Класифікація видів страхування з погляду особливостей розрахунку нетто-ставок

Загальна класифікація видів страхування пов'язана з характером страхуються подій і об'єктів. Деякі з цих особливостей справляють істотний вплив на способи розрахунку нетто-ставок.

Всі види страхування з погляду особливостей розрахунку нетто-ставок можна розділити на дві категорії:

  • • страхування життя;
  • • ризикові види страхування.

У свою чергу, з числа ризикових видів страхування виділяються:

  • • масові ризикові види страхування,
  • • страхування рідкісних подій і великих ризиків.

Відповідно до законодавства страхування життя являє собою сукупність видів особистого страхування, які передбачають обов'язки страховика по страхових виплатах у випадках:

  • • дожиття застрахованого до закінчення строку страхування або визначеного договором страхування віку;
  • • смерті застрахованого;
  • • передбачених договором страхування - по виплаті пенсії (ренти, ануїтету).

Особливості розрахунку тарифних ставок по страхуванню життя полягають в тому, що формування резерву внесків і розрахунки тарифних ставок проводяться за допомогою актуарних методів, на основі таблиць смертності і норм прибутковості за інвестиціями тимчасово вільних коштів резервів із страхування життя. Нетто-ставка страхового тарифу по страхуванню життя на дожиття до терміну або віку, встановленого договором страхування, або на випадок смерті застрахованої обчислюється виходячи з умови забезпечення еквівалентності між страховими внесками і прибутковістю від інвестування коштів страхових резервів, з одного боку, і розміром підлягає виплаті страхового забезпечення - з іншого, за всіма договорами страхування, укладеними з таким умовою.

На розмір нетто-ставки страхового внеску по страхуванню життя впливають певні фактори (рис. 4.5).

Фактори, що впливають на розмір нетто-ставки страхового внеску по страхуванню життя

Мал. 4.5. Фактори, що впливають на розмір нетто-ставки страхового внеску по страхуванню життя

Довгостроковість дії договорів страхування життя і специфіка страхового зобов'язання по страховій виплаті визначають вимоги до розрахунку страхових тарифів. При цьому при розрахунку страхових тарифів за договорами страхування життя беруть до уваги такі обставини:

  • • збільшення віку застрахованого протягом терміну дії договору страхування життя змінює ймовірність настання страхового випадку, при цьому ймовірність страхового випадку визначається па підставі таблиць смертності;
  • • суми страхових виплат, що підлягають виплаті при настанні страхового випадку, визначаються з урахуванням

процентного доходу від інвестування коштів страхових резервів (суми страхових внесків у розмірі нетто-ставки страхового тарифу, сплаченої за договором страхування).

Методика розрахунку страхових тарифів за видами страхування, які належать до страхування життя, включає наступні основні етапи:

  • 1) по кожному ризику розраховується очікувана вартість страхового забезпечення на одиницю страхової суми, наведена на момент укладання договору страхування (сучасна очікувана вартість страхового забезпечення). Отримана величина приймається за одноразову нетто-ставку для конкретного ризику. Сукупність нетто-ставок по всіх ризиках, розрахована з урахуванням характеру ризиків і їх співвідношення, являє собою одноразову нетто-ставку за договором страхування;
  • 2) з урахуванням порядку сплати внесків страхової премії, встановленого договором страхування, визначається їх очікувана вартість, наведена на початок дії договору страхування. У тому випадку, якщо умови договору страхування припускають сплату страхової премії в розстрочку, отримана величина використовується в якості коефіцієнта розстрочки для розрахунку періодичної річний (місячної, квартальної, піврічної) нетто-ставки;
  • 3) нетто-ставка за договором страхування, який передбачає сплату страхової премії в розстрочку, визначається на основі одноразової нетто-ставки та відповідних умовам страхування коефіцієнтів розстрочки;
  • 4) брутто-ставка розраховується на підставі отриманого значення нетто-ставки і прийнятої величини навантаження з урахуванням в необхідних випадках характеру розподілу в часі витрат, що входять в навантаження страховика.

Відповідно до Методики розрахунку тарифних ставок по масовим ризикових видах страхування, затвердженої розпорядженням Росстрахнадзора від 8 липня 1993 № 02-03-36, ризиковими вважаються види страхування, що відносяться до видів страхової діяльності іншим, ніж страхування життя, а саме:

  • • що не передбачають зобов'язань страховика з виплати страхової суми при закінченні терміну дії договору страхування;
  • • не зв'язані з накопиченням страхової суми протягом терміну дії договору страхування.

У зазначених видах страхування не використовується принцип капіталізації (накопичення) і, отже, при розрахунку нетто-ставок не використовуються методи фінансових обчислень (дисконтування, нарахування складних відсотків і т.д.) • Це відрізняє ризикові види страхування від страхування життя.

Ризикові види страхування можна умовно розділити на масові види і страхування рідкісних подій і великих ризиків.

Під масовими розуміються види страхування, імовірно охоплюють значне число суб'єктів страхування і страхових ризиків, що характеризуються однорідністю об'єктів страхування і незначним розкидом у розмірах страхових сум.

Наявність великої кількості застрахованих об'єктів припускає, що за вказаними ризикам існує достатня кількість статистичних даних. Ці дані але відношенню до страхової компанії можуть бути як внутрішніми, тобто базуються на даних обліку договорів та бухгалтерського обліку, так і зовнішніми, тобто отриманими з інших організацій. На основі зазначених даних апарат математичної статистики дозволяє описати всю сукупність ризиків за допомогою числових характеристик, таких як середні значення і дисперсія. При цьому, враховуючи однорідність застрахованих об'єктів, можна стверджувати, що середні значення будуть досить точно характеризувати всю сукупність в цілому. У результаті при розрахунку нетто-ставок з масових видів страхування широко використовуються середні показники частоти страхових випадків, розмірів збитку і страхових сум. Такий підхід дозволяє істотно спростити методику розрахунку тарифів.

До масовим ризикових видах страхування відноситься більшість видів страхування майна та цивільної відповідальності громадян, а також деякі види особистого страхування (такі як страхування від нещасного випадку, страхування медичних витрат і т.д.).

При страхуванні рідкісних подій і великих ризиків мова йде про ризики, що характеризуються, з одного боку, низькою частотою настання страхових подій, а з іншого боку, великий можливої величиною збитку. Кількість об'єктів, які можна застрахувати, дуже обмежена, а розкид страхових сум становить значну величину.

Найбільш характерним видом страхування, який можна віднести до даної категорії, є страхування промислових підприємств (насамперед на випадок пожежі).

До страхування рідкісних подій і великих ризиків відносяться також авіаційне і космічне страхування. Тут також має місце обмежена кількість об'єктів, мала частота настання і велика можлива величина збитку по одному страховому випадку.

Іншим прикладом з даної категорії є страхування на випадок природних катастроф. Частота настання страхового випадку в конкретному регіоні дуже невелика (не більше одного разу на кілька років), а можливий збиток досить значний. Причому тут величезна величина збитку виходить внаслідок кумуляції безлічі дрібних збитків, завданих об'єктам, розташованим на території, що зазнала впливу стихії.

Таким чином, для страхування рідкісних подій і великих ризиків мають місце деякі особливості розрахунку нетто-ставок, зумовлені специфікою страхуються ризиків та об'єктів.

По-перше, при розрахунку тарифів необхідно спиратися на статистичні дані за кілька років: чим більш тривалим буде період спостереження, тим точніше може бути розрахована нетто-ставка.

По-друге, для даної категорії страхування необхідно використовувати спеціальні методи розрахунку нетто- ставок, які враховували б правдоподібну, розумну (а не середню) вартість ризику.

По-третє, паралельно з розрахунком тарифів страховики, як правило, змушені враховувати вплив перестрахування на величину збитку по всьому портфелю ризиків даного типу і, отже, на величину тарифних ставок.

По-четверте, в рамках однієї страхової компанії і навіть одного об'єднання страховиків, як правило, недостатньо статистичних даних для виваженого розрахунку тарифних ставок за вказаними видами страхування; необхідна національна і міжнародна кооперація в галузі тарифікації подібних видів страхування.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >