Навігація
Головна
 
Головна arrow Журналістика arrow Психологія журналістики
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Хепенінг та інші ефективні технології

Процесуально обумовлена комунікативна ситуація ігрореалізаціі на телебаченні може бути описана як хепенінг, тобто якесь "уявлення", в якому сюжет вариативен, а дія розгортається залежно від випадку (від англ, happen - траплятися, відбуватися) - від ступеня участі в ньому не тільки "акторів", добудовував сюжет разом з режисером, але і глядачів, які можуть бути залучені в дію. Словом, всі учасники "дії" є одночасно (або принаймні, можуть відчувати себе) і режисерами, і "акторами", і глядачами [1].[1]

Говорячи про хепенінгу як формі і способі діяльності безособового комунікатора (газети, телеканалу, словом, ЗМІ в цілому), ми його протиставляємо ігрореалізаціі індивідуального комунікатора (конкретного журналіста). Суть виділення в кожному випадку - прагматична заданість або відсутність такої. Класичний хепенінг передбачає пряме участь, пряму комунікацію телеглядачів у дійство.

Хепенінг - це перерваний (переривався), неповний сюжет. Або кілька як би не пов'язаних між собою сюжетів. З зав'язкою, але не обов'язково з кульмінацією або розв'язкою. Це "уявлення", яке домислюється, дорежіссіруется, дограється, а найголовніше - домислюється, наприклад тими ж телеглядачами за рахунок затекстового простору, залежно від нововиявлених обставин, від поведінки учасників гри.

Прикладом хепенінгу могла служити мабуть пам'ятна кожному журналісту програма "Прес-клуб". Константою в ній були умови та обставини, супутні початку "вистави" (склад учасників, заявлені сюжети, політична ситуація в країні і т.д.), змінні - варіанти поведінки "акторів", модератора, "глядачів", їх схильність (або, навпаки, непредрасположенность в конкретній програмі) до полеміки, до співпраці або протистояння, варіативність дії і результату і т.д. і т.п.

Особливо наочно, на наш погляд, процесуально обумовлені комунікативні ситуації виявляються при реалізації ЗМІ тієї чи іншої концепції діяльності. Імідж видання, пряма орієнтованість на своє читацьке ядро, завдання, які вирішуються в зв'язку з пошуком взаєморозуміння з управлінськими структурами суспільства, - все це і ще багато іншого ставить газету або журнал перед вибором якоїсь ролі, яку вони покликані відігравати в процесі практичної роботи.

Так, наприклад, літературознавець Павло Басинський навіть вибудував концепцію "про естетичні відносинах" старих "і" нових "газет до дійсності". Успіх чи неуспіх діяльності того чи іншого видання він пов'язував ні більше ні менше, як з умінням "швидко створити серед публіки свою секту, тобто колектив своїх шанувальників, які виключно воліють його іншим виданням" [2]. Якщо не брати до уваги термінологію автора, то це буде не що інше, як одна зі складових прагматично обумовленої ігрореалізаціі ЗМІ.[2]

В цілому ж серед планованих ЗМІ комунікативних ситуацій можна виділити наступні елементи:

  • • контекст публікації (політична чи економічна ситуація в суспільстві):
  • • учасники комунікації (журналіст, передбачувана аудиторія конкретної публікації або передачі);
  • • оформлення і рішення організаційних завдань (жанр, мова, форма подачі, предмети обстановки, паралінгвістіческіе елементи комунікації і т.д.);
  • • передбачуваний психологічний ефект (результативність комунікативного акту).

Дане виділення в принципі, звичайно, визначається не тільки і навіть не стільки завданнями прагматичного характеру, а насамперед взятої на себе (може бути, навіть ситуативної) роллю того чи іншого ЗМІ, а також досвідом, знаннями, професійними вміннями окремих журналістів, редакційного колективу в цілому.

Так, проведений нами контент-аналіз показав, що кожен з вищеназваних елементів, як правило, взаємопов'язаний з "рольовим оформленням" діяльності ЗМІ. Проілюструємо це положення прикладами з "Незалежної газети", роль якої ми умовно визначили як "газета для самоідентифікації".

Контекст більшості публікацій "НГ", склад авторів публікацій і їх "героїв", а також оформлення і подача матеріалу на сторінках газети, як ми виявили, тісно взаємопов'язані і зумовлені цією роллю. Так, в 211 публікаціях аналітичних жанрів [3] проаналізованих нами, присутні характерні риси того, що ми називаємо "ознакою комунікаційної ролі". В даному випадку це насамперед оригінальна і творчо нестандартна трактування конкретних політичних

і економічних подій (в 122 з усіх 211 публікацій або в 58% випадків із ста). Порівняння ми виробляли па прикладі публікацій з тим же приводів "Известий", "Комсомольської правди", газети "Труд". Примітно, що дані видання в середньому лише в 18-20% публікацій продемонстрували трактування, відмінну від офіційної або властивої всім іншим. Автори з числа позаштатних працівників редакції в "НГ" також представлені досить своєрідно: понад 80% з них, по-перше, ніде, крім цієї газети, що не друкувалися протягом аналізованого періоду, по-друге, їх найчастіше (в середньому в 65 % випадків) можна було назвати експертами в даній сфері. У той же час в інших аналізованих газетах в переважній більшості публікацій (понад 80%) авторами були штатні співробітники, які робили акцент в матеріалах на інформаційну сторону подій. І, нарешті, оригінальність жанрів, форми подачі матеріалу, стилю і т.д. публікацій таких рубрик "НГ", як "Ідеї і люди", "Прогноз", "Стиль життя" і ряду інших дозволяють зробити висновок про те, що і в даному випадку в наявності представлені характерні ознаки комунікаційної ролі.

Даний конкретний приклад, як нам здається, дозволяє наочно побачити реалізовану на практиці одну з технологій моделювання діяльності ЗМІ. Не враховувати цей аспект ігрореалізаціі безособового комунікатора в сьогоднішній практиці - значить, на наш погляд, багато в чому односторонньо підходити до роботи з прогнозування діяльності того чи іншого періодичного видання, теле- або радіоканалу.

  • [1] Концепція розроблена Володимиром Лепьохін. Докладніше див .: середу. 1995. № 4. С. 40-43.
  • [2] Басинський П. Загадка Сисоя // Літературна газета. 1994. № 22.
  • [3] Докладніше див .: Олешко В.Ф. Журналістика: від факту - до сенсу // Акценти. Нове в масовій комунікації. 2011. № 5-6 (100-101).
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук