Методика проведення аналізу інноваційної діяльності

Інноваційна діяльність носить системний характер і включає в себе інтелектуальну, науково-дослідну та науково-технічну діяльність, спрямовану на одержання і застосування нових знань, які надалі використовуються в дослідно-конструкторських розробках для отримання інноваційного продукту. Практичне використання інтелектуального, наукового та науково-технічного результатів є сутністю інноваційної діяльності, компоненти якої - новації, інвестиції, витрати і час, необхідні для перетворення нововведень в нововведення та інновації.

Тому аналіз інноваційної діяльності теж повинен носити системний характер. Слід зазначити, що в даний час не існує нормативних документів за методикою проведення аналізу інноваційної діяльності. Це пояснюється рядом причин, і насамперед тим, що зовнішні та внутрішні умови проведення цієї діяльності для кожної організації різні. Тому існують різні підходи до проведення такого аналізу. Одні методики аналізу більшу увагу приділяють оцінці внутрішніх економічних параметрів, що сприяють або які не сприяють реалізації інновацій. Інші розглядають аналіз інноваційної діяльності з позиції споживчого ринку; треті - з позиції інвестування; четверті - з позиції витрат; п'яті - з позиції ризиків.

На наш погляд, всі ці підходи мають рівноправне значення для аналізу інноваційної діяльності. Мова може йти лише про вибір алгоритму (послідовності) дій в методиці проведення аналізу інноваційної діяльності.

Автори вважають, що, перш за все, будь-яка організація повинна добре уявляти і оцінювати зовнішні умови реалізації інноваційної діяльності, тобто визначити так звані спеціальні показники інноваційної діяльності, які включають: інноваційний потенціал, інноваційний клімат та інноваційну позицію організації.

Оцінка цих спеціальних показників дозволяє вибрати відповідну стратегію інноваційного розвитку організації (підприємства), модель інноваційної діяльності та найбільш вигідний інноваційний проект для реалізації інноваційних цілей.

Інноваційна діяльність реалізується в рамках інноваційного процесу, який характеризується етапами життєвого циклу інновацій, і інвестування нових розробок. Тому інноваційний процес пов'язаний з отриманням і комерціалізацією технічних, технологічних, економічних та соціальних інновацій. Інноваційний процес і супутня йому інноваційна діяльність охоплюють часовий період від 3 до 5 років і більше, тому потребують середньо- і довгострокових інвестиціях. Необхідно аналізувати не тільки всі основні етапи інноваційного процесу, а й результати діяльності тих організацій, які забезпечують його певними ресурсами і вимагають постійного інвестування.

Перший етап - фундаментальні дослідження, які проводяться в академічних інститутах, вищих навчальних закладах, галузевих інститутах і лабораторіях і фінансуються з державного бюджету [1].[1]

Другий етап - прикладні дослідження, які проводять різні наукові установи і фінансуються як державою (з державного бюджету), так і іншими інвесторами. На даному етапі виникає ймовірність отримання негативного результату і інвестиційних ризиків.

Третій етап - дослідно-конструкторські та експериментальні розробки. Вони здійснюються за рахунок державних коштів, коштів замовників і власних коштів організації. Виконавцями таких розробок можуть бути як самі організації, так і науково-дослідні підрозділи інших підприємств.

Четвертий етап - комерціалізація інноваційних розробок, тобто запуск в серійне виробництво і вихід на споживчий ринок. На цьому етапі потрібні досить суттєві інвестиції для розвитку виробництва, підвищення кваліфікації працівників, рекламу і т.д. Інвестиції залишаються ризикованими.

Аналіз організацій, що займаються інноваційною діяльністю, проводиться у такій послідовності [2][2]:

  • 1) визначається кількість академічних інститутів, науково-дослідних організацій, вищих навчальних закладів, науково-дослідних підрозділів великих підприємств, лабораторій і т.д., що займаються інноваційною діяльністю;
  • 2) кількість організацій дається по роках і розраховується їх абсолютна та відносна зміна;
  • 3) визначається кількість зайнятих науковою, науково-технічною діяльністю, дослідно-конструкторськими розробками окремо по кожному виду зазначених вище установ;
  • 4) обчислюються по роках абсолютна зміна і темпи зростання зайнятих інноваційною діяльністю;
  • 5) аналізується загальний обсяг витрат на інноваційну діяльність, у тому числі за окремими джерелами і в динаміці по роках.

При аналізі інновацій виділяють чотири групи показників.

Перша група. У неї входять показники загальної оцінки інновацій. Їх, у свою чергу, підрозділяють на традиційні, дисконтні та рейтингові. Показники цієї групи (NPV, IRR, MIRR, PI, DPP) допомагають оцінити ефективність інновацій, враховуючи ліквідність і обмежені обсяги фінансування.

Друга група. У неї входять приватні оціночні показники, такі як фінансові коефіцієнти оцінки ліквідності, коефіцієнти оцінки структури капіталу і фінансової стійкості підприємства.

Третя група. У неї входять приватні показники, що допомагають оцінити рентабельність, оборотність, як використовуються фонди часу. Мета їх застосування - оцінити деякі стадії інноваційного процесу, виявити причини дисперсії підсумкових показників. Такі приватні показники за кількістю перевищують решту, але при цьому забезпечують лише додаткові функції при аналізі інновацій.

Четверта група. У неї входять показники для оцінки інноваційних ризиків. Вони поділяються на підгрупи на основі дисперсії або середньо- квадратичного відхилення, β-коефіцієнтів, а також аналітичних коефіцієнтів оцінки ризику. Показники оцінки ризику займають проміжне місце між приватними і узагальнюючими критеріями.

Узагальнені показники аналізу інноваційної діяльності організації але даними форми федерального статистичного спостереження № 4-інновація "Відомості про інноваційну діяльність організації". Починаючи зі звіту за 2011 р, у звіті інформація представляється наступним чином:

  • 1) інноваційна активність організацій (питома вага організацій, що здійснювали технологічні, організаційні, маркетингові інновації у звітному році, в загальному числі обстежених організацій),%;
  • 2) питома вага організацій, що здійснювали технологічні інновації у звітному році, в загальному числі обстежених організацій,%;
  • 3) відвантажено товарів власного виробництва, виконано робіт та надано послуг власними силами, млн руб., У тому числі інноваційні товари, роботи, послуги;
  • 4) питома вага інноваційних товарів, робіт, послуг у загальному обсязі відвантажених товарів, виконаних робіт, послуг,%;
  • 5) витрати на технологічні інновації, млн руб., У фактичних цінах;
  • 6) питома вага витрат на технологічні інновації в загальному обсязі відвантажених товарів, виконаних робіт, послуг,%;
  • 7) питома вага організацій, які здійснювали організаційні інновації у звітному році, в загальному числі обстежених організацій,%;
  • 8) питома вага організацій, які здійснювали маркетингові інновації у звітному році, в загальному числі обстежених організацій,%;
  • 9) питома вага організацій, які здійснювали екологічні інновації у звітному році, в загальному числі обстежених організацій,%.

Висновки

  • 1. Інноваційна діяльність і як процес, і як результат завжди має властивості комунікативності - вона не може існувати і реалізуватися без організації системних зв'язків між етапами її реалізації. У зв'язку з цим аналіз інноваційної діяльності в якості системи повинен проводитися в рамках системного аналізу або, як прийнято говорити, з позицій системного підходу.
  • 2. Системний аналіз ґрунтується на безлічі принципів, які визначають його основний зміст і відмінність від інших видів аналізу. Існує велика кількість методів системного аналізу, достатніх для використання при вирішенні складних соціально-економічних завдань в процесі декомпозиції проблеми.
  • 3. Комплексний економічний аналіз інноваційної діяльності являє собою взаємопов'язану систему всіх видів аналізу зовнішніх факторів і внутрішнього інноваційного потенціалу організації для реалізації стратегії інноваційної та інвестиційної діяльності.
  • 4. Єдиної прийнятої методики проведення аналізу інноваційної діяльності ні в науковому співтоваристві, ні в рамках нормативно-правових актів не існує. Всі використовувані методики залежать від поставлених цілей і завдань аналізу. Доцільно враховувати і використовувати при проведенні аналізу інноваційної діяльності певні послідовності і підходи, тим самим створюючи власні методики під конкретні завдання.

  • [1] URL: econominfo.ru/view-article.php?id=137
  • [2] Там же.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >