Інформаційне суспільство і людина: проблеми соціалізації

Перехід до інформаційного суспільства

Перехід до інформаційного суспільства, який сьогодні здійснюють всі розвинені країни, супроводжується зміною соціокультурної та технологічної парадигми. Очевидно, що це нс може нс позначитися на процесі соціалізації особистості, який все більшою мірою визначається новими інформаційними технологіями.

Один з найбільших вчених соціологів нашого часу Мануель Кастельс вважає, що в останній третині XX ст. людство вступило в період якісного зміни, пов'язаної в першу чергу з "трансформацією пашів матеріальної культури, приведеної в дію нової технологічної парадигмою, що склалася навколо інформаційних технологій" [1].[1]

Процес соціалізації [2] як процес формування індивіда відповідно до вимог суспільства визначається не тільки змістом інформації, але й особливостями її надання. На сьогоднішній день, коли інформація і знання стають все більш важливим фактором, рушійною силою економічного розвитку і процвітання суспільства, успіх соціалізації особистості залежить від ефективності участі особистості в інформаційних системах. Тільки людина, що володіє своєчасно отриманою інформацією, може розраховувати на подальше просування по кар'єрних сходах і подальше вдосконалення своїх навичок і знань, адже основним інструментом оснащення професіонала стає його вміння орієнтуватися в умовах швидко мінливих соціальної реальності даного суспільства. Дослідження Світового банку показують, що виробнича складова валового внутрішнього продукту в даний час в розвинених країнах дорівнює 18-20%, а решта 78-80% залежать від якості людських ресурсів [3] (тобто від рівня соціалізації індивіда).

Порівнюючи соціалізацію людини в індустріальному і в новому інформаційному суспільстві, можна сказати, що повсюдне впровадження інформаційних технологій призвело до того, що він змушений постійно вдосконалювати свої знання, для того щоб залишитися повноцінним членом суспільства. Так, якщо в індустріальному суспільстві людина на початку життя здобував освіту і цього було достатньо для забезпечення його життєвого успіху, то в інформаційному суспільстві людина повинна постійно поповнювати свої знання. В індустріальному суспільстві основне навантаження навчання ніс особистий контакт - з іншою людиною, учителем, мудрецем і т.д. В інформаційному суспільстві цей контакт важливий на ранніх етапах формування людини, але, починаючи зі школи (у широкому сенсі), може бути здійснимо на віртуальній основі взаємин індивідів (дистанційне надання інформації). У цих умовах процес соціалізації особистості відбувається в умовах нової реальності - віртуальної комунікації.

При передачі інформації в індустріальному суспільстві перевага віддавалася логічному її побудови, у новому інформаційному суспільстві перевага віддається саме образному відеоряду замість логічного, який сформувався на основі кліповістю і видовищності сучасної масової культури. При цьому поєднання вербального і візуальних мов, логічного і відеоряду служить одним з основних елементів досягнення поставленої мети при передачі інформації.

В індустріальному суспільстві інформація передавалася від старшого покоління до молодшого і в рамках одного покоління як процес обміну досвідом між товариствами та соціальними групами, а в інформаційному суспільстві старше покоління вже не може забезпечити інформаційні потреби молодшого і часто навіть відбувається процес обміну досвідом, передачі інформації між подальшим і попереднім поколіннями. Діти XXI ст. сприймають телефон, радіо, телевізор, комп'ютер, Інтернет як природні речі. Багато молодих людей навчають своїх батьків і бабусь, як користуватися комп'ютером, Інтернетом. Все це змушує говорити про переважання в суспільстві префигуративной культури, про яку писала М. Мід, виділяючи різні типи культур [4].[4]

Проблеми соціалізації особистості

Відзначимо деякі ключові особливості соціалізації особистості в сучасному суспільстві:

  • 1) соціалізація відбувається в умовах формування інформаційного суспільства, де основним (головним) продуктом (цінністю) ставати інформація;
  • 2) якщо основною цінністю є інформація і вища її форма - знання, то відповідно цінується в ньому все те, що з ними пов'язано і що забезпечує технічну базу для їх використання та розповсюдження. А це освіта, навчання, техніка і технології, способи, що дозволяють їх добути. У зв'язку з цим виникають нові методи, способи і форми передачі інформації, які індивіду потрібно освоїти, чому сприяють різні форми навчання (від традиційних форм, самонавчання до різних видів дистанційного навчання);
  • 3) змінюються форми надання інформації, все більш затребуваним стає дистанційне надання інформації.

Головною цінністю інформаційного суспільства є інформація, яка може бути надана різними способами, як традиційними (безпосередньо), так і новими - дистанційними. Широкий спектр можливостей останніх дозволяє отримати необхідну інформацію в найбільш зручному місці, в зручний час і у вигляді, комфортному для сприйняття людиною . Наприклад, мережа Інтернет робить доступними світові інформаційні ресурси. В рамках дистанційного надання інформації можливі і дистанційне навчання (ДН), і консультації з цікавої індивіда проблемі, і відеоконференції з різних аспектів діяльності.

Процес соціалізації особистості проходить в певному соціокультурному контексті, однак свою цілісність світоглядний вигляд індивіда знаходить в процесі освіти і виховання [5].[5]

  • [1] Див .: CastdlsM. The Rise of the Network Society. Information Age. Vol. 1. YVilcy-Blackwell, 2009.
  • [2] Соціалізація (від лат. Socialis - суспільний) - процес засвоєння людським індивідом певної системи знань, норм і цінностей, що дозволяють йому функціонувати в якості повноправного члена суспільства; включає як цілеспрямований вплив на особистість (виховання), так і стихійні, спонтанні процеси, що впливають на її формування. Вивчається філософією, психологією, соціальною психологією, соціологією, історією та етнографією, педагогікою, теологією. Див .: Прохоров Л. М. Великий енциклопедичний словник. 2-е изд., Перераб, і доп. М .: Норинт, +2004.
  • [3] Геворкян E. Н. Ринок освітніх ресурсів: аспекти модернізації. С. 42.
  • [4] префигуративной культура - тип культури, в якій дорослі вчаться також у своїх дітей. Див .: Мід М. Культура і світ дитинства. М., 1998. С. 322.
  • [5] Див .: Муромцев В. В., Муромцева А. В. Інформаційна модель соціалізації індивіда в сучасному суспільстві // Проблеми управління безпекою складних систем: Праці XVI Міжнародній конференції. Москва, грудень 2008 р / під ред. Н. І. Архипової, В. В. Кульби. М .: Изд-во РДГУ, 2008; Муромцева А. В., Муромцев В. В. Особливості соціалізації особистості в умовах сучасних віртуальних комунікацій // Філософські науки. 2012. № 9. С. 127-133.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >