Форма і зміст мирової угоди

Мирова угода - це процедура, застосовувана у справі про банкрутство на будь-якій стадії його розгляду з метою припинення провадження у справі про банкрутство шляхом досягнення угоди між боржником і кредиторами.

Рішення про укладення мирової угоди з боку конкурсних кредиторів та уповноважених органів приймається зборами кредиторів більшістю голосів від загального числа голосів конкурсних кредиторів та уповноважених органів відповідно до реєстру вимог кредиторів і вважається прийнятим за умови, якщо за нього проголосували всі кредитори за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна боржника.

Мирова угода затверджується визначенням арбітражного суду, в якому вказується на припинення провадження у справі про банкрутство.

Мирова угода укладається у письмовій формі. Воно повинно містити положення про порядок і строки виконання зобов'язань боржника в грошовій формі. Мирова угода може містити положення про зміну строків та порядку сплати обов'язкових платежів, включених до реєстру вимог кредиторів.

Мирова угода може містити положення про зміну строків та порядку сплати обов'язкових платежів, включених до реєстру вимог кредиторів.

Задоволення вимог конкурсних кредиторів у негрошовій формі не повинно створювати переваги для таких кредиторів у порівнянні з кредиторами, вимоги яких виконуються в грошовій формі.

Мирова угода може бути затверджено арбітражним судом лише після погашення заборгованості за вимогами кредиторів першої та другої черги.

Боржник, зовнішній чи конкурсний керуючий не раніше ніж через п'ять і не пізніше ніж через десять днів з дати укладення мирової угоди повинен подати до арбітражного суду заяву про затвердження мирової угоди.

До заяви про затвердження мирової угоди мають бути додані [1]:[1]

  • • текст мирової угоди;
  • • протокол зборів кредиторів, що прийняв рішення про укладення мирової угоди;
  • • список усіх відомих конкурсних кредиторів та уповноважених органів, які не заявили своїх вимог до боржника, із зазначенням їх адрес і сум заборгованості;
  • • реєстр вимог кредиторів;
  • • документи, що підтверджують погашення заборгованості за вимогами кредиторів першої та другої черги;
  • • рішення органів управління боржника - юридичної особи у випадку, якщо необхідність такого рішення передбачена в Законі про банкрутство;
  • • заперечення у письмовій формі конкурсних кредиторів та уповноважених органів, які голосували проти укладення мирової угоди або не приймали участь у голосуванні з питання про його укладення, за наявності таких заперечень;
  • • інші документи, надання яких відповідно до Федеральним законом від 26 жовтня 2002 № 127-ФЗ є обов'язковим.

Умови мирової угоди, що стосуються погашення заборгованості по обов'язкових платежах, що стягуються відповідно до законодавства про податки і збори, не повинні суперечити вимогам цього законодавства. Задоволення вимог конкурсних кредиторів у негрошовій формі не повинно створювати переваг для таких кредиторів у порівнянні з кредиторами, вимоги яких виконуються в грошовій формі.

Затвердження мирової угоди арбітражним судом в ході процедур, застосовуваних у справі про банкрутство, є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.

У разі затвердження мирової угоди арбітражним судом в ході фінансового оздоровлення припиняється виконання графіка погашення заборгованості.

У разі затвердження мирової угоди в ході зовнішнього управління припиняється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

У разі якщо мирова угода затверджено арбітражним судом в ході конкурсного виробництва, з дати затвердження мирової угоди рішення арбітражного суду про визнання боржника банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва не підлягає подальшому виконанню.

З дати затвердження мирової угоди арбітражним судом припиняються повноваження тимчасового, адміністративного, зовнішнього, конкурсного керуючих. Особа, яка виконувала обов'язки зовнішнього, конкурсного керуючого боржника - юридичної особи, виконує обов'язки керівника боржника до дати призначення (обрання) керівника боржника.

З дати призначення (обрання) керівника боржника боржник є процесуальним правонаступником по відношенню до позовів, заявленим раніше арбітражним керуючим. З дати затвердження мирової угоди боржник або третя особа приступає до погашення заборгованості перед кредиторами.

  • [1] Федеральний закон від 26 жовтня 2002 р X? 127-ФЗ "Про неспроможність (банкрутство)".
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >