Навігація
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Головна arrow Філософія arrow Дослідження соціально-економічних і політичних процесів

Метод порівняльного аналізу

Порівняння як спосіб пізнання

Суть цього методу відносно проста: зіставлення окремих соціальних явищ і процесів з метою виявлення їх схожості та відмінностей. На основі виявленого подібності робиться гаданий або достатньо обґрунтований висновок, наприклад про їх соціальної однорідності, більш-менш аналогічному змісті, загальної спрямованості їх розвитку і т.д. У цьому випадку відомі дані про одного з порівнюваних явищ або процесів можуть бути використані для вивчення інших. Виявлені ж у ході порівняльного аналізу розходження досліджуваних явищ і процесів вказують на їх специфіку і, можливо, унікальність деяких з них.

Зі сказаного випливає, що метод порівняльного аналізу в значній мірі заснований на такому загальнонауковому методі, як аналогія. Разом з тим в порівняльному аналізі суспільних явищ використовуються і такі загальнонаукові методи мислення і пізнання, як аналіз і синтез, моделювання, індукція, дедукція та ін.

Цим методам відповідає і система категорій, тобто найбільш загальних понять, в рамках яких здійснюються розумові процедури порівняльного аналізу: "порівняння", "схожість", "різниця", "об'єкт порівняння", "суб'єкт, який здійснює порівняльний аналіз" (з його поглядами, ідеологічними установками і ціннісними орієнтаціями), " кут бачення "порівнюваних явищ," ціле "," частина "," сегментація "(розподіл цілого на окремі сегменти з метою їх дослідження)," соціальна однорідність "і" соціальна неоднорідність "досліджуваних явищ і процесів," метод порівняння "та ін.

Основне значення порівняльного аналізу - отримання нової інформації не тільки про властивості порівнюваних явищ і процесів, а й про їх прямих і непрямих взаємозв'язках і, можливо, про загальні тенденції їх функціонування та розвитку. Як справедливо вказують французькі дослідники М. Доган і Д. Пелассі, "хоча спочатку порівняння може бути викликане пошуком інформації, воно одночасно є ключем до пізнання. Саме це робить його одним з найбільш плідних напрямків мислення" [1].[1]

Порівняльний аналіз сприяє критичному перегляду поглядів дослідника на ті чи інші суспільні явища і процеси, які склалися при вивченні їм якоїсь окремої країни і які він готовий вважати універсальними, тобто прийнятними для багатьох інших країн. Проте при порівняльному аналізі будуть виявлені специфічні особливості, характерні для різних країн, які раніше не були відомі досліднику. Стане явною безпідставність домагань на універсальність його колишніх поглядів, які характеризуються поняттям "етноцентризм" (замикаються па даних вивчення однієї країни, насамперед власної).

Отже, порівняльний аналіз різних явищ і процесів суспільного життя сприяє глибшому пізнанню їх загальних властивостей і відмінностей, тенденцій їх розвитку, а також більш обгрунтованою критичній оцінці досвіду своєї країни та інших країн. Це, у свою чергу, ставить проблему засвоєння досвіду цих країн, розширення співпраці з ними в економічній, політичній, науковій та інших сферах суспільного життя.

Механізм порівняльного аналізу

Раніше вже згадувалися деякі складові механізму порівняльного аналізу суспільних явищ і процесів: загальнонаукові методи пізнання (аналогія, аналіз, синтез та ін.) І логічний апарат (передусім система категорій, що використовуються в логічних операціях порівняльного аналізу, властиві йому судження і умовиводи).

Розглянемо тепер таку процедуру порівняльного аналізу, як сегментація - розподіл цілого на сегменти і виділення тих з них, які будуть піддані порівняльному аналізу.

Так, можна виділити такі ланки економічного процесу в тому чи іншому суспільстві, як виробництво, розподіл, обмін і споживання створених матеріальних благ, і потім досліджувати кожне з них. При цьому дані про них можна зіставити з даними про аналогічні ланках економічного процесу в інших країнах, провести їх всебічний порівняльний аналіз. Із системи існуючих в різних країнах політичних відносин можна виділити, наприклад відносини законодавчої влади, і також провести їх порівняльний аналіз. В обох випадках виділяються однотипні явища, що дозволяє здійснити їх порівняльний аналіз більш глибоко.

Об'єктами порівняльного аналізу можуть стати самі суспільні процеси, так само як і їх складові, у тому числі суб'єкти цих суспільних процесів: класи, нації, інші соціальні групи, різні еліти, окремі особистості, а також різноманітні соціальні інститути.

Сегментація як спосіб порівняльного аналізу припускає вивчення не тільки структурних властивостей досліджуваного явища, але й характеру його функціонування в рамках цілого (наприклад, порівняльний аналіз діяльності різних еліт чи політичних партій в умовах різних товариств). При цьому слід пам'ятати, що тільки при вивченні функціонування будь-якого соціального явища в рамках цілого, у тому числі відповідної економічної чи політичної системи або ж всього суспільства, можна отримати достовірні знання про його реальному існуванні і ролі в суспільстві, бо воно функціонує і проявляється завжди в контексті того чи іншого соціуму.

Важливими етапами порівняльного аналізу є обробка отриманих даних, їх систематизація та наукове тлумачення, яке включає в себе "одночасно аналіз і синтез, пошуки емпіричних доказів і формулювання понять" [2], інші логічні операції. У будь-якому випадку треба показати обгрунтованість виявлених в порівняльному аналізі явищ і процесів їх подібностей і відмінностей, розкрити їх соціальну природу, безпосередні причини їх появи, а також їх соціальне значення. У цьому випадку на основі порівняльного аналізу можуть бути сформульовані корисні практичні висновки.

Порівняльний аналіз може відігравати істотну роль у прогнозуванні суспільних процесів. Найбільш простий спосіб прогнозування - пряме зіставлення даних про розвиток досліджуваних процесів в різних країнах.

Стверджується, наприклад, що модель американської демократії в майбутньому стане моделлю демократії в розвинених європейських країнах і т.д.

Інший спосіб прогнозування на основі порівняльного аналізу - екстраполяція (поширення) отриманих даних на майбутнє "на основі цілого ряду гіпотез".

Стверджується (і не без підстав), що прогноз, побудований на основі порівняльного аналізу, має гарну надійністю, "особливо у випадках короткострокових прогнозів", і "залишається одним з найбільш багатообіцяючих підходів у соціології майбутнього" [3].[3]

  • [1] Див .: дога М., Пелассі Д. Порівняльна політична соціологія. М .: РАН, 1994. С. 20.
  • [2] Див .: Доган М., Пелассі Д. Указ. соч. С. 219.
  • [3] Див .: догам М., Пелассі Д. Указ. соч. С. 268, 271.
 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук