Навігація
Головна
 
Головна arrow Психологія arrow Педагогічна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПСИХОЛОГІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРОФЕСІЇ

Психологія професіоналізму сучасного педагога

Поняття педагогічного професіоналізму. Проектування простору освітньої діяльності.

Поняття педагогічного професіоналізму

Кардинальні зміни в суспільстві і в освіті пов'язані зі зміною уявлень про сучасний педагогічному професіоналізмі. Відходить у минуле основна функція педагога - бути джерелом нової інформації та предметних знань. В умовах інформаційного суспільства нова роль учителя полягає не тільки в тому, щоб він навчав, а й у тому, щоб допомагав учням у пошуку та освоєнні знань, культурних цінностей та інформаційних ресурсів, керував їх навчальною діяльністю, організовував обговорення та оцінювання досягнутих успіхів, створював соціально-психологічну атмосферу і комунікативне середовище, що сприяють усвідомленому вибору кожним учнем свого подальшого життєвого і професійного шляху.

Сучасні педагоги стикаються з необхідністю давати не тільки знання, але й учити способам їх добування, формувати навчальну діяльність школярів, будувати і організовувати освітній процес як систему, що створює умови для формування багатовимірного свідомості, здібностей самовизначатися в історії та культурі, розвивати у школярів техніки розуміння, мислення, дії, рефлексії, виховувати потребу в самоосвіті та саморозвитку. Сучасний педагог стає (повинен ставати) подоланням професіоналом, по суті - антропотехнікі, здатним вирішувати завдання загального розвитку дітей своїми педагогічними засобами, змістом педагогічної діяльності, адекватними для кожного ступеня освіти.

У дослідженнях психології професіоналізму останнього часу проводиться розрізнення професії характеризуються спрямованістю суб'єкта на безпосереднє перетворення предмета діяльності і досягнення необхідного результату. В якості предмета професійної діяльності можуть виступати об'єкти живої і неживої природи, знакові системи, художній образ і т.п.

Соціально-орієнтовані професії крім конкретного предмета діяльності включають і соціальний контекст його перетворення і функціонування, особливу - соціальну - предметність (такі професії нерідко позначають як двупредметние). Професія педагога відноситься до соціально-орієнтованим професіями та характеризується рядом якісно специфічних відмінностей. Вкажемо на основні з них.

У педагогічній професії специфічно співвідношення понять "професія {спеціальність)" і "кваліфікація". Як відомо, будь-який вид діяльності може виконуватися з різним ступенем майстерності, що відбивається на кількості і якості продукту праці. Професією можна оволодіти на різному рівні майстерності; рівень підготовленості людини до виконання того чи іншого виду трудової діяльності називають кваліфікацією. У профессіографіі виділяють чотири рівня професійної підготовки або кваліфікації: 1-й рівень - спеціаліст робітничої кваліфікації (робочий); 2-й рівень - спеціаліст середньої ланки (технік); Третій рівень - спеціаліст вищої ланки (інженер); 4-й рівень - спеціаліст наукової кваліфікації (вчений). Кожен рівень кваліфікації висуває свої вимоги до суб'єкта праці, що формулюються в кваліфікаційних вимогах.

Існують свої вимоги і до педагогічної діяльності, на підставі яких при атестації присвоюється та чи інша категорія (друга, перша, вища). Однак більшість цих вимог виявляються зовнішніми щодо справжнього істоти педагогічної діяльності і зводяться, як правило, до деякого переліку певних знань, умінь і навичок педагога, що не розкриває ні характеру його майстерності, ні масштабу, його діяльності.

Продуктивний підхід до розробки еталонних алгоритмів рівнів професійної діяльності запропонував В. С. Ледньов. Їх опис не входить в наші завдання, ми посилаємо читача до самостійного вивчення даного оригінального підходу; вкажемо лише наслідки використання виділених алгоритмів для характеристики педагогічної професії.

Застосування розроблених В. С. Ледньовим алгоритмів до педагогічної діяльності дає підстави стверджувати, що її ефективне здійснення можливе тільки на третьому, вищому професійному {"інженерному") рівні. Інакше кажучи, у педагогічній діяльності відсутні рівні робочої і технічної кваліфікації. Автор вказує на можливість відсутності у деяких професій початкових рівнів кваліфікації: "Для виконання цілої низки особливо складних видів діяльності необхідно засвоїти настільки значний запас різноманітних знань і умінь і при цьому досягти такого рівня інтелектуального розвитку, що оперування масивом знань і комплексом умінь є за своєю суттю творчий процес ( лікар, юрист, педагог) ". На специфіку професії педагога в плані її особливої складності, на її творчий характер вказують багато дослідників праці вчителя.

У розумінні специфіки педагогічного професіоналізму важливе значення має розрізнення професій за типом позицій, що належать будь-якому професійному простору. У дослідженнях вітчизняних вчених у галузі розвитку професіоналізму виділяються три якісно різні позиції - "спеціаліста", "професіонала" і "експерта". Якісна відмінність даних позицій тісно пов'язане з характеристиками професійного простору як такого.

Для фахівця досить володіння знаннями, вміннями, навичками і здібностями до перетворення предмета конкретної діяльності. Професіонал, крім володіння знаннями по предмету діяльності і здібностями, завжди належить професійному співтовариству. Він утримує в свідомості всю сферу професійної діяльності, вміє співвідносити свою діяльність з діяльністю інших професіоналів даної сфери і вибудовувати змістовні комунікації з ними.

Здібності професіонала, на відміну від здібностей фахівця, включають рефлексію і позиційні. Наявність цих здібностей дозволяє професіоналу будувати і реалізовувати власну діяльність у вихідних умовах, займатися її проектуванням і зміною.

Перехід людини з позиції фахівця на позиції професіонала, включення в професійне співтовариство, утримання останнього у свідомості, побудова комунікації та кооперації з іншими професіоналами спочатку припускає бачення кордонів предмета власної діяльності, його специфіки і відмінності від інших предметів. Крім того, професіонал характеризується, на відміну від фахівця, наявністю власної, самостійно вибудуваної (з опорою на існуючі в культурі способи діяльності) предметністю діяльності.

"Експертові" вже недостатньо володіння професійними знаннями та включеності в професійне співтовариство, йому необхідно бачення усього різноманіття позицій, що належать професійному співтовариству. На відміну від професіонала, "експерт" повинен не тільки володіти професійними компетенціями, а й уміти об'єктивувати їх, виділяти кордону предметності різних професіоналів, конструювати еталони діяльнісних систем. Такі здібності є наслідком сформованого в структурі свідомості "експерта" принципу багатопозиційними.

У професійній діяльності педагога розрізнення позицій фахівця і професіонала проявляється особливо наочно. У педагогічній професії спеціальність виділяється, як правило, не на основі диференціації роду діяльності, а в залежності від специфіки трансльованого соціокультурного досвіду, і в першу чергу предметності науково-раціонального знання. Тому можна бути фахівцем в викладатись предмети (володіти предметною областю математики, історії тощо), але не бути професіоналом у своїй справі.

На відміну від фахівця у вузько предметної області, педагог-професіонал - це високоосвічена особистість, яка вміє працювати з процесами освіти та розвитку, що володіє професійною діяльністю і засобами її розвитку. Професіонал перестає бути тільки транслятором предметних знань і стає організатором навчальної роботи з вирішення творчих завдань, багатопланової соціально значимої діяльності підлітків і юнаків, їх позашкільного життя.

Педагог-професіонал здатний робити видимими способи мислення, які стоять за різними системами знань, створювати принципово новий зміст освіти, самовизначатися в професійно значущих ситуаціях, будувати програми самоосвіти, вести пошук і відпрацювання нових освітніх технологій. Професіонал - це цілісний суб'єкт, активний, вільний і відповідальний в проектуванні, здійсненні і творчому перетворенні власної діяльності. Професіонал утримує культурно-історичний контекст професійної праці.

Рефлексія і позиційні як найважливіші здатності професіонала забезпечують йому реалізацію ціннісного та відповідального ставлення до своєї діяльності не тільки як усвідомлення і трансформацію підстав власних дій, але як усвідомлення і зміна самого способу буття, прояви суб'єктності у відносинах з іншими. З цих позицій можна стверджувати, що професіонал характеризується здатністю до ціннісно-смисловому самовизначення, до рефлексії способу свого існування.

Ціннісно-смислове самовизначення не просто трансформує ставлення людини до дійсності, наділяючи дійсність смислами і цінностями діяльності, людина перетворює її у зміст своєї суб'єктивності, по суті "втягуючи" в себе об'єктивну реальність, суб'ектівіруя її. При цьому окремі сторони педагогічного професіоналізму - свідомість, діяльність, особистість педагога - можуть бути зрозумілі тільки через вихідне ціле: людини як професіонала.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук