Адміністративні правопорушення в промисловості, будівництві та енергетиці

Глава 9 КпАП складається з 21 статті, що включає в себе 45 складів правопорушень. Санкціями розглянутих правопорушень встановлені тільки майнові покарання у вигляді адміністративного штрафу, адміністративного припинення діяльності, а в окремих випадках - у вигляді конфіскації та дискваліфікації. Адміністративний штраф обчислюється у фіксованій грошовій сумі, за винятком ст. 9.17, в даному випадку встановлено особливий критерій обчислення суми штрафу, рідко застосовуваний у правоохоронній діяльності, а саме у розмірі вартості предмета адміністративного правопорушення. Адміністративне призупинення діяльності передбачено санкцією кожного четвертого складу правопорушення (див. Ч. 1-3 ст. 9.1, ст. 9.2, ч. 2, 3 ст. 9.4, ч. 1, 3 ст. 9.5, ст. 9.9, 9.11). Конфіскація застосовується тільки у випадках, передбачених ч. 1,2 ст. 9.16.

Адміністративний штраф у максимальному розмірі, встановленому КоАП для організацій, а саме в сумі до 1 млн. Руб., Передбачений санкціями ч. 3 ст. 9.1, ч. 3 ст. 9.4, ч. 1 ст. 9.5, ч. 3 ст. 9.6, ст. 9.18, ч. 2 ст. 9.21, крім того в чотирьох складах розмір адміністративного штрафу встановлено у сумі від 500 до 600 тис. Руб. (Див. Ч. 2 ст. 9.4, ст. 9.15, 9.19, ч. 1 ст. 9.21).

При кваліфікації правопорушень, встановлених гол. 9 КпАП, слід брати до уваги специфіку кваліфікації проступків, скоєних індивідуальними підприємцями. При вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1-3 ст. 9.1 КоАП, індивідуальні підприємці притягуються до відповідальності, встановленої для юридичних осіб (див. П. 3 примітки до ст. 9.1 КоАП). У випадках, передбачених ст. 9.2, ч. 2,3 ст. 9.4, ч. 1-3 ст. 9.5, 9.9, 9.11, ч. 1-5, 7, 8, 12 ст. 9.16 КоАП індивідуальні підприємці несуть відповідальність, встановлену санкціями відповідної статті поряд з іншими суб'єктами - посадовими особами, громадянами та юридичними особами. Стосовно до інших складам адміністративних правопорушень, передбачених розглянутої главою КпАП, індивідуальні підприємці несуть відповідальність, встановлену санкцією відповідної статті для посадових осіб.

Таким чином, у відношенні аналізованих складів адміністративних правопорушень примітка до ст. 2.4 КоАП, що встановлює дефініцію посадової особи, застосовується вибірково.

До суб'єктів адміністративних правопорушень відносяться приватноправові особи і державні (муніципальні) органи, організації та їх посадові особи, при цьому громадяни не можуть бути суб'єктами проступків, передбачених ч. 3 ст. 9.1, ч. 3 ст. 9.5, ст. 9.9, ст. 9.13-9.14,9.17-9.20 КпАП. Суб'єктами адміністративних правопорушень, встановлених ч. 4 ст. 9.5 КоАП, можуть бути тільки посадові особи органів виконавчої влади та муніципальних органів, до відання яких віднесена видача дозвільних документів - архітектурно-планувальних завдань і дозволів на будівництво.

Вчинення розглянутих адміністративних правопорушень є наслідком недотримання правил публічного санкціонування, в тому числі ліцензійних вимог (ч. 1-3 ст. 9.1 КоАП), вимог, установлених технічним регламентом (див. Ч. 1 ст. 9.4, ч. 1 ст. 9.6 КоАП ), а також вимог, передбачених дозволом публічного органу (ч. 1 ст. 9.5, ст. 9.9 КоАП). Для кваліфікації адміністративного проступку необхідно довести факт порушення таких правил незалежно від наявності майнової шкоди, заподіяної діянням.

На відміну від зазначених правопорушень, кваліфікація проступків у випадках, передбачених ч. 1, 2 ст. 9.7 (пошкодження електричних мереж), ст. 9.8 (порушення правил охорони електричних мереж) і ст. 9.10 КоАП (пошкодження теплових мереж, паливопроводів) можлива тільки у разі заподіяння майнової шкоди. Правопорушення, встановлені ст. 9.7, 9.10 КоАП, виражаються у заподіянні матеріалізованим об'єктам восполнима збитку, наслідком якого стало те тимчасове призупинення їх використання за цільовим призначенням. Для кваліфікації таких правопорушень необхідно встановити причинно-наслідковий зв'язок між ушкодженням об'єкта і подальшим заподіянням майнової шкоди. Відповідно до п. 1 ст. 543 ГК забезпечення належного технічного стану та безпеки експлуатованих енергетичних мереж, приладів та обладнання є обов'язком споживача енергії. Останній повинен негайно повідомляти енергопостачальної організації про аварії, пожежі та інших порушеннях, що виникають при користуванні енергією.

Газопроводи і газопроводи-відводи можуть перебувати у власності або на інших законних підставах у газотранспортної організації, що забезпечує транспортування газу, газорозподільної організації чи інших юридичних осіб.

Відмінності правопорушення, встановленого ст. 9.10 КоАП, і злочинного діяння обумовлені суспільно небезпечними наслідками: умисне пошкодження чужого майна, що спричинило заподіяння значної шкоди, розглядається в якості злочину, передбаченого ст. 167 КК; пошкодження чужого майна у великому розмірі (у тих випадках, коли вартість пошкодженого майна перевищує 250 тис. руб. на момент вчинення злочину), вчинене через необережність, кваліфікується за ст. 168 КК.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >