Навігація
Головна
 
Головна arrow Педагогіка arrow Педагогіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Взаємодія викладача і студента в різних моделях навчання

[1]

Організація діяльності викладання і діяльності вчення в процесі навчання залежить від специфіки побудови (структурування) змісту навчального матеріалу і застосовуваних провідних методів і засобів навчання. Це робить істотний вплив на характер взаємодії в навчанні вчителя та учнів, характер організованої учителем розумової діяльності учнів, особливості їх пізнавальної діяльності, спосіб розкриття змісту навчального матеріалу, характер перевірки його засвоєння учнями. Відповідно до зазначених параметрами в дидактиці виділяють такі моделі навчання, як догматичне, пояснювально-ілюстративне (сообщающее), проблемне, програмоване, дистанційне, особистісно-орієнтоване та ін. Це найбільш поширені в шкільній і вузівській практиці моделі, або, як їх ще називають , види навчання. Поряд з ними є й інші, менш поширені в шкільній практиці моделі навчання, наприклад блочне, модульне, особистісно-орієнтоване навчання та ін.

Сутність поняття "модель навчання" зводиться, з одного боку, до моделювання змісту, який учні повинні засвоїти, а з іншого - моделюванню педагогічних і навчально-пізнавальних дій, без яких неможливе повноцінне навчання. Моделі навчання різняться між собою за характером навчалися і навчаються діяльності; характером взаємодії вчителя і учня в процесі навчання; побудови, дидактичної обробці змісту навчання; засобів і методів навчання. Проаналізуємо кожну з названих моделей навчання з точки зору опису діяльності викладання й вчення в них, специфіки побудови змісту навчального матеріалу, їх достоїнств і недоліків.

Догматичне навчання

Як відомо, догма - це положення, прийняте на віру, як непорушна істина, незмінна за всіх обставин. Головною ознакою догматичного навчання, відомого ще з Середніх століть, є колективна організація вчителем пізнавальної діяльності учнів, а основним видом діяльності учнів - слухання і механічне заучування.

Пояснювально-ілюстративне (сообщающее) навчання

Ця модель навчання характеризується широким залученням в навчальний процес наочності; її методологічною основою служить теорія сенсуалізму - чуттєвого пізнання світу (Ф. Бекон, Дж. Локк та ін.). Теоретичне обґрунтування цього виду навчання дав Я. А. Коменський. Метою такого навчання є засвоєння знань та їх подальше застосування на практиці, тобто формування вмінь і навичок. Діяльність вчителя та учнів при пояснювально-ілюстративному навчанні організується наступним чином:

Учитель

Учень

Інформує навчаються про нові елементах знань і умінь, використовуючи різні засоби наочності

Відтворює навчальну інформацію

Пояснює найбільш важливі моменти

Засвоює найбільш важливі моменти в загальному вигляді, виявляє первинне розуміння матеріалу

Організовує осмислення навчальної інформації

Застосовує різні способи осмислення і поглиблює розуміння навчального матеріалу

Організовує узагальнення знань

Узагальнює засвоєний матеріал

Організовує закріплення навчального матеріалу шляхом повторення, роз'яснення утрудняють моментів, контролю

Закріплює вивчене шляхом повторення нового матеріалу, використання різних прийомів запам'ятовування

Організовує застосування знань шляхом постановки практичних завдань, вибору способу виконання вправ, трудових завдань та ін.

Застосовує вивчене в ході виконання вправ, трудових завдань, аналізу життєвих ситуацій тощо

Сообщающее (пояснювально-ілюстративне) навчання характеризується насамперед тим, що викладач викладає знання в обробленому, "готовому" вигляді, а учні сприймають і відтворюють їх. Таким чином, діяльність вчителя полягає в основному в наданні, подачі інформації за допомогою словесних пояснень із залученням образів, наочних засобів.

Переваги даного виду навчання: подача і засвоєння знань при такому вигляді навчання здійснюються в системі, послідовно, в економічних режимі і темпі, для великої кількості учнів одночасно.

Недоліки: діяльність учнів зводиться в основному до запам'ятовування і відтворення інформації, яка повідомляється вчителем. Внаслідок цього мало розвиваються розумові здібності та вміння учнів, такі як вміння бачити проблеми, ставити питання, аналізувати і зіставляти факти, виділяти елементи цілого та інші інтелектуальні вміння, які, відповідно до сучасної дидактиці, є найважливішою метою навчання поряд з формуванням знань і ціннісною орієнтацією навчаються . Інакше кажучи, що повідомляє навчання не розвиває мислення, готує виконавця, а не творця.

  • [1] У тексті цього параграфа використаний матеріал В. В. Воронова (див .: Воронов В. В. Педагогіка: навч. Посібник / під ред. П. І. Пидкасистого. 3-е изд. М., 1998. § 6.7 ).
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук