Види судово-психіатричних експертиз

У теорії судових експертиз всі судові експертизи поділяються на класи, пологи, види й різновиду. В рамках цієї загальної судово-експертної таксономії судово-психіатричні експертизи становлять самостійний рід судових експертиз. Він входить в клас судово-медичних і психофізіологічних експертиз поряд із судово-медичної та судово-психологічної експертизами.

Судово-психіатричні експертизи мають і свої внутрішні класифікації. Частина з них - загальні для всіх судових експертиз. Найбільш важливі з них наступні.

Експертизи основна і додаткова

Основний є експертиза, призначена для вирішення поставлених перед експертами питань. Додатковою по відношенню до неї з'явиться нова експертиза, призначена у зв'язку з неповнотою або недостатньою ясністю колишнього (основного) експертного висновку, але при відсутності сумнівів у достовірності його висновків (ч. I ст. 207 КПК, ч. I ст. 87 ЦПК). Недостатня ясність експертного висновку (нечіткість формулювань, їх двозначність і т.п.) зазвичай усувається шляхом допиту експерта і в якості самостійного підстави для на значення додаткової експертизи виступає рідко. Неповнота означає, що експерт відповів не на всі поставлені перед ним питання або іншим чином не виконав експертне завдання в повному обсязі. Кримінально-процесуальний кодекс передбачає ще одну підставу для додаткової експертизи: виникнення нових питань відносно раніше досліджених обставин кримінальної справи (ч. 1 ст. 207 КПК).

Додаткова експертиза проводиться лише тоді, коли неповноту або недостатню ясність основного експертного висновку не можна усунути за допомогою допиту експерта і експерту (експертам) потрібні додаткові дослідження.

Відсутність сумнівів в обгрунтованості і правильності висновків попередньої (основний) експертизи є обов'язкова ознака будь-якої додаткової експертизи, що відрізняє її від повторної. Доручати додаткову експертизу можна як експертам, які проводили попередню (основну) експертизу, так і іншим експертам.

Експертизи первинна і повторна

Первинна експертиза проводиться вперше у справі відносно даної особи. Повторна експертиза проводиться вдруге відносно даної особи при виникненні сумнівів в обґрунтованості або правильності висновків первинної експертизи, а також за наявності протиріч в експертних висновках. При цьому в КПК йдеться про сумніви "в обгрунтованості висновку експерта або наявності протиріч у висновках експерта або експертів з тих же питань" (ч. 2 ст. 207), а в ЦПК - про сумніви "в правильності чи обгрунтованості раніше даного висновку" і про протиріччя "у висновках кількох експертів" (ч. 2 ст. 87).

Необгрунтованість може виразитися у невідповідності проведених досліджень сформульованим висновків (експертні висновки не підтверджуються дослідженнями, які провів експерт), в непереконливою наукової аргументації і т.п. До сумнівам в правильності відносяться обґрунтовані підозри в достовірності експертних висновків.

Що стосується протиріч у висновках експертів, то повторна експертиза призначається лише за умови, що без нової експертизи такі протиріччя усунути неможливо. Це породжує сумніви в правильності всіх експертних висновків.

Призначення повторної експертизи обумовлено сумнівами в тому, що експерти впоралися з дорученим їм експертним завданням. Тому в рамках повторної експертизи заново вирішуються ті ж питання, що вирішувалися при виробництві первинної, а доручати повторну експертизу можна тільки іншому експертові або експертам (ч. 2 ст. 207 КПК, ч. 2 ст. 87 ЦПК).

У справі може призначатися декілька повторних експертиз, які по порядку їх призначення іменуються другої, третьої, четвертої і т.д.

Разом з тим слід мати на увазі, що не кожна нова судебнопсіхіатріческая експертиза тієї ж особи в рамках однієї судової справи обов'язково виявиться додаткової або повторної. Так, стаціонарна експертиза, призначувана у випадках, коли в амбулаторних умовах поставлені питання не були вирішені, по відношенню до амбулаторної експертизи не є ні додаткової, ні повторної.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >