Система комплексного економічного аналізу інноваційної діяльності

Комплексний економічний аналіз інновацій та інноваційної діяльності (КЕАІ) використовується не тільки для оцінки досягнутого рівня інноваційної позиції, активності та потенціалу організації, а й для оцінки зміни цього рівня під впливом різних внутрішніх і зовнішніх факторів, які формують інноваційний клімат.

Інноваційний клімат - це стан зовнішнього середовища організації (умови), відповідне або протидіюче досягненню стратегічних інноваційних цілей.

Важливим моментом при аналізі інноваційної діяльності є інноваційна позиція організації, яка визначається при спільному розгляді внутрішнього і зовнішнього середовища, тобто інноваційного потенціалу та інноваційного клімату. Тому комплексний економічний аналіз інноваційної діяльності є найважливішим засобом виявлення внутрішньогосподарських резервів підвищення рівня інноваційної активності, ефективності інноваційної діяльності та стійкості функціонування організації [1]. Результати цього аналізу є основою для розробки управлінських рішень в інноваційному процесі.[1]

Інноваційна діяльність організації практично завжди зачіпає всі се підсистеми (інформаційну, організаційну, виробничу, технологічну і т.п.), крім того, на ефективність її реалізації впливають фактори зовнішнього середовища. З системних позицій організація як система є елементом мікроекономічної середовища, яка, у свою чергу, є частиною макросередовища (рис. 4.7). Мікроекономічна середовище організації - це мікросередовище бізнесу.

Системне уявлення компанії в навколишньому середовищі

Рис. 4.7. Системне уявлення компанії в навколишньому середовищі

Мікросередовище бізнесу - це економічний простір, в якому відбувається взаємодія різноманітних господарюючих суб'єктів. Вони мають свої організаційні структури та є елементами цілої мікроекономічної системи, яка, в свою чергу, є підсистемою макроекономічної системи держави. Взаємодія між цими системами здійснюється за допомогою інфраструктури, яка визначає характер зв'язків між елементами системи за допомогою інформаційних, правових, адміністративних, податкових і фінансових відносин.

Мікросередовище бізнесу складають наступні системи: конкуренти, постачальники ресурсів (ринок ресурсів), покупці продукції (ринок збуту і ринок продукції або послуг), наймані працівники (ринок праці), фінансові організації (ринок фінансів), інвестиційні фонди та організації (ринок інвестицій). Економічні відносини між суб'єктами інноваційної діяльності регулюються державним законодавством у галузі господарської, інвестиційної, інноваційної та інших видів діяльності.

За законом систем будь-яка організація функціонує і розвивається тільки за рахунок обміну ресурсами з зовнішнім середовищем. Отримуючи все розмаїття необхідних ресурсів і перетворюючи їх у кінцевий продукт, організація здійснює товарний обмін продукту на фінансовий чи інший еквівалент, який теж може бути ресурсом. Основний корпоративної завданням будь-якої організації в ринковому середовищі є збільшення прибутку. Однак при стратегії інноваційного розвитку вона не є пріоритетною, так як більш важливими стають конкурентоспроможність та імідж організації на ринку. Зовнішня бізнес-середовище досить динамічне, і характер взаємодії з нею постійно змінюється, що вимагає якісних змін у виробничому, управлінському і збутовому процесах, тобто інновацій.

Існують зовнішні і внутрішні фактори, що стимулюють необхідність здійснення інноваційної діяльності. До зовнішніх факторів слід віднести: тенденції в національній економіці, розвиток технологій, дії конкурентів, потреби інвесторів і споживачів. Інвестори вимагають збільшення норми прибутку на вкладений капітал і середньоринковий рівень премії за ризики. Конкуренти постійно змінюють стратегічні дії по посиленню конкурентоспроможності. У цих умовах організація змушена реалізовувати ті чи інші інновації в якості адекватної реакції на фактори зовнішнього бізнес-середовища з метою зміцнення своїх позицій. Тому важливим елементом аналізу інноваційної діяльності є комплексне дослідження факторів попиту та фінансового ринку.

До внутрішнім чинникам можна віднести переваги власників і менеджерів організації щодо методів збільшення прибутковості інвестиційного капіталу та вартості власного капіталу (вартості бізнесу), ефективності використання наявних ресурсів та підвищення конкурентоспроможності продуктів (послуг). Тому комплексний економічний аналіз стану організації (рейтинговий аналіз) дозволяє реально оцінити можливості підприємства, обгрунтувати стратегічні завдання з вибору виду інновацій, джерел інвестування та прогнозуванню результатів інвестиційної та інноваційної діяльності. Схематично взаємозв'язку всіх видів аналізу господарюючого суб'єкта можна представити як інтеграцію стратегічного, управлінського і фінансового аналізу (рис. 4.8).

Взаємозв'язку основних видів аналізу організації

Рис. 4.8. Взаємозв'язки основних видів аналізу організації

Як випливає з рис. 4.8, аналіз інновацій є основою для розробки стратегічних рішень інноваційної діяльності. Інноваційна діяльність чинить системний вплив на всі види діяльності, і тому виділити її в системі бухгалтерського обліку не представляється можливим. Проте виділення інноваційних продуктів і процесів в аналітичному обліку, що відбиває доходи і витрати за видами діяльності, є чинною практикою. Згідно з існуючим планом рахунків облік продажів ведеться за видами продукції, а також по ринках збуту. Облік витрат і калькуляція собівартості по виробничих процесів і підрозділам є основним елементом системи бухгалтерського обліку. Узагальнення інформації системи бухгалтерського обліку для поточного управління у вигляді внутрішньої звітності дозволяє оцінити реальний економічний ефект від інноваційної діяльності.

В економічному аналізі необхідно виділити аналіз інновацій як окремий, самостійний елемент. Аналіз інноваційної діяльності здійснюється за такими групами показників (табл. 4.3).

Таблиця 4.3

Показники результатів інноваційної діяльності [2]

Показники результатів інноваційної діяльності

Показники використання результатів інноваційної діяльності

Показники ефекту від інноваційної діяльності

  • - Обсяги науково- дослідницької, науково-технічної діяльності, проектно-конструкторських робіт;
  • - Обсяги виготовлення дослідних зразків;
  • - Обсяги науково-технічних послуг
  • - Кількість найменувань нових видів продукції по роках;
  • - Частка нових видів продукції в загальному обсязі але рокам;
  • - Конкурентоспроможність продукції на внутрішньому і світовому ринках;
  • - Ступінь прогресивності технологій;
  • - Обсяг робіт щодо технічного вдосконалення виробництва, їх абсолютна та відносна зміна по роках;
  • - Економічні результати: приріст прибутку в результаті впровадження результатів інноваційної діяльності, зниження ресурсоємності продукції тощо, які розраховуються по роках, визначається їх абсолютна

і відносна зміна

  • - Комерційний (фінансовий) ефект;
  • - Бюджетний ефект;
  • - Загальноекономічний ефект

Пояснення до таблиці.

Комерційний ефект означає фінансово-економічний результат від реалізації інноваційного продукту для учасників інноваційної діяльності. Він калькулюється як різниця між фінансовим результатом та витратами, може бути вище або нижче нуля.

Бюджетний ефект означає фінансово-економічний результат інноваційної діяльності, що розраховується для федерального, регіонального та місцевого бюджетів. Він калькулюється як різниця між отриманим доходом і понесеними в рамках розглянутого бюджету витратою.

Загальноекономічний ефект визначається як результат від впровадження та розвитку інноваційної діяльності для всієї економіки країни, включаючи економіку регіонів по різних галузях. Більш докладно всі види ефектів інноваційної діяльності розглянуті в параграфі 7.1.

Система комплексного економічного аналізу інноваційної діяльності може включати наступні блоки:

  • 1) попередній аналіз інноваційних позицій і потенціалу організації;
  • 2) аналіз і оцінка стратегії організації;
  • 3) аналіз виробничих ресурсів, продажів і джерел фінансування;
  • 4) перспективний аналіз варіантів розвитку організації та визначення потреби в інноваціях;
  • 5) визначення потреби в інвестиціях, аналіз альтернатив інвестування;
  • 6) аналіз витрат на НДДКР і на придбання нематеріальних активів;
  • 7) поточний аналіз витрат на придбання та створення об'єктів основних засобів;
  • 8) аналіз доходів, витрат і фінансових результатів організації;
  • 9) аналіз грошових потоків і оцінка вартості фірми;
  • 10) ретроспективний аналіз інновацій та оцінка досягнення стратегічних цілей [3].[3]

Комплексний економічний аналіз інноваційної діяльності являє собою взаємопов'язану систему всіх видів аналізу зовнішніх факторів і внутрішнього інноваційного потенціалу організації для реалізації стратегії інноваційної та інвестиційної діяльності (рис. 4.9).

Комплексний економічний аналіз інновацій та інноваційної діяльності включає в себе чотири основних етапи. Блоки 1 і 2 складають перший етап аналізу - це процес формування інноваційної стратегії з урахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів.

На першому етапі оцінюється інноваційний потенціал організації, тобто сукупність різних видів ресурсів, що включає в себе матеріальні, фінансові, інтелектуальні, науково-технічні та інші, необхідні для здійснення інноваційної діяльності. Інноваційний потенціал включає в себе такі інституціональні умови, як: різні фінансові та соціальні нормативні правові акти федерального, регіонального та муніципального рівнів.

Система комплексного економічного аналізу інновацій

Рис. 4.9. Система комплексного економічного аналізу інновацій

Перший етап складається з аналізу:

  • - Дослідної бази;
  • - Оцінки виробничих приміщень і потужностей;
  • - Фінансово-економічних засобів;
  • - Інформаційних ресурсів;
  • - Кваліфікованого персоналу;
  • - Виробничих технологій і ноу-хау;
  • - Мереж збуту для просування товарів на ринки.

Особлива увага звертається на раціональність і обгрунтованість розподілу коштів між основними складовими ресурсів.

Оцінюється роль власного капіталу в цілях формування інтелектуального потенціалу. Необхідно виявити, як змінюється структура інноваційного потенціалу в динаміці за періодами, як на це впливають основні технічні та економічні фактори.

На другому етапі проводиться аналіз інноваційної активності підприємства на основі динаміки зміни величини витрат на інноваційну діяльність та кількості інноваційних проектів, що знаходяться в розробці підприємства, у звітному періоді в порівнянні з попереднім. Виявляється вплив основних факторів на зміну цих показників. Потім виявляються внутрішні резерви підвищення інноваційної активності підприємства [2].[2]

Аналізують: поточний стан виробничих, фінансових і збутових можливостей, робиться прогноз майбутніх ситуацій, відбираються варіанти інноваційних проектів в рамках виробленої стратегії, вибираються моделі інвестиційної діяльності (табл. 4.4), розробляються інвестиційні проекти (блоки 3-5).

Таблиця 4.4

Фактори, що впливають на вибір моделі інноваційної діяльності

Зовнішні фактори

Внутрішні чинники

  • 1. Тенденції розвитку світової економіки
  • 2. Тенденції розвитку національної економіки
  • 3. Правове забезпечення
  • 4. Розвиток технологій
  • 5. Дії конкурентів
  • 6. Потреби і вимоги інвесторів
  • 7. Споживчий попит на інноваційну продукцію
  • 1. Уподобання власників і менеджерів у виборі методів
  • 2. Збільшення прибутковості інвестиційного капіталу
  • 3. Збільшення вартості бізнесу (власного капіталу)
  • 4. Ефективне використання наявних ресурсів
  • 5. Підвищення конкурентоспроможності продуктів (послуг)

На третьому етапі виробляються кількісна оцінка результатів інноваційної діяльності на основі порівняння системи доходів і витрат на повний цикл інноваційного процесу, аналіз грошових потоків, оцінка вартості бізнесу (ринкова вартість або фактична чиста поточна вартість) (блоки 6-10).

На четвертому етапі аналізу здійснюється якісна оцінка інноваційної діяльності (блок 11). Базовою формою оцінки є форма статистичного спостереження № 4-інновація "Відомості про інноваційну діяльність організації" [5] для великих підприємств і форма № 2 МП-інновації "Відомості про технологічні інновації малого підприємства". На цьому етапі проводиться оцінка ефектів від реалізованих організацією інновацій та їх впливу на показники ефективності функціонування підприємства. Потім виявляються можливі резерви поліпшення цих показників.

Форма № 4-інновація "Відомості про інноваційну діяльність організації" є базовою інформаційною основою для оцінки інноваційної діяльності та включає в себе відомості про ресурси та результати інноваційної діяльності (табл. 4.5).

Таблиця 4.5

Система статистичних показників форми № 4-інновація

Сукупність статистичних показників

Інноваційна продукція, послуги:

  • - За рівнем новизни;
  • - За рівнем конкурентоспроможності

Витрати на технологічні інновації:

  • - За видами інноваційної діяльності;
  • - За джерелами фінансування;
  • - За типами інновацій

Науково-дослідні підрозділи

Результати інноваційної діяльності:

  • - Вплив на ринки збуту;
  • - Підвищення якості продукції;
  • - Економія витрат

Фактори, що перешкоджають інноваціям

Джерела інформації для формування інноваційної політики

Кооперація в інноваційній діяльності

Технологічний обмін

Методи захисту науково-технічних розробок

Організаційні, маркетингові та екологічні інновації

Витрати на організаційні, маркетингові та екологічні інновації

Аналіз інноваційної діяльності здійснюється за окремими групами показників: показники, які характеризують установи, що займаються інноваційною діяльністю; показники результатів інноваційної діяльності; показники використання результатів інноваційної діяльності; показники ефекту від інноваційної діяльності [2]. Ці показники можна згрупувати за двома ознаками: ресурси та результати інноваційної діяльності, які містять основні відомості про потенційні можливості організації та реальний зміст результатів в якості інноваційних продуктів (послуг) (рис. 4.10).[2]

Відомості про інноваційну діяльність

Рис. 4.10. Відомості про інноваційну діяльність

Результати поточного і ретроспективного (прогнозу) аналізу (див. Рис. 4.9) використовують для корегування маркетингової, інвестиційної та фінансової політики, а також для стратегії організації (зворотний зв'язок між блоками: 10-5 і 11-2).

Нині зміст комплексного економічного аналізу інновацій та інноваційної діяльності постійно змінюється і вдосконалюється під впливом політичних та економічних чинників, зміни зовнішньоекономічних зв'язків, посилення впливу факторів ризику та невизначеності на результати господарської діяльності суб'єктів інновацій. Змінюється цільова спрямованість комплексного економічного аналізу від контрольних функцій до обгрунтування управлінських та інвестиційних рішень в інноваційному процесі, спрямованих на пошук методів оптимізації ресурсного забезпечення інноваційних проектів і оцінки доцільності вкладення капіталу.

За результатами комплексного економічного аналізу обґрунтовується доцільність розробки та реалізації управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності інноваційної діяльності та стійкості функціонування підприємства в конкурентному середовищі [7].[7]

Слід зазначити, що такий аналіз може проводитися в різних акцентах і ступеня глибини в залежності від основних категорій користувачів і їхніх економічних інтересів.

  • [1] Іноземцев В. Л. За межами економічного суспільства.
  • [2] URL: center-yf.ru/data/economy/Innovacionnaya-deyatelnost.php
  • [3] Коменденко С. І. Організація аналізу та контролю інноваційної діяльності господарюючого суб'єкта. Воронеж: ВДУ, +2002.
  • [4] URL: center-yf.ru/data/economy/Innovacionnaya-deyatelnost.php
  • [5] Наказ Росстату від 24.09.2014 № 580 "Про затвердження статистичного інструментарію для організації федерального статистичного спостереження за чисельністю, умовами та оплатою праці працівників, діяльністю у сфері освіти, науки, інновацій та інформаційних технологій".
  • [6] URL: center-yf.ru/data/economy/Innovacionnaya-deyatelnost.php
  • [7] Там же.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >