Передмова
Третє видання цього підручника є виправленим і доповненим деякими новими матеріалами.
Нова дисципліна "Дослідження соціально-економічних і політичних процесів", введена в вузах Росії не так давно, знаходиться поки в стадії становлення, оскільки не цілком ясним залишається сам її предмет. Відповідні навчальні програми, випущені деякими вузами, в окремих випадках вказують на проблеми, що вивчаються в курсах теоретичної та прикладної соціології, економічної теорії, теоретичної та прикладної політології. Виникає питання: навіщо потрібна ця "нова" дисципліна, якщо її зміст представлено як сукупність положень зазначених наук?
На нашу думку, дисципліна "Дослідження соціально-економічних і політичних процесів" може бути представлена як наука про пізнання зазначених процесів. Об'єктивне зміст самих цих процесів має відношення до розглянутої дисципліни лише в тій мірі, в якій здійснюється їх пізнання. Безпосереднім же її предметом є напрямки і методи (шляхи і способи) пізнання зазначених процесів. Таким чином, дана дисципліна носить гносеологічний і методологічний характер. Таке її розуміння відображено у всіх трьох виданнях цього підручника.
Методи пізнання розглядаються і в політології, і в економічній науці, і в соціології, але найчастіше побіжно і неповно - лише в загальному плані. В основному аналізуються об'єктивні прояви соціально-економічних і політичних процесів, їх сутність, структура і функції, роль у розвитку суспільства, тобто основна увага приділяється характеристиці об'єктивного змісту цих процесів, а не напрямами і методам їх пізнання. Ця прогалина і повинна заповнити нова дисципліна, покликана дати наукові уявлення про те, яким чином досліджуються соціально-економічні та політичні процеси.
У пропонованому підручнику дається характеристика основоположних принципів діалектики соціального пізнання, загальнонаукових і основних конкретно-соціологічних методів дослідження зазначених процесів. У ньому знайшли відображення всі проблеми, позначені в державному освітньому стандарті з даної дисципліни. У той же час в книзі розглядаються й інші проблеми, що мають безпосереднє відношення до досліджень соціально-економічних і політичних процесів.
Головну увагу приділено аналізу логічних і соціальних основ їх наукового пізнання. У числі інших розглядається і проблема впливу соціальної позиції дослідника, його ціннісних орієнтацій на хід та зміст дослідження ним зазначених процесів, а також на висновки, які він робить на основі їх вивчення. В кінці кожної глави даються контрольні запитання, завдання і тести, а також списки рекомендованої літератури.
Автори зробили одну з перших спроб створити підручник з зазначеної дисципліни і будуть вдячні читачам, що надіслали зауваження і поради, що сприяють його поліпшення.
Перший і третій розділи підручника написані доктором філософських наук, професором В. Н. Лавриненко, другий - доктором філософських наук, професором Л. М. Путилова.
Освоївши вузівський курс дисципліни "Дослідження соціально-економічних і політичних процесів", представленої в цьому підручнику, навчається повинен:
знати
- • структуру, форми і способи функціонування відбуваються в суспільстві соціально-економічних і політичних процесів як об'єктів їх наукового дослідження;
- • основні сучасні напрямки їх аналізу;
- • зміст загальнонаукових і конкретно-предметних методів їх вивчення;
- • розробку методів їх дослідження в історії розвитку економічної та політологічної думки;
- • сучасні міждисциплінарні підходи до дослідження соціально-економічних і політичних процесів;
- • систему понять, в якій відбувається їх наукове осмислення;
- • основоположні рушійні сили виникнення і розвитку соціально-економічних і політичних процесів;
вміти
- • застосовувати отримані знання при самостійному аналізі різних соціально-економічних і політичних явищ і процесів;
- • давати правильну оцінку змісту та результатів їх соціологічних досліджень відповідними фахівцями, а також теоретичного і практичного значення їх досліджень, що випливають з них висновків і рекомендацій;
володіти
• методологією наукового пізнання суспільства, у тому числі методологією пізнання соціально-економічних і політичних явищ і процесів з урахуванням їх змісту і специфіки.