Дидактичні ігри як метод навчання

У 1960-с рр. великою популярністю в освіті стали користуватися методи дидактичних ігор - деякі вчені відносять їх до практичних методів навчання, інші виділяють в особливу групу. На користь виділення методу дидактичних ігор в особливу групу говорить, по-перше, той факт, що вони виходять за межі наочних, словесних і практичних методів, вбираючи в себе їх елементи, а по-друге, те, що вони мають особливості, притаманні лише ім.

Дидактична гра - це активна навчальна діяльність з імітаційного моделювання досліджуваних систем, явищ, процесів. Головна відмінність гри від іншої діяльності полягає в тому, що її предметом виступає сама людська діяльність. У дидактичній грі основним типом діяльності є навчальна діяльність, яка вплітається в ігрову і відповідно набуває рис ігровий навчальної діяльності. Таким чином, дидактична гра - це така колективна цілеспрямована навчальна діяльність, коли кожен учасник і команда в цілому об'єднані вирішенням головної задачі і орієнтують свою поведінку на виграш. Гру, організовану з метою навчання, можна назвати навчальної грою. Її основними структурними елементами є:

  • - Модельований об'єкт навчальної діяльності;
  • - Спільна діяльність учасників гри;
  • - правила гри;
  • - Прийняття рішення в умовах, що змінюються;
  • - Ефективність застосовуваного рішення.

Технологія дидактичної гри - конкретна технологія проблемного навчання. При цьому ігрова навчальна діяльність має важливу властивість: у ній пізнавальна діяльність учнів являє собою саморух, оскільки інформація не надходить ззовні, а є внутрішнім продуктом, результатом самої діяльності. Отримана таким чином інформація породжує нову, яка, в свою чергу, тягне за собою наступну ланку, поки не буде досягнутий кінцевий результат навчання.

Цикл дидактичної гри являє собою безперервну послідовність навчальних дій в процесі вирішення завдань. Цей процес умовно розчленовується на наступні етапи:

  • 1) підготовка до самостійних занять;
  • 2) постановка головного завдання;
  • 3) вибір імітаційної моделі об'єкта;
  • 4) рішення задачі на її основі;
  • 5) перевірка, корекція;
  • 6) реалізація прийнятого рішення;
  • 7) оцінка його результатів;
  • 8) аналіз отриманих підсумків та синтез з наявним досвідом;
  • 9) зворотній зв'язок по замкнутому технологічному циклу.

Дидактична гра як метод навчання містить у собі великі потенційні можливості активізації процесу навчання. Разом з тим шкільна практика і результати проведених експериментів показали, що дидактичні ігри можуть зіграти в навчанні позитивну роль тільки тоді, коли вони використовуються як фактор, узагальнюючий широкий арсенал традиційних методів, а не як їх замінник.

Класифікація методів навчання залежно від характеру пізнавальної діяльності учнів

Досить поширеною є класифікація методів навчання залежно від характеру пізнавальної діяльності учнів по засвоєнню досліджуваного матеріалу (Μ. Н. Скаткін, І. Я. Лернер). Грунтуючись на даному критерії, виділяють наступні методи навчання:

  • - Пояснювально-ілюстративні;
  • - Репродуктивні;
  • - Проблемний виклад; частково-пошукові (евристичні);
  • - Дослідні.

→ Суть пояснювально-ілюстративного методу навчання полягає в тому, що вчитель повідомляє готову інформацію різними засобами, а учні її сприймають, усвідомлюють і фіксують у пам'яті. Пояснювально-ілюстративний метод - один з найбільш економних способів передачі інформації, однак при його використанні не формуються вміння та навички користуватися отриманими знаннями: для придбання учнями цих умінь і навичок використовується репродуктивний метод.

→ Суть репродуктивного методу навчання полягає в повторенні (багаторазовому) способу діяльності за завданням вчителя. Діяльність вчителя полягає у розробці та повідомленні зразка, а діяльність учня - у виконанні дій за зразком.

→ Суть методу проблемного викладу полягає в тому, що вчитель ставить перед учнями проблему і сам показує шлях її вирішення, розкриваючи виникаючі протиріччя. Призначення цього методу полягає в тому, щоб показати зразки наукового пізнання, наукового вирішення проблем. Учні при цьому стежать за логікою вирішення проблеми, отримуючи еталон наукового мислення і пізнання, зразок культури розгортання пізнавальних дій.

Частково-пошуковий (евристичний) метод навчання використовується в цілях поступового наближення учнів до самостійного вирішення пізнавальних проблем. Суть його полягає в тому, що вчитель розчленовує проблемне завдання на підпроблеми, а учні здійснюють окремі кроки пошуку її вирішення. Кожен крок передбачає творчу діяльність, але цілісне вирішення проблеми поки відсутня - цієї мети служить дослідницький метод.

Дослідницький метод навчання покликаний забезпечити творче застосування знань: учні опановують методами наукового пізнання, у них формується досвід дослідницької діяльності.

В узагальненому вигляді зміст діяльності вчителя та учнів при використанні різних методів навчання, що класифікуються за рівнями пізнавальної діяльності, представлено в табл. 9.2.

Таблиця 9.2

Діяльність вчителя та учнів при використанні різних методів навчання

Короткий зміст методу, метод і чес-кі прийоми його реалізації

Діяльність навчального

Діяльність учня

Пояснювально ілюстративний метод (інформаційно-рецептивний).

Основне призначення методу - організація засвоєння інформації учнями шляхом повідомлення їм навчального матеріалу і забезпечення його успішного сприйняття. Пояснювально-ілюстративний метод - один з найбільш економних способів передачі учнем узагальненого і систематизованого досвіду людства

Повідомлення навчальної інформації з використанням різних дидактичних засобів: слова, різних допомог, у тому числі кіно- і діафільмів і т.д. Навчальний широко використовує бесіду, демонстрацію дослідів і т.п.

Сприйняття, осмислення і запам'ятовування інформації, що повідомляється

Репродуктивний метод. Основне призначення методу - формування навичок і вмінь використання та застосування отриманих знань

Розробка та застосування різних вправ і завдань, використання різних інструкцій (алгоритмів) і програмованого навчання

Оволодіння прийомами виконання окремих вправ у вирішенні різних видів завдань, оволодіння алгоритмом практичних дій

Проблемний метод (проблемний виклад). Основне призначення методу - розкриття в досліджуваному навчальному матеріалі різних проблем і показ способів їх вирішення

Виявлення та класифікація проблем, які можна ставити перед учнем, формулювання гіпотез і показ способів їх перевірки. Постановка проблем в процесі проведення досвіду, спостережень у природі, логічного умовиводу.

При цьому навчальний може користуватися словом, логічним міркуванням, демонстрацією досвіду, аналізом спостережень і т.д.

Не тільки сприйняття, осмислення і запам'ятовування готових наукових висновків, а й простежування за логікою доказів, рухом думок навчального (проблема, гіпотеза, доказ достовірності чи хибності висунутих пропозицій і т.д.)

Частково-пошуковий (евристичний) метод. Основне призначення методу - поступова підготовка учнів до самостійної постановки та вирішення проблем

Підведення учнів до постановки проблеми; демонстрація способу пошуку доказів, формулювання висновків з наведених фактів, складання плану перевірки фактів і т.д. Навчальний широко застосовує евристичну бесіду, в процесі якої ставить систему взаємопов'язаних питань, кожен з яких є кроком до вирішення проблеми

Активну участь у евристичних бесідах, оволодінні прийомами аналізу навчального матеріалу з метою постановки проблеми і знаходження шляхів її вирішення

Дослідницький метод. Основний зміст методу - забезпечити оволодіння учнями методами наукового пізнання, розвинути та сформувати у них основи творчої діяльності, забезпечити умови успішного формування мотивів творчої діяльності, сприяти формуванню усвідомлених, оперативно і гнучко використовуваних знань. Суть методу - забезпечення організації пошукової творчої діяльності учнів за рішенням нових для них проблем

Пред'явлення учнем нових для них проблем, постановка і розробка дослідницьких завдань і т.п.

Освоєння прийомів самостійної постановки проблем, знаходженні способів їх вирішення

Розглянута нами дидактична система методів навчання, будучи частиною цілісної дидактичної теорії, охоплює всі цілі виховує і розвиваючого навчання, всі форми і аспекти методів навчання, співвіднесення кожного акту навчання з потребами і мотивами учнів. Відповідно до зазначеної класифікації методи навчання відрізняються один від одного характером пізнавальної діяльності, здійснюваної учнями при засвоєнні різних видів змісту матеріалу, і характером діяльності вчителя, організуючого цю різноманітну діяльність учнів. На основі методології цілісного підходу до процесу навчання дослідники (зокрема Ю. К. Бабанський) виділяють три групи методів:

  • а) методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності - словесні, індуктивні і дедуктивні, репродуктивні і проблемно-пошукові методи самостійної роботи і роботи під керівництвом викладача;
  • б) методи стимулювання і мотивації - стимулювання і мотивації інтересу до навчання; стимулювання і мотивації обов'язку і відповідальності в навчанні;
  • в) методи контролю та самоконтролю в навчанні - усного контролю і самоконтролю; письмового контролю і самоконтролю; лабораторно-практичного контролю і самоконтролю.

Існують і інші класифікації методів навчання. Велика кількість підходів до систематизації методів навчання пояснюється складністю об'єкта дослідження і серйозністю завдань, поставлених суспільством перед сучасною школою. У світлі нових вимог вчені і вчителі шукають такі методи і прийоми навчання, які б найкращим чином сприяли вирішенню цих завдань. Ось чому, оцінюючи підходи до класифікації методів навчання, необхідно відзначити, що пошуки, пропозиції багатьох вчених-педагогів використовувати в процесі навчання інформаційні методи, а також і інші методи, що дають можливість "розпушити грунт" людського розуму, можна вважати правильними і необхідними, адже ці пошуки націлені на те, щоб, з одного боку, стимулювати функціональність пасивних знань, перетворюючи їх на активні; з іншого боку, сприяти засвоєнню нових знань і застосуванню їх на практиці.

Вибір методів навчання

У педагогічній науці на основі вивчення та узагальнення практичного досвіду вчителів склалися певні підходи до вибору методів навчання залежно від різного поєднання конкретних обставин і умов протікання навчально-виховного процесу. На вибір методів навчання впливають наступні фактори:

  • - Загальні цілі освіти, навчання, виховання та розвитку учнів та провідні установки сучасної дидактики;
  • - Особливості змісту і методів даної науки і досліджуваного предмета, теми;
  • - Особливості методики викладання конкретної навчальної дисципліни і зумовлені її специфікою вимоги до відбору общедидактических методів;
  • - Цілі, завдання та зміст матеріалу конкретного навчального заняття;
  • - Час, відведений на вивчення того чи іншого матеріалу;
  • - Вікові особливості учнів, рівень їх реальних пізнавальних можливостей;
  • - Рівень підготовленості учнів (освіченості, вихованості та розвитку);
  • - Матеріальна оснащеність навчального закладу, наявність обладнання, наочних посібників, технічних засобів;
  • - Можливості викладача, рівень його теоретичної та практичної підготовленості, методичної майстерності, особистих якостей.

При використанні комплексу названих обставин і умов викладач приймає в тій чи іншій послідовності ряд рішень: про вибір словесних, наочних чи практичних методів; репродуктивних або пошукових методів управління самостійною роботою; методів контролю і самоконтролю.

Так, залежно від дидактичної мети, коли на передній план висувається завдання придбання учнями нових знань, учитель вирішує питання, чи буде він в даному випадку сам викладати цей матеріал або організовує його освоєння учнями шляхом самостійної роботи тощо У першому випадку може знадобитися підготовка учнів до слухання викладу вчителя, і тоді він дає учням завдання на проведення певних попередніх спостережень або попереднє читання потрібного матеріалу. У ході самого викладу вчитель може скористатися або інформаційним викладом-повідомленням, або проблемним (розмірковуватимуть, діалогічним) викладом. Пояснюючи новий матеріал, учитель систематично звертається і до того матеріалу, який учні отримали у своїй попередньої самостійної роботі. Виклад вчителя супроводжується демонстрацією натуральних об'єктів, їх зображень, дослідами, експериментами і т.п., при цьому учні роблять записи, складають графіки, схеми і т.д. Сукупність цих проміжних рішень дасть цілісне рішення про вибір певного поєднання методів навчання.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >