Навігація
Головна
 
Головна arrow Право arrow Валютне право
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Місце міжнародного валютного права в системі міжнародного фінансового права

Серед невирішених наукових проблем особливу важливість для практики представляє розмежування міжнародного валютного права від міжнародного фінансового права, що в підсумку допоможе визначити місце інституту валютного регулювання в міжнародному фінансовому праві.

У науці міжнародного публічного права існує не тільки теоретична, але й практична проблема чіткого відмежування галузі міжнародного фінансового права від галузі міжнародного валютного права. Поза сумнівом, відсутність детально розробленого теоретичного фундаменту повинно розглядатися як фактор, що істотно знижує ефективність правового регулювання міжнародних фінансових та валютних відносин.

Однак переважніше вести мову про міжнародні валютної і фінансової системах, хоча більшість учених відзначають, що в сучасних умовах "навіть штучно все важче відокремити те, що є частиною валютної, а що - частиною фінансової системи" [1]. Не існує єдиного розуміння таких дефініцій, як "міжнародна фінансова система" і "міжнародна валютна система". Часто фахівці говорять про єдину валютно-фінансовій системі, що ніби-то не існує окремо міжнародної фінансової та міжнародної валютної систем. Під міжнародною фінансовою системою слід мати на увазі форму організації фінансових відносин, закріплену в міжнародних договорах, а під міжнародною валютною системою - форму організації валютних відносин, також закріплену в міжнародних угодах. Міжнародна валютна система є підсистемою в рамках міжнародної фінансової системи. При розмежуванні слід виходити з того, що перша більше зачіпає міждержавні інтереси, а друга - приватні.[1]

Будучи сильно інституалізувати, ця система міжнародного фінансового права на відміну від міжнародного валютного права залишає в той же час можливість для неформальних підходів ("джентльменських домовленостей" або звичаїв ділового обороту), яких дотримуються у своїй діяльності держави та їх центральні банки.

Основна відмінність між міжнародними фінансових та валютних правом полягає в предметі та об'єктах правового регулювання. До предмета правового регулювання міжнародного валютного права слід відносити специфічну сукупність міжнародних відносин, що виникають з приводу здійснення державами заходів, спрямованих на підтримку на певному рівні курсового співвідношення (паритетів) їхніх валют. Слід згадати і про сформованому особливому категоріальним апараті, який представлений, зокрема, такими поняттями, як "валютні курси", "конвертованість валют", "валютний ринок", "валютний союз", "валютна корзина", "валютний коридор", " валютна угруповання країн "," валютні обмеження "," валютна інтервенція "і т.п.

Для більш обґрунтованого висновку про співвідношення міжнародних фінансових та валютних відносин необхідно дати визначення понять "фінанси" і "валюта". Під фінансами розуміється сукупність грошових коштів, що знаходяться в розпорядженні організації або держави, а також система їх формування, розподілу, контролювання і використання. Під валютою, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону про валютне регулювання, розуміються грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монети, перебувають у спілкуванні й є законним платіжним засобом на території відповідної держави або групи держав, а також вилучені або вилучені з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, а також кошти на банківських рахунках і в банківських вкладах у грошових одиницях якоїсь держави і міжнародних грошових і розрахункових одиницях. Тут же під валютними цінностями розуміються іноземна валюта і зовнішні цінні папери (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону про валютне регулювання). Таким чином, навіть якщо до сфери регулювання валютного права відносити тільки валютні цінності та валютні операції, то немає підстав відокремлювати цю сферу від фінансових відносин, а слід визнавати її як частину останніх, як частина сукупності грошових відносин.

Фахівці фінансового права практично одностайні в тому, що фінансові відносини являють собою відносини, пов'язані з мобілізацією і витрачанням грошових ресурсів, тому слід зробити висновок про те, що поняття "міжнародні фінансові відносини" ширше поняття "міжнародні валютні відносини".

До об'єктів регулювання міжнародного валютного права відносяться: валюта, валютні цінності, валютні операції, валютні зобов'язання, а до сфери регулювання фінансового права - гроші, грошові зобов'язання, розрахунки та операції з фінансовими інструментами та грошовими коштами.

У предметі регулювання міжнародного валютного права поєднуються організаційні та майнові елементи. Так, наприклад, ряд учасників процесу валютного співробітництва, насамперед держави, міжнародні валютно-кредитні організації, державні банки, в одних випадках виконують організаційні функції, а в інших - є безпосередніми учасниками конкретних валютних відносин. Держави видають нормативні акти, що регулюють валютні відносини; на підставі домовленості двох або більше держав виробляються міжнародно-правові норми, що визначають основні напрямки розвитку міжнародних валютних зв'язків. Вони належать до організаційних заходів, що торкаються широкої галузі міжнародного валютного співробітництва. Іншим прикладом виконання державою організаційних функцій є укладення міжнародних угод іншого типу. За ним держави приймають на себе зобов'язання щодо організації конкретних міжнародних кредитних і розрахункових відносин (зокрема, в рамках довгострокових програм співробітництва); при цьому зазвичай визначаються загальний правовий режим і основні умови валютних операцій (суб'єктами валютних відносин за такими угодами є не держави, а національні банки).

Об'єктом регулювання міжнародним фінансовим правом є також фінансові операції, реєстровані в платіжному балансі, які можна класифікувати наступним чином: операції, пов'язані з передачею права власності на товари і послуги (за поточними рахунками); операції, пов'язані з розпорядженням капіталом (за рахунками від операцій з капіталом); операції з придбання резервів (за рахунками офіційних резервів).

Предмет міжнародного фінансового права складають правовідносини з приводу транскордонного руху фінансових ресурсів, правовідносини, що стосуються бюджетних дефіцитів, форм міжнародних розрахунків, стану платіжних балансів, надання кредитів, умов погашення або реструктуризації державного боргу, умов надання фінансової допомоги і т.д.

Норми міжнародного фінансового права покликані забезпечити міжнародний правопорядок у світовій фінансовій системі, яка є складовою частиною світової економічної системи, а норми міжнародного валютного права забезпечують правопорядок у світовій валютній системі, яка має свої особливості і тенденції розвитку.

Все більше і більше питань внутрішньої компетенції держав у фінансовій сфері підпадає в сферу регулювання міжнародного фінансового права. Проте в міжнародному фінансовому праві особливо помітні суттєві прогалини, що свідчать про те, що деякі важливі аспекти залишилися неврегульованими.

Намагаючись відмежувати міжнародне валютне право від міжнародного фінансового права, доктрина і судова практика в першій половині XX сторіччя спиралася на головний аргумент, що полягає в тому, що валютне право має обмежену територіальну сферу дії. Вчені того часу стверджували, що дія норм валютного права обмежена територією своєї держави і тому його застосування на території іноземних держав виключається. Практика судів в цілому слідувала цій доктрині. Якщо зовнішньоекономічна угода частково підлягає виконанню за кордоном і один з її учасників - іноземна фізична або юридична особа, то на неї поширюється дія норм валютного права цієї країни.

Як бачимо, принцип територіальності має велике значення при регулюванні валютних відносин. Валютне право територіально настільки, наскільки воно з волі законодавця діє виключно на власній території. Але це ще не є доказом того, що валютне право не може діяти транскордонного. Валютне право за самою своєю природою призначено для захисту національних інтересів держав, вона націлене на забезпечення правопорядку у валютній сфері.

Думка деяких вчених про те, що дія валютного права обмежується територією держави, недостатньо аргументоване.

Дія валютного права не обмежена територією однієї держави. У дозволі проблем валютного права на міжнародному рівні насамперед зацікавлені суди, перед якими стоїть складне завдання прийняти правильне рішення по даній справі.

  • [1] Див.: Лукашук І. І. Міжнародне право. Особлива частина. С. 199.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук