Шляхи поліпшення структури балансу організації та її платоспроможності

Якщо структура балансу є незадовільною, а організація - неплатоспроможною, необхідно проаналізувати динаміку її майна і виявити фактори, що впливають на його зміну:

  • • проаналізувати структуру майна організації як з точки зору їх участі у виробництві, так і з позиції їх ліквідності. При вивченні структури особливу увагу потрібно приділити зміні основних складових - необоротних і оборотних активів;
  • • оцінити частку позикових коштів у джерелах фінансування господарської діяльності. Якщо частка позикових коштів у динаміці збільшується, це може свідчити про підвищення ступеня фінансового ризику для організації, зниженні її платоспроможності або активному розподілі в умовах інфляції доходів на користь підприємства-позичальника;
  • • проаналізувати використання прибутку, якщо організація отримує прибуток і є при цьому неплатоспроможною;
  • • оцінити ділову активність організації, тобто швидкість обороту капіталу і його складових.

Зменшення вартості майна свідчить про скорочення підприємством господарського обороту, що обумовлено скороченням платоспроможного попиту на продукцію та послуги, обмеженням доступу на ринки сировини, включенням у господарський оборот дочірніх підприємств за рахунок материнської компанії і т.п. При збільшенні вартості майна необхідно оцінити вплив на цю зміну таких факторів, як збільшення вартості виробничих запасів, готової продукції, переоцінки основних фондів. Якщо при збільшенні активів підприємство є неплатоспроможним, основні причини криються в нераціональної структурі майна, необгрунтованому відволікання коштів для покриття дебіторської заборгованості, нераціональному управлінні виробничими запасами, прорахунках при формуванні цінової політики підприємства і т.д.

Заходами щодо відновлення платоспроможності організації можуть бути:

  • • перепрофілювання виробництва;
  • • закриття нерентабельних виробництв;
  • • ліквідація дебіторської заборгованості;
  • • продаж частини майна організації;
  • • поступка прав вимоги організації;
  • • продаж організації (бізнесу);
  • • інші способи відновлення платоспроможності.

Аналіз фінансової стійкості підприємства

Фінансова стійкість підприємства - одна з найважливіших характеристик його фінансової діяльності. Сутністю аналізу фінансової стійкості є оцінка забезпеченості запасів і витрат джерелами формування. Ступінь фінансової стійкості є причина певною мірою платоспроможності організації. Найбільш узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок чи недолік джерел формування запасів і витрат. Для визначення фінансової стійкості організації але даними балансової звітності можна використовувати наступну методику:

  • • визначити величину запасів і витрат. Дана величина включає в себе запаси і ПДВ, так як до прийняття його до відшкодування по розрахунках з бюджетом він повинен фінансуватися за рахунок джерел формування майна (стор. 1 210 + стор. 1220);
  • • визначити джерела формування запасів і витрат.

Основними джерелами формування запасів і витрат є:

  • • власні оборотні кошти (ІС1) - перша група;
  • • нормальні джерела формування запасів і витрат, що включають власні оборотні кошти, короткострокові кредити і позики і кредиторську заборгованість (ІС2) - друга група;
  • • загальна величина джерел формування запасів і витрат, яка містить перелічені вище групи і частина власного капіталу, стримуючу фінансову напруженість (тимчасово вільні грошові кошти спеціальних фондів, перевищення нормальної кредиторської заборгованості над дебіторською, кредити банків на поповнення оборотних коштів та ін.) (ІС3) - третя група.

Значення величини кожної групи має бути зменшено на величину іммобілізації оборотних коштів (прострочена дебіторська заборгованість та інші ненульові витрати, не перекриті засобами фондів і цільового фінансування).

Залежно від співвідношень між розміром запасів і витрат і джерелами їх покриття фінансова стійкість може бути наступних видів (рис. 23.1):

Типи фінансової стійкості підприємства

Рис. 23.1. Типи фінансової стійкості підприємства

• абсолютна стійкість фінансового стану - всі запаси і витрати повністю покриваються власними оборотними коштами, орг анізація при цьому абсолютно не залежить від зовнішніх кредиторів: ЗАПЗ <ІС1.

Така ситуація на практиці зустрічається рідко. Вона не є ідеальною, оскільки свідчить про невміння керівництва організації використовувати зовнішні джерела для фінансування поточної діяльності;

• нормальна стійкість фінансового стану - все запаси і витрати повністю покриваються нормальними джерелами фінансування: власними оборотними коштами, короткостроковими кредитами і позиками, а також кредиторською заборгованістю. Виконується умова ІС1 ≤ ЗАПЗ <ІС2.

Це співвідношення гарантує платоспроможність підприємства;

• нестійке фінансове становище - всі запаси і витрати покриваються за рахунок усіх джерел покриття. Виконується умова ІС2 ≤ ЗАПЗ <ІС3.

Підприємство має можливість відновити платоспроможність за рахунок кредитів банків під товарно-матеріальні цінності з урахуванням сум, зарахованих банком при кредитуванні. Фінансова нестійкість допустима, якщо величина залучених кредитів і позикових коштів не перевищує сумарну вартість виробничих запасів і готової продукції;

• кризовий фінансовий стан - спільних джерел покриття не вистачає для покриття запасів і витрат. Виконується умова ЗАПЗ> ІС3.

Виконання цієї нерівності свідчить, що підприємство знаходиться на межі банкрутства. Грошові кошти, цінні короткострокові папери і дебіторська заборгованість організації не покривають його кредиторську заборгованість і прострочені позики. Стійкість може бути відновлена за рахунок обгрунтованого зниження рівня запасів і витрат.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >