Процедура зовнішнього управління та особливості її реалізації

Зовнішнє управління (судова санація) - процедура банкрутства, застосовуваний до боржника з метою відновлення його платоспроможності з передачею повноважень з управління боржником зовнішньому керуючому.

Зовнішнє управління є процедурою реабілітаційного характеру, розрахованої на застосування за загальним правилом тільки відносно юридичних осіб.

Дана процедура вводиться арбітражний суд на підставі рішення зборів кредиторів (але в деяких випадках може вводитися за ініціативою арбітражного суду: наприклад, якщо перше зібрання кредиторів прийнято рішення про введення конкурсного виробництва на шкоду більшості кредиторів і встановлена реальна можливість відновлення платоспроможності боржника).

Зовнішнє управління вводиться на строк не більше 18 міс. і може бути продовжено на термін не більше 6 міс.

Процедура зовнішнього управління характеризується наступними ключовими положеннями.

  • Наслідки введення зовнішнього управління. З дати введення зовнішнього управління:
    • 1) керівник боржника відсторонюється від займаної посади; зовнішній керуючий замінює керівника боржника, при цьому він отримує достатньо широкі повноваження щодо розпорядження майном організації-боржника;
    • 2) припиняються повноваження органів управління боржника і власника майна боржника - унітарного підприємства; на них покладається обов'язок передачі зовнішньому керуючому бухгалтерської та іншої документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей;
    • 3) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями, крім:
      • - Вимог про відшкодування моральної шкоди;
    • - Вимог кредиторів першої та другої черг;
    • - Віндикаційний вимог (вимог за позовами власників про повернення майна з незаконного володіння);
  • 4) скасовуються раніше оголошені заходи щодо забезпечення вимог кредиторів;
  • 5) арешти майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути накладені виключно в рамках процесу про банкрутство;
  • 6) вводяться обмеження на здійснення великих угод з майном боржника, які вчиняються за згодою зборів кредиторів (комітету кредиторів);
  • 7) майно, що є предметом застави, продається тільки на відкритих торгах і за згодою кредитора, вимоги якого забезпечені цим майном.

До великим угодам відносяться угоди з майном, балансова вартість якого складає більше 10% балансової вартості активів боржника на останню звітну дату. Решта угоди відбуваються зовнішнім керуючим без узгодження з зборами кредиторів (комітетом кредиторів), якщо їх вчинення передбачено планом зовнішнього управління.

Призначення зовнішнього керуючого. Зовнішній керуючий призначається арбітражним судом одночасно з введенням зовнішнього управління.

Повноваження розпорядника майна на даному етапі можна розділити на дві групи:

  • 1) здійснювані зовнішнім керуючим в якості керівника боржника;
  • 2) пов'язані з виконанням заходів в рамках процедури зовнішнього управління.

До першої групи належать такі повноваження зовнішнього керуючого:

  • - Самостійне розпорядження майном боржника (з обмеженнями, встановленими ст. 101, 104 Федерального закону від 26 жовтня 2002 № 127-ФЗ);
  • - Проведення інвентаризації;
  • - Ведення бухгалтерської, фінансової та статистичної звітності.

До другої групи належать повноваження зовнішнього керуючого, пов'язані:

  • - З формуванням і веденням реєстру вимог кредиторів;
  • - Стягненням заборгованості перед боржником;
  • - Реалізацією плану зовнішнього управління;
  • - Інформуванням комітету кредиторів про реалізацію заходів, передбачених планом зовнішнього управління;
  • - Правом відмови від виконання договорів боржника;
  • - Правом пред'являти до суду від імені вимоги про визнання недійсними угод, укладених боржником з порушенням вимог Закону про банкрутство;
  • - Уявленням зборам кредиторів звіту про підсумки реалізації плану зовнішнього управління.

Зовнішній керуючий може бути відсторонений від виконання відповідних обов'язків рішенням арбітражного суду на підставі звернення зборів кредиторів у разі невиконання або неналежного виконання покладених на нього обов'язків або невиконання передбачених планом зовнішнього управління заходів щодо відновлення платоспроможності боржника.

План зовнішнього управління. Протягом одного місяця з моменту свого затвердження зовнішній керуючий повинен розробити план зовнішнього управління, який потім подається на затвердження зборам кредиторів.

План зовнішнього управління, згідно зі ст. 106 Федерального закону від 26 жовтня 2002 № 127-ФЗ, повинен містити як мінімум три групи положень:

  • 1) що стосуються відновлення платоспроможності боржника:
    • - Обгрунтування такої можливості;
    • - Конкретні заходи щодо відновлення платоспроможності;
    • - Реалізація конкретних заходів у встановлений термін;
  • 2) передбачають строк відновлення платоспроможності боржника;
  • 3) передбачають розмежування компетенції між зборами кредиторів і комітетом кредиторів у частині затвердження угод боржника (якщо таке розмежування не встановлено зборами кредиторів або є підстави для перерозподілу компетенції між зборами і комітетом кредиторів).

Склад і структура плану зовнішнього управління залежать в основному від розмірів і виду діяльності підприємства. Як правило, такий план включає кілька розділів (табл. 9.5).

Таблиця 9.5

Зміст розділів плану зовнішнього управління

Назва

Зміст

1

Загальна характеристика підприємства

Повне та скорочене найменування підприємства.

Код за ЄДРПОУ підприємств і організацій (ЄДРПОУ).

Дата реєстрації підприємства.

Номер реєстраційного свідоцтва. Найменування органу, що зареєстрував підприємство.

Юридична, фактична та поштова адреса. Організаційно-правова форма і форма власності.

Підпорядкованість підприємства та найменування вищого органу.

Склад власників із зазначенням їхніх часток. Асортимент продукції.

Виробнича і організаційна структура. Склад підрозділів і філій.

Розмір та місцезнаходження земельних ділянок. Характеристика менеджерів, відповідальних за результати роботи підприємства.

Прізвища, імена та по батькові керівників, їх телефони та факси.

Банківські реквізити підприємства

2

Короткі відомості за планом зовнішнього управління

Терміни реалізації плану.

Сума необхідних фінансових коштів. Терміни погашення фінансової допомоги. Джерела фінансової допомоги.

Фінансові результати реалізації плану (чиста поточна вартість, внутрішня норма рентабельності, дисконтований термін окупності)

3

Фінансове та техніко-економічний стан підприємства

Облікова політика підприємства за останні три роки.

Методологія визначення виручки і чистого прибутку.

Методи нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів. Характеристика фінансового стану підприємства з розрахунком коефіцієнтів ліквідності, фінансової стійкості та ділової активності.

Показники руху та ефективності використання основних виробничих фондів

4

Оцінка причин неплатоспроможності

Аналіз факторів внутрішнього і зовнішнього середовища бізнесу.

Інтерпретація результатів фінансового аналізу.

Визначення причин банкрутства (банкрутство бізнесу, власника або виробництва)

5

План маркетингу

Характеристика ринку.

Особливості виробничої діяльності. Товари-замінники.

Основні конкуренти.

Орієнтири цін і балансового прибутку. Характеристика основних споживачів. Характеристика і аналіз товарного асортименту.

Пропозиції щодо формування продуктового портфеля.

Основні пропозиції щодо просування товарів на ринок.

Маркетингові стратегії.

Характеристика кадрового складу відділу маркетингу

6

Реструктуризація

майна

Виділення або поділ майнових комплексів.

Продаж частини активів (бізнесу). Надання частини майна в оренду

7

Реструктуризація

зобов'язань

Поступка прав вимоги.

Переведення боргу.

Зміна термінів заборгованості. Реструктуризація схем погашення і способів виконання зобов'язань.

Реструктуризація акціонерного капіталу

8

План виробництва

Виробнича програма підприємства. Обсяг продажів продукції.

Потреба в потужностях.

Потреба в ресурсах для реалізації виробничої програми.

Потреба в трудових ресурсах.

Зведений кошторис витрат і калькуляція продукції.

Обсяг необхідних інвестицій

9

Фінансовий план

Прогноз виручки і прибутку.

Прогноз податкових платежів.

Прогноз грошових потоків.

Агрегована форма прогнозного балансу.

Зведена таблиця фінансових результатів

Федеральним законом від 26 жовтня 2002 № 127-ФЗ не передбачено затвердження плану зовнішнього управління арбітражним судом, але разом з тим допускається можливість його оскарження.

План зовнішнього управління може включати наступні заходи щодо відновлення платоспроможності боржника [1]:[1]

  • 1) перепрофілювання виробництва;
  • 2) закриття нерентабельних виробництв;
  • 3) стягнення дебіторської заборгованості;
  • 4) продаж частини майна боржника;
  • 5) поступку прав вимоги боржника;
  • 6) зобов'язання боржника власником майна боржника - унітарного підприємства, засновниками (учасниками) боржника або третьою особам або третіми особами;
  • 7) збільшення статутного капіталу боржника за рахунок внесків учасників та третіх осіб;
  • 8) розміщення додаткових звичайних акцій боржника;
  • 9) продаж підприємства-боржника;
  • 10) заміщення активів боржника;
  • 11) інші заходи щодо відновлення платоспроможності боржника.

Основним критерієм для затвердження звіту зовнішнього керуючого є наявність ознак відновлення платоспроможності боржника.

Звіт зовнішнього керуючого. Представляється зовнішнім керуючим зборам кредиторів. Документальною основою звіту є ряд документів. Це бухгалтерський баланс на останню звітну дату, звіти про фінансові результати, рух грошових коштів, відомості про наявність вільних грошових коштів та інших коштів боржника, які можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів.

Зовнішній керуючий зобов'язаний надати кредиторам можливість попереднього ознайомлення зі звітом не менше ніж за 45 днів до закінчення встановленого терміну зовнішнього управління або не менше ніж за 10 днів до встановленої дати проведення зборів кредиторів.

Залежно від підстав припинення зовнішнього управління звіт зовнішнього керуючого повинен містити одне з наступних пропозицій:

  • 1) про припинення зовнішнього управління у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника;
  • 2) укладення мирової угоди;
  • 3) продовження встановленого строку зовнішнього управління;
  • 4) припинення зовнішнього управління та про звернення до арбітражного суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва.

Припинення провадження у справі про банкрутство або прийняття арбітражним судом рішення про визнання боржника банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва тягне за собою припинення повноважень зовнішнього керуючого.

  • [1] Федеральний закон від 26 жовтня 2002 № 127-ФЗ "Про неспроможність (банкрутство)".
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >