Навігація
Головна
 
Головна arrow Логістика arrow Логістика та управління ланцюгами поставок
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Застосування АВС-аналізу при управлінні логістичним процесом на складі

[1]

Розглянемо застосування методу ABC-аналізу, про який йшла мова в гол. 6, до вирішення завдання оптимального розміщення товарів на складі з урахуванням одно-, дво- і тривимірного розташування вантажних одиниць. Як параметр ранжирування товарів на групи А, В, С використовуватиметься кількість вимог (замовлень) на конкретні товари. Послідовність дій проілюструємо прикладом.

Па першому, підготовчому, етапі слід зібрати необхідні дані:

  • • просторові розміри складу;
  • • габаритні розміри місць зберігання, довжина, ширина проїзду (проходу) між стелажами;
  • • габаритні розміри вантажних місць;
  • • асортимент і кількість товарів, розміщених на складі;
  • • існуюче розміщення товарів у осередках складу (для подальшого перепроектування розміщення товарів);
  • • інші відомості, що впливають на рішення про розміщення товарів.

В якості прикладу розглянемо склад, що має площу 1 250 м2 (25 х 50 м) і висоту 12 м. Асортимент складу включає в себе 100 позицій. Припустимо, що товари розміщені у випадковому порядку [2]. Товари сформовані у вантажні одиниці - піддони стандартного розміру (1000 х 1200 мм) і відпускаються цілими вантажними одиницями (пакетами). Склад повністю механізований.[2]

Припустимо, що розмір одного місця зберігання (довжина х ширина х висота) складає 1,4 x 1,1 x 1,5 м, а відстані проходів та проїздів: а = 4 м, Ь = 6 м. Тоді спрощена схема складу буде виглядати так, як це представлено на рис. 7.3, де цифрами позначено кількість замовлень по певної позиції за період.

На другому етапі необхідно скласти матрицю мінімальних відстаней до 1-го місця зберігання, яка може бути отримана за допомогою: а) математичних обчислень з урахуванням розмірів проїздів, проходів, місць зберігання, а також розмірів самого складу; б) деякого вимірювального приладу.

Первісне (випадкове) розміщення товарів на складі

Рис. 7.3. Первісне (випадкове) розміщення товарів на складі

Також на цьому етапі слід визначити критерій, за яким буде здійснюватися вибір найкращого варіанту розміщення товарів.

У нашому прикладі ми як критерій вибору варіанта будемо використовувати сумарний пробіг автонавантажувачів, вважаючи, що пробіг - це фактор, що впливає на рівень витрат на експлуатацію техніки і, відповідно, загальних витрат па складі.

Третій етап проведення АВС-аналізу з метою визначення місць розміщення товарів на зберігання - основний. Па даному етан виконується розрахунок за різними варіантами розміщення. Ці варіанти умовно можна об'єднати в три блоки.

Блок 1.

Цей блок формують варіанти розміщення товарів, що не передбачають модернізації складу.

  • 1.1. Частково оптимізоване розміщення товарних позицій на складі тільки для групи Л, запропоноване в роботі, з якої були взяті вихідні данние1.
  • 1.2. Двовимірне оптимізоване розміщення товарних позицій на складі без урахування матриці відстаней. Угруповання товарних позицій виконана на основі АВС-аналізу емпіричним методом2, при цьому не враховані відстані від входу до Г'-го місця зберігання.
  • 1.3. Двовимірне оптимізоване розміщення товарних позицій на складі з урахуванням матриці відстаней. Тут можуть бути розглянуті два варіанти розміщення товарів: розподіл "чет-непарне" і розподіл "за годинниковою стрілкою".

Розміщення товарних позицій за принципом "чет-непарне" з урахуванням матриці відстаней пропонується виконати наступним чином. Відстані, які проїжджає автонавантажувач, необхідно проранжувати за зростанням, причому якщо в матриці відстаней зустрічаються однакові відстані, то спочатку нумерується відстань, розташоване на схемі складу праворуч від виходу (ділянки відвантаження), а потім симетричне йому відстань щодо центрального проїзду.

Варіант розподілу "за годинниковою стрілкою" з урахуванням матриці відстаней аналогічний попередньому, відмінність полягає в нумерації відстаней щодо виходу (ділянки відвантаження) - вони нумеруються за годинниковою стрілкою в міру збільшення.

Оскільки в пропонованих варіантах розглядаються одні й ті ж відстані, то вибір варіанта розподілу не робить істотного впливу на кінцевий результат. Відмінність варіантів полягає в способі обліку та ранжування відстаней. Для виконання подальших розрахунків зупинимося на варіанті розподілу "чет-непарне". Спрощена схема складу при двовимірному оптимізованому розміщенні товарних позицій з урахуванням матриці відстаней представлена на рис. 7.4.

Результати обчислень для варіантів першого блоку можна представити у вигляді табл. 7.3, з якої видно, що сумарний пробіг техніки при останньому варіанті розташування товарів на складі істотно скоротиться (на 45%).

Двовимірне оптимізоване розміщення товарів на складі з урахуванням матриці відстаней, виконане за принципом

Рис. 7.4. Двовимірне оптимізоване розміщення товарів на складі з урахуванням матриці відстаней, виконане за принципом "чет-непарне"

Таблиця 7.3. Порівняння варіантів по блоку 1

Варіант розташування товарів на складі

Загальний пробіг техніки, м

Зменшення пробігу,%

Випадкове

272 685.4

-

Частково оптимізоване

173 756.6

36 *

Двовимірне оптимізоване без урахування матриці відстаней

159 912,4

41

Двовимірне оптимізоване з урахуванням матриці відстаней (розподіл "чет-непарне")

151 128,6

15

Розрахунок проводився але формулою (272 685.4 - 173 756.6) / 272 685,4-100 = 36%. Таким чином, всі варіанти порівнювалися з випадковим розташуванням товарів.

Блок 2.

Розглянемо той же склад, але передбачимо умова стелажного складування в два і п'ять ярусів. Фактично це означає, що місткість складу зростає в два рази при двох'ярусному розташуванні, в п'ять разів - при п'ятиярусний. Другий блок формують наступні варіанти.

  • 2.1. Тривимірне оптимізоване розміщення товарів на складі з урахуванням матриці відстаней і висоти при розташуванні палетів на двоярусному стелажі. Такий варіант розміщення товарів повинен здійснюватися таким чином: палети з найбільшим середнім кількістю замовлень знаходяться на нижній полиці (ярусі), а палети із найменшою середньою кількістю замовлень - на верхній. Спрощена схема складу при такому розташуванні палетів представлена на рис. 7.5. На даному малюнку числа позначають номер стека, в якому два яруси. Наприклад, цифра 1 -це перше відділення стелажа, в якому два яруси. Очевидно, що збільшення кількості осередків призводить до перерозподілу товару ближче до зони відвантаження та частина осередків звільняється.
  • 2.2. Тривимірне оптимізоване розміщення товарних позицій на складі з урахуванням матриці відстаней і висоти при розташуванні палетів

Тривимірне оптимізоване розміщення товарів з урахуванням матриці відстаней за принципом

Рис. 7.5. Тривимірне оптимізоване розміщення товарів з урахуванням матриці відстаней за принципом "чет-непарне" і при двох'ярусному розташуванні палетів

на п'ятиярусний стелажі. При цьому варіанті розміщення враховується наступне: палети з найбільшим середнім кількістю замовлень повинні знаходитися на нижній полиці, а палети із найменшою середньою кількістю замовлень - на верхній. Схема, відповідна даному варіанту, наведена на рис. 7.6.

2.3. Варіант, коли частина вантажу зберігається не на палетах, а в ящиках, що призводить до появи вільного місця в осередках. Однак цього можна уникнути, розмістивши кілька видів вантажу в одній комірці за умови, що вантаж не можна ділити на різні осередки, а також неможливо розмістити одночасно палет і ящики в одній комірці.

Через досить великого обсягу розрахунків і пояснень цей варіант детально не розглядається.

Тривимірне оптимізоване розміщення товарів з урахуванням матриці відстаней за принципом

Рис. 7.6. Тривимірне оптимізоване розміщення товарів з урахуванням матриці відстаней за принципом "чет-непарне" і при розташуванні палетів на п'ятиярусний стелажі

Результати моделювання по другому блоку можна представити у вигляді табл. 7.4, з якої видно, що сумарний пробіг техніки при останньому варіанті розташування товарів на складі істотно скоротиться (на 45%).

Таблиця 7.4. Порівняння варіантів по блоку 2

Варіант розташування товарів на складі

Загальний пробіг техніки, м

Зменшення пробігу,%

Випадкове, скориговане з урахуванням наявності стелажів

185 820,0

-

Тривимірне оптимізоване розміщення товарних позицій на складі з урахуванням матриці відстаней (розподіл "чет-непарне") при двох'ярусному розташуванні палетів

116 490,8

37

Тривимірне оптимізоване розміщення товарних позицій па складі з урахуванням матриці відстаней (розподіл "чет-непарне") при розташуванні палетів на п'ятиярусний стелажі

88 386,4

52

Тривимірне оптимізоване розміщення товарних позицій на складі з урахуванням матриці відстаней при розташуванні палетів на п'ятиярусний стелажі з умовою розміщення в одній комірці декількох товарів

82 992.0

55

Блок 3.

У третій блок повинні входити варіанти, що враховують капітальні вкладення в модернізацію складу та інші додаткові витрати. Розрахунки за нашим прикладом тут не наводяться.

На четвертому етапі проводиться оцінка різних варіантів, після чого робиться вибір найбільш раціонального варіанту розміщення товарів. У варіантах розміщення, що враховують умова модернізації складу та об'єднаних в другій блок, з'являються порожні місця: для тривимірного оптимізованого розміщення товарів на складі з урахуванням матриці відстаней (розподіл за принципом "чет-непарне") при двох'ярусному розташуванні палетів - на 50%; для тривимірного оптимізованого розміщення товарів з урахуванням матриці відстаней (розподіл "чет-непарне") при розташуванні палетів на п'ятиярусний стелажі - на 80%; для тривимірного оптимізованого розміщення товарних позицій на складі з урахуванням матриці відстаней при розташуванні палетів на п'ятиярусний стелажі з умовою розміщення в одній комірці декількох товарів - на 82%. Ці звільнилися зони можна використовувати під розміщення інших товарів або здати в оренду, що буде приносити додатковий дохід. Однак при цьому необхідні капітальні вкладення на спорудження стелажів.

Слід зазначити, що ми розглядали тільки один критерій порівняння варіантів, відповідний зниженню сумарного пробігу автонавантажувачів. Насправді перехід до і-ярусний зберіганню - це більш складне завдання, в якій слід враховувати тимчасові витрати, пов'язані з обслуговуванням споживачів, енергетичні витрати на операції "підйому / опускання" вантажу та інші складові витрат. Крім того, необхідна оцінка економічної доцільності впровадження проекту, що припускає розрахунок розміру капітальних вкладень, терміну окупності, прибутковості інвестицій та ін. Таким чином, кожному підприємству необхідно самостійно вирішити, на якому варіанті йому слід зупинитися виходячи зі своїх власних можливостей і завдань. Потрібно зауважити, що навіть без модернізації, а тільки лише при раціональному розміщенні товарів на складі спостерігається значна економія.

  • [1] Використано матеріали кандидата економічних наук А. А. Лук'янова.
  • [2] Варіант випадкового розміщення запасу складі був узятий з кн .: Гаджинский А. М. Логістика: підручник. 3-е изд., Перераб. і доп. М .: Маркетинг, 2000. С. 386.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук