Поняття кризи, причини його виникнення і основні риси

Небезпека кризи і виникнення самої кризи - не одне і те ж. Існують різні підходи до розуміння криз і їх ролі в розвитку соціально-економічної системи. У минулому існували навіть такі теоретичні положення, згідно з якими існують не кризи, а просто "труднощі зростання".

Багато років у нашій країні саме поняття кризи було скоріше ідеологічним поняттям, ніж реальним фактором, що впливає на розробки економічної політики розвитку виробництва.

Іноді вважають, що саме поняття кризи відноситься лише до процесів макроекономічного розвитку, а в масштабах фірми чи підприємства, наприклад, існують тільки більш-менш гострі проблеми, викликані помилками або непрофесіоналізмом управління. Ці проблеми нібито не свідчать про кризу розвитку, вони не викликані об'єктивними тенденціями, хоча й обумовлені деякими зовнішніми причинами.

Такі уявлення можуть призвести до помилкових установкам, чинним в управлінні організацією. Якщо з цих позицій розглядати управління організацією, то при розробці, наприклад, стратегії її розвитку немає необхідності передбачати і враховувати можливість кризи. Наскільки реальною при цьому буде стратегія, якщо в дійсності кризи закономірні?

Поняття кризи найтіснішим чином пов'язане і з поняттям ризику, який в тій чи іншій мірі впливає і на методологію розробки будь-якого управлінського рішення. Виключіть з управління припущення і очікування кризи, і пропаде гострота сприйняття ризику, і стануть несподіваними і від цього ще більш важкими не тільки кризові ситуації, а й цілком звичайні помилки.

Необхідно проблему кризи розглядати в ракурсі взаємодії процесів функціонування і розвитку організації.

Функціонування - це, як вже зазначалося вище, підтримку життєдіяльності, збереження функцій, що визначають її цілісність, якісну визначеність, сутнісні характеристики.

Розвиток - це придбання нової якості, що зміцнює життєдіяльність в умовах мінливого середовища.

Функціонування і розвиток відображають діалектичну єдність основних тенденцій соціально-економічної системи. Цей зв'язок можна бачити в її характеристиках і показниках.

Наприклад, функціонування соціально-економічної системи характеризує обов'язкова наявність предмета праці, засобів праці і людини, що здійснює трудову діяльність. При цьому функціонування соціально-економічної системи можливе лише при певному відповідність цих ознак: засоби праці можуть змінювати його предмет, людина повинна володіти засобами праці, результат повинен відповідати інтересам і потребам людини. Все це умови функціонування.

Розвиток характеризує зміни в предметі, засобах праці та в людині. Критерієм цих змін є поява нової якості, що зміцнює стабільність і гармонійність функціонування соціально-економічної системи чи що створює принципово нові умови її функціонування. Факторами розвитку є підвищення продуктивності праці, зміна її характеру, виникнення нової технології. При цьому, звичайно, змінюються і умови функціонування соціально-економічної системи.

Зв'язок функціонування і розвитку має діалектичний характер, що і відображає можливість і закономірність настання та розв'язання криз.

Функціонування стримує розвиток і в той же час є його живильним середовищем, розвиток руйнує багато процесів функціонування, але створює умови для його більш стійкого здійснення.

Таким чином, виникає циклічна тенденція розвитку, яка відображає періодичне настання криз. Кризи не обов'язково є руйнівними, вони можуть протікати з певним ступенем гостроти, але їх наступ викликається не тільки суб'єктивними, але й об'єктивними причинами, самою природою соціально-економічної системи.

Кризи не тільки відображають протиріччя функціонування і розвитку, вони можуть виникати і в самих процесах функціонування. Це можуть бути, наприклад, протиріччя між рівнем техніки і кваліфікацією персоналу, точними технологіями та умовами її використання (приміщення, кліматична середу, технологічна культура та ін.).

Криза - це крайнє загострення протиріч у соціально-економічній системі (організації), що загрожує її життєстійкості в навколишньому середовищі.

У концепції антикризового управління дуже важливо знати причини виникнення криз. Вони можуть бути різноманітними. Вся їх сукупність ділиться на причини зовнішні і внутрішні. Зовнішні причини включають фінансово-економічне становище в країні, яке не може не ускладнювати всі процеси функціонування і розвитку організації. До цих причин можна віднести інфляцію, безробіття, скорочення інвестицій, політику банків, ставлення держави до економічної ситуації та ін. Важливе значення має і загострення конкуренції на ринку за певними видами продукції та послуг, виникнення торгових воєн, боротьба за покупця.

Причини кризи криються і у непрофесійному управлінні, яке проявляється в помилкових чи малоефективних управлінських рішеннях, недостатньо добре відпрацьованої стратегії розвитку організації, виборі цільових установок і орієнтирів, неефективному стилі управління, прорахунках в управлінні персоналом.

Причиною кризи можуть бути також природні катаклізми, такі як землетруси, урагани, посухи, повені.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >