Концепція інформаційної кампанії

На початку цієї глави ми підкреслили особливе місце в політичній кампанії етапу визначення головного змісту інформаційних потоків. На цьому етапі виробляється концепція інформаційної кампанії, яка зумовлює всю подальшу активність політичних технологів у налагодженні ефективної комунікації з об'єктом управління.

Концепція інформаційної кампанії являє собою комплекс тем і сюжетів, внесення яких у свідомість певних груп громадян здатне привести до формування у них необхідної для суб'єкта управління мотивації. Якщо в ході політичної кампанії ставиться завдання формування позитивної установки по відношенню до певного політику, то концепція переконуючої комунікації повинна містити такі теми, які дозволили б вирішити цю задачу. Наприклад, в концепцію включаються сюжети, що розкривають такі якості даного політика, які є привабливими для мас, які сприяють формуванню у них довіри до цієї людини.

Концепція має відповідати принципу системності. Це означає, що містяться в ній теми повинні формувати цілісний образ позиційованого політичного об'єкта, цілісний погляд на проблему. Позитивне ставлення до політичного лідера, партії, державному рішенням формується за умови чіткого розуміння їх переваг, якісних особливостей, відмінностей від інших аналогічних об'єктів. Принцип системності націлює на необхідність подолання розмитості, суперечливості створюваних образів, що загрожує дезорієнтацією і падінням інтересу об'єкта управління до позиціонується об'єктам.

Системоутворюючим елементом в концепції є центральна тема. Вона являє собою основну ідею інформаційної кампанії, в якій в гранично стислій формі виражається головний сенс створюваного образу. Наприклад, центральна тема виборчої кампанії - "партія N зможе навести порядок в країні" - повинна в міру її доведення до населення сформувати у неї відповідне подання і навіть переконання в тому, що дана партія в разі приходу до влади дійсно здатна це зробити.

Головна тема виконує функцію каркаса інформаційної кампанії, вона забезпечує оптимальне структурування всіх повідомлень, нс допускає привнесення в зініційований комунікаційний процес зайвої інформації, здатної перешкодити формуванню в масовій свідомості цілісного уявлення про позиціонується об'єкті.

Підпорядкування всього різноманіття створюваної інформаційної продукції центральної теми дозволяє створювати ефект додатковості. Щоб залучити об'єкт управління в процес досягнення політичних цілей, необхідно створювати велику кількість різноманітних інформаційних продуктів. Центральна тема дозволяє все це різноманіття об'єднати одним сенсом, перетворити різнопланові за формою повідомлення в фрагменти цілісного образу. У підсумку інформаційні продукти починають доповнювати один одного, забезпечуючи формування у свідомості громадян стійких уявлень, необхідних для цілей політичної кампанії.

Центральна тема повинна грати всіма своїми гранями, привертати увагу різних соціальних груп, тримати людей в емоційному напруженні. Для цього в концепції інформаційної кампанії формулюються допоміжні теми, або сюжетні лінії, які являють собою конкретне інформаційне втілення основної ідеї політичної кампанії.

Розробка сюжетної лінії - це процес поступового уявлення ідеї у подіях та постатях. Цей процес можна порівняти з написанням сценарію. Але це - сценарій особливого роду, в його постановці братимуть участь не артисти, а реальні люди і історичні персонажі. Для додання переконливості сюжетної лінії необхідно обов'язково подбати про підбір конкретно-історичного матеріалу, тобто фактів, що мають відношення до розроблюваної проблемі і реально відбулися. Бажано, щоб цей фактичний матірна був представлений у вигляді письмових документів, кіно-, аудіо-, відеозаписів. Демонстрація таких матеріалів надає достовірність розроблюваної сюжетної лінії, а використовувані відеоматеріали можуть виробляти і необхідне емоційний вплив.

Збираний матеріал повинен працювати на об'єктивність, він повинен допомагати реципієнтам сприймати створювану політичними технологами картину світу як об'єктивну і не викликати у населення реакції відторгнення у зв'язку з неправдоподібністю, нещирістю повідомлень, їх невідповідністю дійсності. Люди дуже болісно реагують на брехню, ідеологічну заангажованість, і, отже, при відборі матеріалів треба постаратися мінімізувати подібні якості і властивості інформаційних матеріалів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >