Конкурсне виробництво

Конкурсне виробництво являє собою завершальну процедуру банкрутства підприємства-боржника.

Конкурсне виробництво - процедура, застосовувана у справі про банкрутство до боржника, визнаного банкрутом, з метою пропорційного задоволення вимог кредиторів [1].[1]

Підставою відкриття конкурсного виробництва є визнання боржника банкрутом за рішенням арбітражного суду. Перехід до конкурсного виробництву можливий не тільки після зовнішнього управління, а й після спостереження та фінансового оздоровлення.

Термін конкурсного виробництва не може перевищувати одного року, але арбітражний суд має право продовжити цей термін ще на шість місяців. При необхідності у виняткових випадках, наприклад при поверненні майна і грошових коштів боржника, що знаходяться за кордоном, видається логічним, що арбітражний суд має право продовжити термін конкурсного виробництва понад 18 місяців [2]. Як показує судово-арбітражна практика, найчастіше підставою продовження терміну конкурсного виробництва є вжиття заходів до пошуку і повернення майна боржника [3].[2][3]

З моменту відкриття конкурсного виробництва слід ряд значимих правових наслідків, які в значній мірі змінюють правове становище боржника.

По-перше, припиняються повноваження керівника боржника, інших органів управління боржником і власника майна боржника - унітарного підприємства. Керівник боржника, а також тимчасовий, адміністративний, зовнішній керуючі протягом трьох днів з дати затвердження конкурсного керуючого зобов'язані забезпечити передачу бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей конкурсному керуючому [4].[4]

По-друге, настає термін виконання виникли до відкриття конкурсного виробництва грошових зобов'язань і сплати обов'язкових платежів. Це означає, що кредитори вправі пред'являти боржнику свої вимоги у встановлений законом термін.

У ході конкурсного виробництва до боржника можуть бути пред'явлені всі вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, про сплату обов'язкових платежів, інші майнові вимоги, за винятком вимог:

  • • про визнання права власності;
  • • стягнення моральної шкоди;
  • • витребування майна з чужого незаконного володіння;
  • • визнання недійсними нікчемних угод і застосування наслідків їх недійсності;
  • • але поточними зобов'язаннями.

По-третє, припиняється нарахування неустойок (штрафів, пені), процентів та інших фінансових санкцій по всіх видах заборгованості боржника.

По-четверте, з метою захисту прав кредиторів відомості про фінансовий стан боржника припиняють ставитися до відомостей, визнаним конфіденційними чи складовими комерційну таємницю.

По-п'яте, знімаються раніше накладені арешти на майно боржника та інші обмеження розпорядженням майном боржника. У даній ситуації арбітражний суд і суд загальної юрисдикції не вправі накладати нові арешти на майно боржника, а також вводити інші обмеження щодо розпорядження його майном.

Введення процедури конкурсного виробництва тягне твердження арбітражним судом конкурсного керуючого, а також обов'язкову публікацію відомостей про визнання боржника банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва. Закон встановлює, що опублікуванню підлягають такі відомості про визнання боржника банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва:

  • • найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом;
  • • найменування арбітражного суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та номер справи;
  • • дата прийняття арбітражним судом рішення про визнання боржника банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва;
  • • дата закриття реєстру вимог кредиторів;
  • • адреса боржника для заявлення кредиторами своїх вимог до нього;
  • • відомості про конкурсний керуючому і відповідної СРО.

Дані відомості направляються конкурсним керуючим для опублікування не пізніше 10 днів з дати його затвердження.

Таким чином, основними ознаками конкурсного виробництва є:

  • 1) призначення конкурсного керуючого для управління майном боржника;
  • 2) припинення функцій органів управління боржника;
  • 3) призупинення індивідуальних вимог кредиторів;
  • 4) формування конкурсної маси за рахунок усього майна, належного боржнику;
  • 5) задоволення вимог кредиторів за рахунок майна, що становить конкурсну масу відповідно до черговості.

В даний час відсутні нормативні документи, що регламентують вимоги до складання плану заходів з проведення конкурсного виробництва. Нижче наводиться варіант такого плану, відпрацьований його авторами в процесі проведення банкрутства ряду комерційних організацій [5].[5]

  • [1] Федеральний закон від 26 жовтня 2002 р .Ν "127-ФЗ" Про неспроможність (банкрутство) ".
  • [2] Кареліна С. А. Правове регулювання неспроможності (банкрутства). С. 182.
  • [3] Там же. С. 183.
  • [4] Федеральний закон від 26 жовтня 2002 № 127-ФЗ "Про неспроможність (банкрутство)".
  • [5] Антикризове управління: навч. посібник / під заг. ред. В. І. Кушліна, А. М. Марголіна. М .: Изд-во РАГС, 2005. С. ' 165-168.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >