Модель освітнього процесу та педагогічної діяльності на щаблі основної загальної освіти

Освітні ситуації на щаблі основної загальної освіти.

Освітні ситуації на щаблі основної загальної освіти

Відповідно з описаними вище типовими ситуаціями розвитку підлітків виділяються три основні освітні ситуації на середньому ступені освіти: навчально-експериментальна, проектно-дослідницька і передпрофесійна самовизначення. Кожна з освітніх ситуацій описується відповідно до виділених компонентами моделі освітнього процесу та педагогічної діяльності.

Навчально-експериментальна освітня ситуація

Зміст базового освітнього процесу. Основу змісту базового освітнього процесу в навчально-експериментальної ситуації становить процес навчання. Пріоритетною метою навчання в даній освітньої ситуації є розвиток навчальної самостійності школярів як ініціативного, самостійного, відповідального поведінки в навчальних ситуаціях. Окремою метою і напрямком роботи в освітній ситуації виступає забезпечення благополучної адаптації школярів 5-6-х класів до навчання па основного ступеня. У процесі навчання школярам створюються умови для навчального позиціонування. Дієвою формою заяви позиції у навчальній діяльності виступає організація роботи з молодшими, при якій молодший підліток діє з позицій "умільця" і "вчителя" ("вчителя іншого"), рефлексує підстави своїх навчальних дій. У навчальній діяльності освоюються узагальнені способи дій в нових і все ускладнюються галузях теоретичної діяльності людини, формуються навчально-пізнавальні мотиви, мотиви власного зростання і самовдосконалення.

Унікальні можливості реалізації навчально-експериментальної діяльності створюються в шкільному експеріментаріі, який являє собою експозицію приладів або об'єктів, з якими можна проводити самостійні експерименти в ігровій формі в галузі природничих наук. Принципово важливим у створенні експеріментарія є залучення учнів до створення його елементної бази. Така діяльність вимагає не тільки активної творчої позиції, але й узгодження дій в групах - як моновозрастних, так і різновікових, - а також між учнями та педагогами.

Учень бере участь у спільній навчально-експериментальної діяльності під керівництвом дорослого, освоює нові навчальні предмети і предметні області, вчиться працювати в полі теоретичних проблем: формулює проблеми, пропонує шляхи їх вирішення, моделює способи дії з поняттям, навчається працювати з системою понять, встановлювати міжпредметні зв'язки , систематизувати отриману інформацію. Залишаючись суб'єктом сукупної діяльності, молодший підліток починає усвідомлювати свою роль в ній; проявляє бажання освоїти цілісну діяльність і стати її автором.

У навчально-експериментальної освітньої ситуації школяр займає позицію "учня", "експериментатора", психологічні передумови якої були сформовані на початковому ступені навчання. У навчально-експериментальної освітньої ситуації відбувається усвідомлення особистісного сенсу вчення, розвиток мотивів самозміни, саморозвитку.

Поєднаної з позицією "експериментатора" даної освітньої ситуації є позиція "молодшого вчителя" по відношенню до іншого або до самого себе, яка обумовлена тим, що підліткові для розуміння власних можливостей діяти і відповідати за свої дії потрібно ситуація самостійного і відповідального дії. Молодший підліток може і повинен на якийсь час стати вчителем більш маленьких школярів, щоб остаточно утвердитися у власній позиції "учня".

Позиція "учня", "експериментатора" реалізується в певній програмі дій. "Учень" ставить навчальне завдання, контролює і оцінює спосіб її виконання, аргументує свою навчальну позицію, вступає в дискусію, виражає відношення до викладення точці зору, змістовно оцінює достоїнства і недоліки своїх дій, а також дій і суджень своїх однокласників в навчально-експериментальної діяльності. "Учень" послідовно нарощує потенціал самостійних навчальних дій, експериментуючи з навчальним предметним змістом, освоюючи кошти самостійного інформаційного пошуку та роботи з інформацією в різних областях навчальної діяльності. У самостійному дослідному дії відбувається становлення здатності усвідомлено, ініціативно і відповідально будувати свою дію в навколишньому середовищі.

Сенс дій учня в навчально-експериментальної освітньої ситуації полягає в орієнтації на самостійний пошук узагальнених способів дії, їх моделювання та перетворення, систематизацію освоюваних знань та їх інтеграцію, встановлення меж своїх можливостей і пошук відсутніх коштів і способів вирішення навчальних протиріч.

Педагог виступає в позиції "вчителя", "експерта", утримуючи раніше цілісний контур спільної навчально-експериментальної діяльності. Разом з тим, вчитель послідовно зміщує навчальну ініціативу на полюс учня, переводить його на паритетні відносини, створює умови для реалізації школярами позиції "молодшого вчителя", займаючи педагогічну позицію "консультанта".

Дії педагога в навчально-експериментальної освітньої ситуації полягають у наступному. Учитель ставить проблеми і пропонує способи їх вирішення, виводить учнів на моделювання способу вирішення навчального протиріччя. Він організовує перенесення або перетворення загальних способів дії, освоюваних учнями в рамках одного навчального предмета, в інші навчально-предметні області. Він перетворює навчальну діяльність з простору навчальної дискусії в простір навчального позиціонування; виводить учня в позицію "вчителя", тобто будує відносини між учнями з різних позицій, змінює відносини між ними; створює навчальні ситуації, які навчають школярів приймати різні точки зору, перш за все висловлені авторами підручників та навчальних хрестоматій; будує ситуації, що дозволяють виявляти учням ініціативу, висловлювати свою думку і ставлення, брати участь у спільній діяльності, працювати в умовах альтернативи і вибору.

Сенс дій педагога - організація навчально-експериментальної діяльності, навчальної взаємодії та навчальної дискусії, простору навчального позиціонування для самостійного виходу учнів на постановку навчальної задачі і пошуку узагальнених способів її рішення, на розвиток навчальної ініціативи та самостійності учня.

Проектно-дослідницька освітня ситуація

Зміст базового освітнього процесу становить зміст навчальної діяльності та інших культурних практик, що забезпечують можливості соціального позиціонування школярів, що реалізують цінності розвитку у підлітків здібностей практичного втілення власних проектів, формування діяльнісних здібностей аналізу, проектування, планування, організації, контролю і оцінки, вироблення способів взаємодії у спільній діяльності та комунікативних умінь, розвитку рефлексивних умінь подивитися на себе з боку, сформувати ясні уявлення про свої достоїнства і недоліки. У даній ситуації проектується освітнє середовище для самореалізації підлітків, підтримки учнівського авторства, освоєння ними проектування як способу пізнання. У багатопланової соціально значимої діяльності школярі через розробку та реалізацію навчально-дослідних та соціальних проектів за власним задумом, через експертизу своїх проектів та проектів інших вчаться вирішувати завдання особистісного самовизначення, освоюють цілісну структуру навчальної діяльності, розвивають у себе діяльні здібності, усвідомлюють свої потенційні можливості. Робота школярів у проектно-дослідному режимі забезпечує їм можливість переходу в режим саморозвитку та самоосвіти, забезпечує вихід на стадію утвердження власної позиції на власну освіту і самоосвіту.

Педагог і учень виконують спільно розподілену діяльність у різноманітті її обликов - навчальну, проектну, дослідницьку, конструкторську, продуктивну, спортивну і т.п. У проектній діяльності повною мірою втілюються потреби підлітків в реалізації себе в соціально значущих акціях і діях. Проектування як спільна діяльність підлітків і дорослих виявляє зразки дорослого поведінки і відповідальних дій. Дослідницька діяльність реалізує потреби учнів у самостійній індивідуальної діяльності. Продуктивна діяльність, орієнтована на соціальне оточення, дозволяє осмислити її соціальний контекст, сприяє розвитку активної життєвої позиції учня і усвідомлення себе в соціальному просторі.

Позиція школяра в проектно-дослідницької освітньої ситуації - позиція "автора проекту (дослідження)". Школярі разом з педагогами замислівала проекти і дослідження, розробляють сценарії і програми їх реалізації, розподіляють і координують сумісні дії, реалізують і оцінюють їх наслідки. У позиції "автора проекту (дослідження)" школярі освоюють зразки та еталони навчального дослідження, навчального проектування, організаційної діяльності.

Дії учнів. Школяр приймає нові очікування дорослого ("ти сам") і реалізує їх у спільній з ним діяльності. Школярам 7-8-х класів в більшій мірі доступний навчально-дослідницький проект з елементами науково-практичного експерименту. Робота над проектом не скасовує вивчення програмного матеріалу, але змінює характер взаємодії учасників спільного проекту: відбувається поступовий перехід від класно-урочної форми роботи до консультаційних, семінарських і заліковим формам, що створює більше можливостей для обговорень і уявлень задумів учнів, для захисту своїх проектів. При реалізації свого проекту школяр освоює норми проектно-дослідницької діяльності, виявляє обмеження у своїй діяльності, нарощує ресурси, засоби і способи суб'єктної позиції, знаходить особисте знання. У соціально значимої діяльності школяр експериментує зі своїми здібностями, пізнає самого себе. У рефлексії власної діяльності розвивається синтезує рефлексія.

Педагог в проектно-дослідницької освітньої ситуації виступає в позиції "умільця", "консультанта". Педагог володіє нормами і засобами проектної та дослідницької діяльності і демонструє їх школярам у спільному дослідженні або проекті.

Дії педагога полягають в ініціюванні самостійної пошукової, проектно-дослідницької діяльності школярів. Педагог разом з учням організовує простір обговорення, позиційного самовизначення школярів у спільному проекті, рефлексивного осмислення можливих наслідків майбутніх проектів та досліджень. Педагог демонструє зразки культури проектування та дослідження. Педагог консультує учнів з питань проектування та реалізації навчального дослідження, навчального та соціального проектування.

Сенс дій педагога - долучити підлітка до різних видів соціально значимої діяльності, допомогти йому проаналізувати і узагальнити лежачу в основі цих діяльностей систему загальнолюдських цінностей, освоїти способи і засоби побудови та реалізації конкретних видів діяльності.

Ситуація передпрофесійна вибору

Зміст базового освітнього процесу задається цінностями та метою розвитку у школярів здібностей усвідомлено, ініціативно і відповідально будувати свою дію у світі, спираючись не лише на баченні власної дії безвідносно до можливостей його реалізації, але з урахуванням відносини світу до своєї дії, бажання і вміння практичного втілення власних проектів і гіпотез, діяльнісних здібностей, сформувати ясні уявлення про свої достоїнства і недоліки, побудувати цілісний образ себе. Досягнення цілей освітньої ситуації здійснюється в особистісно-орієнтованих формах навчальної діяльності, проектно-дослідної, організаційної, спортивної діяльності та ін. Особлива цільова спрямованість освітнього процесу в ситуації передпрофесійна вибору - рішення старшими підлітками завдань первинного соціального і професійного самовизначення, вибору профілю навчання або професії, завершення процесу профілізації, підготовка до системи профільного навчання; завершення основного освіти і підготовка до підсумкової державної атестації.

Зміст спільної освітньої діяльності. Педагог і учень виконують багатопланову спільно розподілену соціально та особистісно значиму діяльність, в якій педагог є "консультантом", "настав-

Таблиця 9. Модель освітнього процесу та педагогічної діяльності на щаблі основної загальної освіти

Модель освітнього процесу та педагогічної діяльності на щаблі основної загальної освіти

ніком ", а учень стає" суб'єктом навчальної діяльності ".

Позиція школяра. Школяр виступає в позиції "учня" - суб'єкта навчальної діяльності.

Дії школяра. Школяр орієнтований на апробацію своїх особистих цілей дією. Він активно заявляє свою позицію в дитячо-дорослому спільності. Він продовжує нарощувати ресурси, засоби і способи суб'єктної позиції, організовуючи самостійно свою діяльність, залучаючи до неї інших суб'єктів діяльності. Ставить завдання проектування індивідуальної освітньої програми відповідно з особистими цілями і професійними уподобаннями.

Підліток освоює позиції суб'єкта навчальної діяльності, стає розробником і реалізатором проекту, здатним до вибору особистого профілю навчання, до професійного самовизначення; в навчально-пізнавальної діяльності освоює наукову термінологію і ключові поняття наукової теорії предметів; набуває вміння пояснювати події та процеси предметного характеру з використанням теорій, опановує методами пошуку інформації у відкритих джерелах (бібліотеки, Інтернету, медіапособія), навчається самостійно аналізувати й оцінювати гіпотези вирішення проблем і застосовувати наявні знання в реальних життєвих ситуаціях.

Позиція педагога. Він виступає в позиції "наставника" - організатора, координатора, експерта і консультанта багатопланової спільно розподіленої діяльності зі школярами.

Дії педагога. Педагог забезпечує формування допрофільних груп у складі діючих класів. У навчально-пізнавальної діяльності педагог здійснює формування наукових уявлень про генезис, розвиток і перетвореннях в наукових процесах, про Тінах і видах відносин, а також істотних перетвореннях досліджуваних об'єктів. Він створює умови для того, щоб школярі оволоділи методами самонавчання.

Сенс дій педагога - підготувати учнів до вибору і реалізації індивідуальних освітніх траєкторій, сприяти становленню професійного самовизначення учнів, визначенню їх схильностей, інтересів і здібностей, реалізації особистісно значущих освітніх цілей учнів (табл. 9).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >