірювальних пристроїв, перемикання і синхронізація роботи яких здійснюються за заданою програмою, а запис вимірюваних значень параметрів і характеристик проводиться автоматично.
Спеціальні виконавчі механізми реалізують розбракування по ряду ознак, що визначають критерій "придатний - не придатний" або за допускового групам параметрів, тобто партіям з різним допуском рівнів якості приладів.
Випробування виробів - це група операцій, за допомогою яких імітуються реальні або екстремальні умови експлуатації з метою виявлення потенційно ненадійних виробів.
Умови проведення випробувань і перелік контрольованих параметрів обумовлюються в приватних і загальних технічних умовах (ОТУ), які є, як правило, галузевими стандартами, що містять норми і специфічні вимоги, що відносяться до конкретних типів виробів.
Загальні технічні умови - ключовий документ, на підставі якого здійснюється контроль якості виробів, що випускаються на підприємстві-виробнику і за результатами випробувань приймається рішення про придатність цих виробів до постачання і подальшому використанню.
Залежно від поставлених цілей випробування можуть бути розділені на дві групи: 1) дослідницькі - для вивчення певних властивостей виробів; 2) контрольні - для оцінки якості виробів.
Дослідницькі випробування діляться на граничні - для визначення залежностей між гранично допустимими значеннями параметрів виробів і експлуатаційними і порівняльні - для порівняння характеристик якості (проводяться для декількох типів виробів).
Більш масштабної групою є контрольні випробування, до яких відносяться:
- • приймально-здавальні - проводяться при приймальному контролі якості кожної пропонованої до здачі партії виробів;
- • періодичні - здійснюються з метою періодичного контролю якості виробів, підтвердження стабільності технологічного процесу їх виробництва та ймовірності безвідмовної
роботи за спеціальною програмою і методиками обробки результатів випробувань;
- • кваліфікаційні - виконуються з метою перевірки отработанности технологічного процесу, оцінки готовності виробництва до серійного випуску виробів і перевірки відповідності їх вимогам стандартів і ТУ;
- • типові - проводяться після внесення змін у конструкцію і технологію виготовлення виробів для оцінки ефективності та доцільності цих змін;
- • випробування на збереженість - проводяться з метою підтвердження встановленого в стандартах і ТУ на вироби мінімального терміну зберігання;
- • випробування на довговічність - реалізуються для підтвердження встановлених в стандартах і ТУ на вироби значень мінімальної напрацювання;
- • перевірочні - виконуються для перевірки науково-дослідною організацією замовника виробів серійного виробництва на відповідність повного об'єму вимог стандартів і ТУ па вироби, а також вироблення рекомендацій щодо підвищення якості, вдосконалення системи контролю та встановленню додаткових вимог, внесених у технічну документацію (у разі необхідності) .
Склад випробувань, що входять в кожну категорію, допускається поділяти на групи. У кожну групу може входити один або декілька видів випробувань.