Розрахунок страхових тарифів по ризикових видах страхування

Страхові тарифи по ризикових видах страхування розраховуються відповідно до Методики розрахунку тарифних ставок, затвердженої розпорядженням Росстрахнадзора від 8 червня 1993 № 02-03-36 та рекомендованої страховим організаціям для розрахунків страхових тарифів.

Дана методика застосовується для розрахунку тарифних ставок для ризикових видів страхування при виконанні наступних умов:

1) існує статистика або якась інша інформація за видом страхування, для якого здійснюються розрахунки, що дозволяє оцінити такі величини:

q - ймовірність настання страхового випадку за одним договором страхування;

S - середню страхову суму за одним договором страхування;

S в - середнє відшкодування за одним договором страхування при настанні страхового випадку;

  • 2) передбачається, що не буде спустошливих подій, коли одна подія тягне за собою кілька страхових випадків;
  • 3) розрахунок тарифів проводиться при заздалегідь відомому кількості договорів п, які передбачається укласти зі страхувальниками.

При наявності статистики з даного виду страхування зазначені в першому пункті показники розраховуються наступним чином:

(1)

де N - загальна кількість договорів, укладених за деякий період часу в минулому; М - кількість страхових випадків у N договорах:

(2)

(3)

При страхуванні за новими видами ризиків при відсутності фактичних даних про результати проведення страхових операцій, тобто статистики по величинам q, S і S В, ці величини можуть оцінюватися експертним методом або в

Як них можуть використовуватися значення показників- аналогів. У цьому випадку повинні бути представлені думки експертів небудь пояснення але обгрунтованості вибору показників-аналогів q, S, S в відносно середньої виплати до середньої страхової суми (S в / S), яку рекомендується приймати не нижче:

  • 0,3 - при страхуванні від нещасних випадків і хвороб, у медичному страхуванні;
  • 0,4 - при страхуванні засобів наземного транспорту;
  • 0,6 - при страхуванні засобів повітряного і водного транспорту;
  • 0,5 - при страхуванні вантажів і майна, крім засобів транспорту;
  • 0,7 - при страхуванні відповідальності власників автотранспортних засобів та інших видів відповідальності і страхуванні фінансових ризиків.

Відповідно до цією методикою нетто-ставка н) включає основну частину 0), що забезпечує формування страховиком фонду грошових коштів, що використовуються для поточних страхових виплат, створення страхових резервів, і ризикову надбавку р), за рахунок якої страховик створює частину коштів страхового резерву, призначену для покриття можливого збільшення виплат страхового відшкодування в окремі несприятливі роки в порівнянні з середніми виплатами за прийнятий тарифний період.

(4)

Основна частина нетто-ставки Т про відповідає середнім виплатам страховика, що залежать від ймовірності настання страхового випадку q, середньої страхової суми S і середнього відшкодування S B. Основна частина нетто-ставки з 100 руб. страхової суми, руб., розраховується за формулою

(5)

де S в - середня величина страхового відшкодування на один страховий випадок за договорами страхування даного виду; S - середня страхова сума на один договір страхування даного виду; q - ймовірність настання страхового випадку в розрахунку на один договір страхування даного виду.

Ризикована надбавка розраховується за формулою

(6)

де п - плановане (фактичне) число договорів страхування; а (у) - коефіцієнт гарантії, що означає, що страхова організація з імовірністю у припускає забезпечити перевищення загальної суми виплат страхових відшкодувань над всієї зібраної страховою премією за видом страхування. Значення а (у) приймається для того чи іншого рівня у але даними, наведеними нижче і розрахованим на основі теорії ймовірностей виходячи з припущення, що сукупний розмір виплачених страхових відшкодувань є нормально розподіленої випадкової величиною.

y

0,84

0,90

0,95

0,98

0,9986

а

1,0

1,3

1,645

2,0

3,0

Брутто-ставка Гб розраховується за формулою

де II - навантаження,%.

Структура навантаження (у відсотках до брутто-ставкою) встановлюється виходячи з сформованого співвідношення включаються в неї витрат і необхідності їх оптимізації.

Брутто-ставка може розраховуватися і за іншою формулою:

де Н - навантаження в абсолютному вираженні, частки одиниці; Т - нетто-ставка, виражена у відсотках або рублях з 100 руб. страхової суми.

Приклад. Страхова компанія здійснює страхування громадян від нещасних випадків. Імовірність настання страхового випадку дорівнює 0,05. Середня страхова сума становить 100 тис. Руб. Середнє страхове відшкодування - 50 тис. Руб. Кількість укладених договорів - 7000. Коефіцієнт гарантії дорівнює 1,645. Частка навантаження в тарифній ставці становить 25%. Необхідно визначити брутто-ставку для даного виду страхування.

Спочатку визначаємо основну частину нетто-ставки:

Потім розраховуємо ризикову (страхову) надбавку:

Визначаємо нетто-ставку:

Визначаємо брутто-ставку:

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >