Економічний розвиток Франції після Другої світової війни

Економічні втрати Франції у Другій світовій війні були тим більш значними, що руйнування від військових дій і бомбардувань доповнювалися збитком від окупації німецькими військами. Виробництво в середньому скоротилася утричі: на 70% знизилося промислове виробництво, більш ніж удвічі - сільськогосподарське, втричі скоротився автомобільний парк і вантажні перевезення. Довоєнний рівень промислового виробництва, рівень 1938 року, був відновлений в 1948 р До 1990 р промислове виробництво Франції зросло в 5,5 рази. Згадаймо, що виробництво розвинених капіталістичних країн, в порівнянні з довоєнним, зросла в 8,5 рази, а з 1948 р - в 5,7 рази. Франція явно відставала. Якщо в 1938 р у Франції вироблялося 7,7% продукції розвинених капіталістичних країн, то в 1989 р - тільки 5,7%.

Правда, в промисловості Франції за цей час відбулися прогресивні зрушення. Франція перестала бути країною з переважанням легкої промисловості. Вже на початку 1980-х рр. машинобудівна, Металопереробне, електротехнічна, автомобільна, авіаракет- ная і хімічна промисловості в сукупності давали 60% промислової продукції, а разом з видобувними галузями - металургійної, вугільної та нафтогазової - до 70%. Легка промисловість тепер виробляє менше 30% промислової продукції. Після війни спочатку у Франції був узятий курс на пропорційний розвиток всього комплексу галузей. Цей курс суперечив принципом інтеграції, оскільки припускав самозабезпечення Франції всіма видами продукції замість участі в міжнародному поділі праці. Цей курс були економічно недоцільний, бо припускав подальший розвиток і тих традиційних галузей, продукція яких не користувалася попитом на світовому ринку. А ці галузі становили до 40% французької промисловості. У 1970-і рр. курс змінився. Тепер уряд стимулював розвиток тих перспективних галузей, продукція яких могла бути на світовому ринку достатньо конкурентоспроможною. Особливо значні успіхи були досягнуті в автомобільній, авіаракет- ної та електротехнічної промисловості. Вже до початку 1980-х рр. частка Франції по цих галузях перевищувала 10% сукупного виробництва розвинених капіталістичних країн (а не 6%, як по промисловості в цілому).

У 1980 р в промисловості було зайнято 25,8% населення країни, у сфері послуг - 57%, тобто вдвічі більше, ніж у промисловості. Частка зайнятих у сільському господарстві скоротилася до 8,7% в 1980 р Тепер Францію вже не можна було назвати аграрною країною.

Тривалий застій у сільському господарстві пояснювався тим, що основу його все ще становили дрібні парцелярні селянські господарства. За розрахунками французьких фахівців, третина цих господарств не могла прогодувати власників. Іншими словами, в сільському господарстві Франції ще не було завершено перехід до капіталізму. Тому вирішено було ліквідувати дрібні нерентабельні господарства, щоб перевести сільське господарство на капіталістичний шлях, забезпечити перехід до раціональних фермерським господарствам. Держава в примусовому порядку викуповувала нерентабельні господарства, що викликало тоді масові виступи селян, яким важко було знайти місце в економічному житті міста. Держава через банк "Креді Агріколь" стимулювало утворення великих фермерських господарств, раціоналізацію і підвищення технічного рівня сільського господарства. Очевидно, результатом цієї перебудови і стало прискорення зростання сільськогосподарського виробництва в останні десятиліття. Сьогодні сільське господарство Франції експортує більше третини своєї продукції. За величиною сільськогосподарського експорту Франція займає перше місце в Європі і відстає за цим показником тільки від США.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >