Навігація
Головна
 
Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Перевірка правильності проведення інвентаризацій МПЗ та відображення їх результатів в обліку

МПЗ відносяться до особливого виду статей фінансової звітності для отримання аудиторських доказів, щодо яких аудитору необхідно враховувати вимоги MCA 501 "Аудиторські докази - додатковий розгляд особливих статей". Наприклад, якщо величина запасів істотна для фінансової звітності, аудитор повинен отримати достатні та належні аудиторські докази щодо існування запасів, по можливості присутнім при інвентаризації. Така присутність дозволить аудитору інспектувати запаси, спостерігати за дотриманням встановленого керівництвом порядку щодо відображення в обліку і контролю результатів, а також отримати докази надійності процедур керівництва.

У разі неможливості присутності аудитора при інвентаризації для визначення таких факторів, як характер і місцезнаходження запасів, він повинен з'ясувати, чи можна в ході виконання альтернативних процедур отримати достатні та належні аудиторські докази існування і стану таких запасів, а також зробити висновок про відсутність підстав для приведення застереження про обмеження масштабу аудиту. Наприклад, документація з подальшого продажу конкретних запасів, придбаних або куплених до проведення інвентаризації, може надати достатні та належні аудиторські докази.

Якщо кількість запасів визначається шляхом проведення їх інвентаризації та при цьому присутній аудитор або якщо на підприємстві функціонує система безперервного обліку та аудитор присутній при проведенні інвентаризації один або кілька разів протягом року, він зазвичай спостерігає за виконанням процедур інвентаризації та виконує контрольні підрахунки.

Коли суб'єкт визначає кількість запасів розрахунковим шляхом, наприклад при оцінці ваги купи вугілля, аудитору необхідно переконатися в обгрунтованості використовуваних процедур.

Якщо запаси розміщені в декількох місцях, аудитору слід визначити, в яких місцях зберігання запасів його присутність необхідна, беручи до уваги істотність цих запасів і оцінку невід'ємного ризику і ризику засобів контролю стосовно до різних місць зберігання запасів. Аудитору необхідно ознайомитися з затвердженою керівництвом інструкцією щодо:

  • • застосування процедур контролю, наприклад при зборі заповнених відомостей обліку руху запасів, обліку незаповнених бланків відомостей обліку руху запасів, а також інвентаризації та повторної інвентаризації запасів;
  • • порядку визначення стадії завершення незавершеного виробництва; визначення неходових, застарілих або пошкоджених виробів, а також запасів, що належать третій стороні, наприклад поставлених на консигнацію;
  • • наявності відповідних вказівок, що регламентують рух між підрозділами, а також відправку і прийом запасів до і після дати закінчення звітного періоду.

З метою переконатися, що процедури, розроблені керівництвом, виконуються належним чином, аудитору необхідно провести спостереження за тим, як вони виконуються персоналом суб'єкта, а також здійснити контрольне підрахунки. У процесі проведення інвентаризації аудитор повинен перевірити повноту і точність її результатів шляхом звіряння обраних записів і фізичної наявності відповідних запасів, а також даних інвентаризації та відповідних записів в інвентаризаційних відомостях. Аудитор повинен розглянути питання про необхідність збереження результатів інвентаризації для подальших перевірок і зіставлень. Виходячи з практичних міркувань, інвентаризація запасів може бути проведена на дату, яка не є датою закінчення звітного періоду. Це можливо тільки у випадках, коли ризик контролю нижче високого. Аудитор за допомогою виконання належних процедур визначає, чи правильно відображені в обліку зміни запасів, що мали місце між датою їх інвентаризації та датою закінчення звітного періоду.

Якщо з метою визначення залишків на кінець періоду суб'єкт застосовує систему безперервного обліку запасів, аудитор допомогою виконання відповідних процедур повинен визначити, чи зрозумілі причини будь-яких істотних відмінностей між результатами інвентаризації та записами, отриманими в результаті безперервного обліку запасів, а також вносяться відповідні поправки в облікові запису.

Аудитор повинен перевірити перелік запасів, складений на підставі останньої інвентаризації, з тим щоб визначити, наскільки точно він відображає фактичні результати інвентаризації. Якщо запаси знаходяться на зберіганні і під контролем третьої сторони, аудитор повинен отримати безпосередньо від третьої сторони підтвердження щодо кількості та стану запасів, збережених але дорученням суб'єкта. Залежно від суттєвості таких запасів він повинен також проаналізувати наступні моменти:

  • • порядність і незалежність третьої сторони;
  • • доцільність особистого спостереження або призначення іншого аудитора для спостереження за інвентаризацією запасів;
  • • доцільність отримання звіту (висновку) іншого аудитора щодо адекватності систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю третьої сторони, з тим щоб упевнитися, що запаси були точно підраховані і зберігаються належним чином;
  • • доцільність інспектування документації по запасів, що знаходяться на зберіганні у третіх сторін (наприклад, складських розписок), або отримання підтвердження від інших сторін у разі передачі таких запасів в якості застави.

В ході проведення інвентаризації слід звертати увагу на фізичний стан МПЗ організації: зіпсовані, що втратили свої споживчі властивості матеріальні цінності повинні відображатися у звітності з урахуванням резерву під зниження їх вартості або списуватися з балансу організації у зв'язку з неможливістю їх використання.

Перевірка фактичної наявності (інвентаризація) МПЗ дозволяє аудитору не тільки переконатися в їх наявності, а й визначити стан обліку в місцях зберігання, порядок складання прибутково-видаткових документів.

Якщо величина МПЗ аудируемого особи не істотна для фінансової звітності та аудитор не був присутній при інвентаризації, повноту та якість проведених інвентаризацій слід вивчити на підставі всіх необхідних документів, що підтверджують факт їх проведення: наказів про порядок і строки проведення інвентаризації; інвентаризаційних описів, актів інвентаризації; бухгалтерських регістрів аналітичного і синтетичного обліку, в яких відображені результати проведеної інвентаризації, і т.п. Аудитор також визначає компетентність інвентаризаційної комісії: чи включені до її складу фахівці, добре знають споживчі ознаки матеріальних цінностей (сорту, розміру, марки та ін.), Умови зберігання, порядок і техніку обліку МПЗ.

Для перевірки якості проведених інвентаризацій аудитор аналізує дані інвентаризаційних описів з метою встановити:

  • • чи вказані в них найменування підприємства, місце, де проводилась інвентаризація (склад, цех, комора та ін.) І час її проведення;
  • • чи повністю записані найменування МПЗ, їх марки, сортність, артикули та інші відмітні ознаки; обумовлені виправлення у встановленому порядку;
  • • чи наведені на кожній сторінці опису прописом число порядкових номерів матеріальних цінностей і загальний підсумок кількості в натуральних показниках;
  • • чи є в опису незаповнені рядки; підписи в інвентаризаційних описах всіх членів інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальних осіб, а також розписки матеріально відповідальних осіб, що підтверджують правильність проведення інвентаризації і прийняття перерахованого до опису майна на відповідальне зберігання.

Наявність порушень при оформленні інвентаризаційних матеріалів зобов'язує аудитора вивчити їх причини. Вони можуть бути результатом недбалого ставлення комісії до виконання своїх обов'язків або посадової фальсифікації з метою приховування встановлених фактів нестач і надлишків окремих видів МПЗ. Для встановлення і підтвердження таких порушень залучається інший примірник інвентаризаційного опису, первинні документи, дані аналітичного обліку тощо

При вивченні порівнювальних відомостей аудитор перевіряє достовірність відображених у ній залишків МПЗ за даними бухгалтерського обліку і інвентаризаційного опису. При перевірці відомостей обліку результатів, виявлених інвентаризацією, особливу увагу слід приділити перевірці правильності складених розрахунків на списання втрат у межах норм природного убутку та понад цих норм, дотриманню встановленого порядку заліку нестач, що утворилися надлишків і віднесення на винних осіб сумовихрізниць в результаті перевищення вартості відсутніх цінностей над надлишками. Ті, що прийшли в непридатність і списані МПЗ в інвентаризаційний опис не включаються, а складається акт із зазначенням часу утворення втрат, причин непридатності (псування, шлюб, бій), можливості використання. Для запобігання повторного списання або пред'явлення таких запасів при подальших інвентарізації в цілях вилучення з обігу якісних запасів аудитор перевіряє наявність актів на знищення із зазначенням способу і місця, накладних при вивезенні на смітник або здачі в утиль.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук