Навігація
Головна
 
Головна arrow Психологія arrow Патопсихологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методи опитування (бесіда (інтерв'ю), анкетування)

Розмова (інтерв'ю). Бесіда - метод збору фактів про психічні явища в процесі особового спілкування. Інтерв'ю - різновид бесіди, що характеризується чіткою метою та планом, передбачає прямий контакт з респондентом (опитуваним).

Використання методу бесіди в роботі з аномальними особами робить ще більш очевидною необхідність встановлення відносин довіри між психологом і інтерв'юйованим аномальним людиною. Без такого взаємної довіри цей метод застосовувати не можна. При бесіді з аномальними людьми виникає ряд проблем, пов'язаних зі специфічними особливостями їх дефектів. Так, недосвідченій людині дуже складно вести бесіду зі сліпим. Тут дуже легко допустити нетактовність, наприклад, при описі будь-якого предмета психолог може сказати: "як ви бачите ..." і т.п. Ще більш складним є проведення інтерв'ю з глухим чи приглухуватості людиною. Значний досвід потрібно психолога і при бесіді з дітьми з порушеннями мови. Тому інтерв'ю з аномальними дітьми та підлітками вимагає ґрунтовної підготовки, у тому числі ясного усвідомлення психологом особливостей аномальних людей.

Зазвичай бесіда з хворим складається з двох частин.

Перша частина спілкування психолога і випробуваного здійснюється поза експерименту, тобто до і після експериментальної роботи. Ця бесіда залежить від поставленої перед психологом завдання, від відомостей, отриманих з історії хвороби, від стану хворого. У бесіді психолог повинен уникати обговорення з хворим його хворобливих переживань, у всякому разі, не робити цього за власною ініціативою. Звичайно, якщо хворий сам заговорить на такі теми, психолога слід його вислухати, запротоколювати його висловлювання і постаратися тактовно перевести бесіду на вирішення завдань експерименту.

У своїй бесіді психолог повинен враховувати ставлення хворого до ситуації експерименту, до експериментатору. У правильно проведеної бесіді завжди присутні елементи психотерапевтичного впливу. У деяких випадках бесіда може бути спрямована на зміну установок і відносин хворого, тобто мати корекційний характер.

Друга частина бесіди відбувається безпосередньо під час експерименту, патопсихолог при цьому зазвичай надає хворому допомогу у виконанні експериментальних завдань.

Різноманітні види такої допомоги описані в роботах С. Я. Рубінштейн:

  • o просте перепитування, тобто прохання повторити те чи інше слово, оскільки це привертає увагу до сказаного або до зробленого;
  • o схвалення або стимуляція подальших дій, наприклад "добре", "далі";
  • o питання про те, чому випробовуваний скоїв ту чи іншу дію (такі питання допомагають йому уточнити власні думки);
  • o навідні запитання або критичні заперечення експериментатора;
  • o підказка, рада діяти тим чи іншим способом;
  • o демонстрація дії і прохання самостійно повторити цю дію;
  • o навчання тому, як треба виконувати завдання.

Всі реакції хворого на допомогу, похвалу, критику, на невербальні форми спілкування (міміка, жести) повинні бути відображені в протоколі. Отримані дані необхідно зіставляти з результатами експерименту, даними історії хвороби, результатами спостереження.

Анкетування. Цей метод не рекомендується використовувати в роботі з аномальними дітьми молодше молодшого шкільного віку, причому застосування методу анкетування навіть у більш старшому віці викликає проблеми, пов'язані з читанням і письмом.

Найбільшого поширення в патопсихології отримали опитувальники-анкети. Вони припускають можливість отримання інформації про обследуемом, яка не відбиває безпосередньо його особистісні особливості. Такими можуть бути біографічні опитувальники, в ряді випадків - опитувальники інтересів і опитувальники установок (залежно від того, наскільки співвідносяться виявляються інтереси і установки з власне особистісними психологічними характеристиками: наприклад, опитувальник, що виявляє ставлення до певної соціальної групи, відноситься до опросникам-анкетами) .

При використанні методу анкетування слід враховувати наступні моменти:

  • o для сліпих анкету необхідно переписати шрифтом Брайля;
  • o у глухих виникають проблеми усвідомлення змісту питань; це призводить до того, що вони виявляються здатні відповідати на питання анкети лише на вищому щаблі оволодіння мовою;
  • o труднощі в листі часто виникають у осіб з порушеннями опорно-рухового апарату;
  • o разом з тим цей метод надає значні переваги при роботі з дітьми з порушеннями мови типу звуковимови;
  • o необхідно дотримуватися коректного по відношенню до хворого поведінки: наприклад, не можна питати сліпого про візуальні якостях, глухим потрібно пояснити всі абстрактні поняття, використані в анкеті, і т.п .;
  • o формулюючи питання анкети, потрібно строго дотримуватися всі відомі принципи побудови анкет, причому необхідно переконатися в адекватності розуміння ними поставлених питань;
  • o оцінювати реальне значення понять, що використовуються в анкеті, для аномальних осіб; передбачити можливі відмінності цих понять, обумовлені видом дефекту;
  • o лише в дуже рідкісних випадках можна пропонувати аномальним особам анкети без відповідної модифікації і подальшого пояснення.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук