Розділ V. ПСИХОЛОГІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ З СОЦІОЛОГІЇ

ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ ВИКЛАДАЧА ТА СТУДЕНТІВ

У результаті вивчення даної глави студент повинен:

знати

  • • основні класифікації стилів спілкування викладача та учнів;
  • • поняття педагогічного такту і його складові;
  • • основні види емоцій;
  • • основні типи акцентуації характеру і темпераменту;
  • • основні види та рівні здібностей людини;

вміти

  • • керувати емоціями педагога і учнів у ході навчального процесу;
  • • вибирати оптимальний стиль спілкування зі студентами;
  • • виявляти найбільш обдарованих студентів і розвивати їх здібності;
  • • використовувати в педагогічній роботі особливості характеру і темпераменту учнів;

володіти

  • • здатністю вибудовувати відносини з учнями відповідно до педагогічним тактом;
  • • розумінням значущості психологічних знань для організації ефективного навчального процесу;
  • • методикою роботи зі студентами та школярами, мають різні психологічні властивості і стани.

Стилі викладання

Майстерність педагога не в останню чергу спирається на його природну інтуїцію і на професійне знання людської психології. Тому для будь-якого викладача надзвичайно важливо вибрати свій підхід до учнів і адекватний ситуації, що склалася стиль викладання. Під останнім мається на увазі стиль спілкування з аудиторією.

Можна виділити три класифікації стилів викладання.

  • 1. Згідно першої класифікації, педагог може вибрати один з наступних стилів:
    • діловий - коли викладач утримується від різких емоцій і всю свою діяльність спрямовує на дохідливе обь-

яснень навчального матеріалу, нехай навіть у сухувато-монотонної формі;

  • емоційний - коли викладач прагне передати свої знання в яскравій емоційній формі, заражає аудиторію своїм ентузіазмом і, спілкуючись з учнями, виявляє їм співпереживання;
  • довірчий - коли викладач скорочує соціальну дистанцію між собою і аудиторією і виступає не в якості наставника, а в ролі старшого товариша. Студенти вимагають від таких викладачів бездоганного з їхнього погляду поведінки. Педагог має можливість близько познайомитися з особистістю кожного учня, але при цьому слід уникати фамільярності і панібратства, особливо небезпечних для початківця викладача.
  • 2. Залежно від жорсткості займаної викладачем позиції можна виділити педагогічні стилі:
    • директивний (авторитарний), який спирається на жорстку дисципліну і виражається в контролі над учнями зверху, що нерідко дає швидкий результат в навчанні;
    • колегіальний (демократичний), який спрямований на тісну спільну роботу викладача і студентів, але за умови, що, по-перше, останнє слово залишається за педагогом, а по-друге, що педагог має явний авторитет в очах учнів;
    • ліберальний (дозволяючий, або попустітельскій), який застосуємо при організації індивідуальної творчої роботи учнів, але при спілкуванні з усією аудиторією призводить до анархії і зриву навчального процесу. Краще мати суворого вчителя, ніж занадто доброго чи байдужого.
  • 3. Залежно від різного рівня здібностей викладача реагувати на мінливу в ході освітнього процесу ситуацію, розрізняють стилі:
    • рутинний (ригідний, або інертний) - коли педагог нс здатний міняти одного разу обрану ним модель поведінки;
    • аморфний (поведінковий, або індиферентний) - коли поведінка педагога залежить від конкретного випадку і він слід за ситуацією, а не керує нею. Студенти нерідко користуються цією слабкістю викладача і самі диктують йому волю, наприклад навмисне відводять його від теми заняття за допомогою сторонніх питань;
    • гнучкий (рухливий, або мобільний) - коли педагог свідомо спрямовує спілкування в потрібну йому сторону. Цей стиль є еталоном педагогічного спілкування.

На практиці при викладанні соціології одного й того ж людині доводиться використовувати не один, а два або три стилю спілкування, тому що в силу суб'єктивних і об'єктивних чинників важко, а часом і недоцільно вперто дотримуватися лише одного раз і назавжди обраного стилю.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >