Навігація
Головна
 
Головна arrow Педагогіка arrow Педагогіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Дидактичні ігри як метод навчання

У 1960-с рр. великою популярністю в освіті стали користуватися методи дидактичних ігор - деякі вчені відносять їх до практичних методів навчання, інші виділяють в особливу групу. На користь виділення методу дидактичних ігор в особливу групу говорить, по-перше, той факт, що вони виходять за межі наочних, словесних і практичних методів, вбираючи в себе їх елементи, а по-друге, те, що вони мають особливості, притаманні лише ім.

Дидактична гра - це активна навчальна діяльність з імітаційного моделювання досліджуваних систем, явищ, процесів. Головна відмінність гри від іншої діяльності полягає в тому, що її предметом виступає сама людська діяльність. У дидактичній грі основним типом діяльності є навчальна діяльність, яка вплітається в ігрову і відповідно набуває рис ігровий навчальної діяльності. Таким чином, дидактична гра - це така колективна цілеспрямована навчальна діяльність, коли кожен учасник і команда в цілому об'єднані вирішенням головної задачі і орієнтують свою поведінку на виграш. Гру, організовану з метою навчання, можна назвати навчальної грою. Її основними структурними елементами є:

  • - Модельований об'єкт навчальної діяльності;
  • - Спільна діяльність учасників гри;
  • - правила гри;
  • - Прийняття рішення в умовах, що змінюються;
  • - Ефективність застосовуваного рішення.

Технологія дидактичної гри - конкретна технологія проблемного навчання. При цьому ігрова навчальна діяльність має важливу властивість: у ній пізнавальна діяльність учнів являє собою саморух, оскільки інформація не надходить ззовні, а є внутрішнім продуктом, результатом самої діяльності. Отримана таким чином інформація породжує нову, яка, в свою чергу, тягне за собою наступну ланку, поки не буде досягнутий кінцевий результат навчання.

Цикл дидактичної гри являє собою безперервну послідовність навчальних дій в процесі вирішення завдань. Цей процес умовно розчленовується на наступні етапи:

  • 1) підготовка до самостійних занять;
  • 2) постановка головного завдання;
  • 3) вибір імітаційної моделі об'єкта;
  • 4) рішення задачі на її основі;
  • 5) перевірка, корекція;
  • 6) реалізація прийнятого рішення;
  • 7) оцінка його результатів;
  • 8) аналіз отриманих підсумків та синтез з наявним досвідом;
  • 9) зворотній зв'язок по замкнутому технологічному циклу.

Дидактична гра як метод навчання містить у собі великі потенційні можливості активізації процесу навчання. Разом з тим шкільна практика і результати проведених експериментів показали, що дидактичні ігри можуть зіграти в навчанні позитивну роль тільки тоді, коли вони використовуються як фактор, узагальнюючий широкий арсенал традиційних методів, а не як їх замінник.

Класифікація методів навчання залежно від характеру пізнавальної діяльності учнів

Досить поширеною є класифікація методів навчання залежно від характеру пізнавальної діяльності учнів по засвоєнню досліджуваного матеріалу (Μ. Н. Скаткін, І. Я. Лернер). Грунтуючись на даному критерії, виділяють наступні методи навчання:

  • - Пояснювально-ілюстративні;
  • - Репродуктивні;
  • - Проблемний виклад; частково-пошукові (евристичні);
  • - Дослідні.

→ Суть пояснювально-ілюстративного методу навчання полягає в тому, що вчитель повідомляє готову інформацію різними засобами, а учні її сприймають, усвідомлюють і фіксують у пам'яті. Пояснювально-ілюстративний метод - один з найбільш економних способів передачі інформації, однак при його використанні не формуються вміння та навички користуватися отриманими знаннями: для придбання учнями цих умінь і навичок використовується репродуктивний метод.

→ Суть репродуктивного методу навчання полягає в повторенні (багаторазовому) способу діяльності за завданням вчителя. Діяльність вчителя полягає у розробці та повідомленні зразка, а діяльність учня - у виконанні дій за зразком.

→ Суть методу проблемного викладу полягає в тому, що вчитель ставить перед учнями проблему і сам показує шлях її вирішення, розкриваючи виникаючі протиріччя. Призначення цього методу полягає в тому, щоб показати зразки наукового пізнання, наукового вирішення проблем. Учні при цьому стежать за логікою вирішення проблеми, отримуючи еталон наукового мислення і пізнання, зразок культури розгортання пізнавальних дій.

Частково-пошуковий (евристичний) метод навчання використовується в цілях поступового наближення учнів до самостійного вирішення пізнавальних проблем. Суть його полягає в тому, що вчитель розчленовує проблемне завдання на підпроблеми, а учні здійснюють окремі кроки пошуку її вирішення. Кожен крок передбачає творчу діяльність, але цілісне вирішення проблеми поки відсутня - цієї мети служить дослідницький метод.

Дослідницький метод навчання покликаний забезпечити творче застосування знань: учні опановують методами наукового пізнання, у них формується досвід дослідницької діяльності.

В узагальненому вигляді зміст діяльності вчителя та учнів при використанні різних методів навчання, що класифікуються за рівнями пізнавальної діяльності, представлено в табл. 9.2.

Таблиця 9.2

Діяльність вчителя та учнів при використанні різних методів навчання

Короткий зміст методу, метод і чес-кі прийоми його реалізації

Діяльність навчального

Діяльність учня

Пояснювально ілюстративний метод (інформаційно-рецептивний).

Основне призначення методу - організація засвоєння інформації учнями шляхом повідомлення їм навчального матеріалу і забезпечення його успішного сприйняття. Пояснювально-ілюстративний метод - один з найбільш економних способів передачі учнем узагальненого і систематизованого досвіду людства

Повідомлення навчальної інформації з використанням різних дидактичних засобів: слова, різних допомог, у тому числі кіно- і діафільмів і т.д. Навчальний широко використовує бесіду, демонстрацію дослідів і т.п.

Сприйняття, осмислення і запам'ятовування інформації, що повідомляється

Репродуктивний метод. Основне призначення методу - формування навичок і вмінь використання та застосування отриманих знань

Розробка та застосування різних вправ і завдань, використання різних інструкцій (алгоритмів) і програмованого навчання

Оволодіння прийомами виконання окремих вправ у вирішенні різних видів завдань, оволодіння алгоритмом практичних дій

Проблемний метод (проблемний виклад). Основне призначення методу - розкриття в досліджуваному навчальному матеріалі різних проблем і показ способів їх вирішення

Виявлення та класифікація проблем, які можна ставити перед учнем, формулювання гіпотез і показ способів їх перевірки. Постановка проблем в процесі проведення досвіду, спостережень у природі, логічного умовиводу.

При цьому навчальний може користуватися словом, логічним міркуванням, демонстрацією досвіду, аналізом спостережень і т.д.

Не тільки сприйняття, осмислення і запам'ятовування готових наукових висновків, а й простежування за логікою доказів, рухом думок навчального (проблема, гіпотеза, доказ достовірності чи хибності висунутих пропозицій і т.д.)

Частково-пошуковий (евристичний) метод. Основне призначення методу - поступова підготовка учнів до самостійної постановки та вирішення проблем

Підведення учнів до постановки проблеми; демонстрація способу пошуку доказів, формулювання висновків з наведених фактів, складання плану перевірки фактів і т.д. Навчальний широко застосовує евристичну бесіду, в процесі якої ставить систему взаємопов'язаних питань, кожен з яких є кроком до вирішення проблеми

Активну участь у евристичних бесідах, оволодінні прийомами аналізу навчального матеріалу з метою постановки проблеми і знаходження шляхів її вирішення

Дослідницький метод. Основний зміст методу - забезпечити оволодіння учнями методами наукового пізнання, розвинути та сформувати у них основи творчої діяльності, забезпечити умови успішного формування мотивів творчої діяльності, сприяти формуванню усвідомлених, оперативно і гнучко використовуваних знань. Суть методу - забезпечення організації пошукової творчої діяльності учнів за рішенням нових для них проблем

Пред'явлення учнем нових для них проблем, постановка і розробка дослідницьких завдань і т.п.

Освоєння прийомів самостійної постановки проблем, знаходженні способів їх вирішення

Розглянута нами дидактична система методів навчання, будучи частиною цілісної дидактичної теорії, охоплює всі цілі виховує і розвиваючого навчання, всі форми і аспекти методів навчання, співвіднесення кожного акту навчання з потребами і мотивами учнів. Відповідно до зазначеної класифікації методи навчання відрізняються один від одного характером пізнавальної діяльності, здійснюваної учнями при засвоєнні різних видів змісту матеріалу, і характером діяльності вчителя, організуючого цю різноманітну діяльність учнів. На основі методології цілісного підходу до процесу навчання дослідники (зокрема Ю. К. Бабанський) виділяють три групи методів:

  • а) методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності - словесні, індуктивні і дедуктивні, репродуктивні і проблемно-пошукові методи самостійної роботи і роботи під керівництвом викладача;
  • б) методи стимулювання і мотивації - стимулювання і мотивації інтересу до навчання; стимулювання і мотивації обов'язку і відповідальності в навчанні;
  • в) методи контролю та самоконтролю в навчанні - усного контролю і самоконтролю; письмового контролю і самоконтролю; лабораторно-практичного контролю і самоконтролю.

Існують і інші класифікації методів навчання. Велика кількість підходів до систематизації методів навчання пояснюється складністю об'єкта дослідження і серйозністю завдань, поставлених суспільством перед сучасною школою. У світлі нових вимог вчені і вчителі шукають такі методи і прийоми навчання, які б найкращим чином сприяли вирішенню цих завдань. Ось чому, оцінюючи підходи до класифікації методів навчання, необхідно відзначити, що пошуки, пропозиції багатьох вчених-педагогів використовувати в процесі навчання інформаційні методи, а також і інші методи, що дають можливість "розпушити грунт" людського розуму, можна вважати правильними і необхідними, адже ці пошуки націлені на те, щоб, з одного боку, стимулювати функціональність пасивних знань, перетворюючи їх на активні; з іншого боку, сприяти засвоєнню нових знань і застосуванню їх на практиці.

Вибір методів навчання

У педагогічній науці на основі вивчення та узагальнення практичного досвіду вчителів склалися певні підходи до вибору методів навчання залежно від різного поєднання конкретних обставин і умов протікання навчально-виховного процесу. На вибір методів навчання впливають наступні фактори:

  • - Загальні цілі освіти, навчання, виховання та розвитку учнів та провідні установки сучасної дидактики;
  • - Особливості змісту і методів даної науки і досліджуваного предмета, теми;
  • - Особливості методики викладання конкретної навчальної дисципліни і зумовлені її специфікою вимоги до відбору общедидактических методів;
  • - Цілі, завдання та зміст матеріалу конкретного навчального заняття;
  • - Час, відведений на вивчення того чи іншого матеріалу;
  • - Вікові особливості учнів, рівень їх реальних пізнавальних можливостей;
  • - Рівень підготовленості учнів (освіченості, вихованості та розвитку);
  • - Матеріальна оснащеність навчального закладу, наявність обладнання, наочних посібників, технічних засобів;
  • - Можливості викладача, рівень його теоретичної та практичної підготовленості, методичної майстерності, особистих якостей.

При використанні комплексу названих обставин і умов викладач приймає в тій чи іншій послідовності ряд рішень: про вибір словесних, наочних чи практичних методів; репродуктивних або пошукових методів управління самостійною роботою; методів контролю і самоконтролю.

Так, залежно від дидактичної мети, коли на передній план висувається завдання придбання учнями нових знань, учитель вирішує питання, чи буде він в даному випадку сам викладати цей матеріал або організовує його освоєння учнями шляхом самостійної роботи тощо У першому випадку може знадобитися підготовка учнів до слухання викладу вчителя, і тоді він дає учням завдання на проведення певних попередніх спостережень або попереднє читання потрібного матеріалу. У ході самого викладу вчитель може скористатися або інформаційним викладом-повідомленням, або проблемним (розмірковуватимуть, діалогічним) викладом. Пояснюючи новий матеріал, учитель систематично звертається і до того матеріалу, який учні отримали у своїй попередньої самостійної роботі. Виклад вчителя супроводжується демонстрацією натуральних об'єктів, їх зображень, дослідами, експериментами і т.п., при цьому учні роблять записи, складають графіки, схеми і т.д. Сукупність цих проміжних рішень дасть цілісне рішення про вибір певного поєднання методів навчання.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук